Як визначити якісь питної води в домашніх умовах

Приблизно сто років тому централізоване водопостачання та каналізація стали доступними в більшості міст по всьому світу. Вода, яка надходила до споживачів із водопровідного крана, була еталоном чистоти та безпеки. І всі були впевнені в тому, що так буде завжди. Однак пройшли десятиліття і канули в лету ті часи, коли воду з колодязів, неглибоких свердловин і водопровідну воду можна було безбоязно пити без попередньої очистки. Забруднення поверхневих і підземних вод промисловими, побутовими і сільськогосподарськими стоками, а також інфільтратами від звалищ твердих промислових та побутових відходів, зробили свою «чорну» справу. Результат життєдіяльності людства, а нас вже понад 7,2 млрд чоловік, в першу чергу позначився на якості доступних запасів прісної питної води. Недосконалість систем централізованого очищення води у багатьох регіонах і критичний знос водопровідних мереж, посилюють ці проблеми.

 

У містах-мільйонниках, де протяжність водопровідних мереж особливо велика, вода має низьку якість ще й через сильне вторинне (внутрішнє) забруднення за рахунок окупації водопроводів колоніями бактерій анаеробної мікрофлори, що прискорює корозійне руйнування водопровідних труб. Все це призвело до того, що з водопровідних кранів зараз дуже часто до споживачів надходить «продукт», який ні за зовнішнім виглядом, ні за смаком, ніяк не відповідає назві – питна вода.

 

В Україні добрий десяток років намагаються боротися зі складеною ситуацією. Зокрема, в березні 2005 року, ще за президентства Віктора Ющенка, було прийнято Закон «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки», а в листопаді 2011-го – замінено новою редакцією.

 

Нагадаємо, метою цього документу   є   забезпечення  гарантованих Конституцією України прав громадян на достатній життєвий рівень та   екологічну   безпеку   шляхом  забезпечення  питною водою  в необхідних обсягах та відповідно до встановлених нормативів.

 

При цьому визначалося, що оптимальним варіантом  розв'язання відповідної проблеми   є   реалізація державної   політики   щодо   розвитку   та  реконструкції  систем централізованого водопостачання та водовідведення; охорони джерел питного водопостачання;  доведення  якості  питної  води до вимог державних стандартів;  нормативно-правового забезпечення у  сфері питного   водопостачання   та   водовідведення; розроблення   та впровадження   науково-дослідних    і    дослідно-конструкторських розробок   із   застосуванням   новітніх матеріалів, технологій, обладнання та приладів. 

 

На реалізацію цієї програми було передбачене фінансування як з державного і місцевих бюджетів, так і залучення коштів міжнародних фінансових установ. Однак кілька останніх років держава не виділила на проект жодної копійки. Тож, про його ефективність говорити не випадає.

 

Поряд з цим, наразі в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства обіцяють, що невдовзі у сферу прийдуть покращення, оскільки відомство розробило ряд нових нормативно-правових актів для забезпечення повноцінного функціонування підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Зокрема,  проект  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

 

У Мінрегіоні переконані, що з його прийняттям врегулюються відносини, пов'язані з відведенням, транспортуванням та очищенням стічних вод. «В проекті передбачена норма запобігання погіршення якості питної води в джерелах питного водопостачання через скиди в системи централізованого водовідведення стічних вод суб’єктами господарювання», - підкреслюють у відомстві.

 

Читайте також: Тарифи на воду поповзуть вгору

 

Окрім цього, з метою захисту навколишнього природного середовища від негативного впливу скидів стічних вод промисловості Міністерство працює над законопроектом  «Про водовідведення та очищення стічних вод населених пунктів». Паралельно готуються зміни до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України,  Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України.

 

А тим часом населення продовжує жити з водою, здавалося б очищеною і придатною для споживання, однак дуже сумнівної якості. 

 

До речі, зробити попередні висновки про відповідність або невідповідність води критеріям фізіологічної повноцінності можна й самостійно, на основі характерних органолептичних ознак, тобто за смаком, кольором і запахом води. 

 

Примітно, ознаками невідповідності водопровідної води якості «питна» є наступні:

 

1. Солонуватий присмак води. Це ознака того, що у воді присутній надлишок хлорид-іонів. Отже, рівень її мінералізації перевищує фізіологічно оптимальне значення.

 

2. Гіркуватий присмак води. Може бути викликаний або підвищеною лужністю води, що практично безпечно, або підвищеним вмістом у ній розчинених сульфатів. А це загрожує людині стійким розладом травлення.

 

3. Сильний запах хлорки. Свідчить про підвищений вміст у воді її дезінфікуючого засобу – хлору, який стерилізує воду, але й сам небезпечний для здоров'я людини, особливо небезпечні продукти взаємодії хлору з іншими органічними домішками води.

 

4. Металевий присмак води. Вказує на наявність у ній розчиненого заліза. У водопровідну воду залізо найчастіше потрапляє через корозію водопровідних труб, але може з’явитися і внаслідок тривалого вилуговування залізорудних масивів (покладів). Вода з розчиненим залізом може виглядати початково прозорою і безбарвною, оскільки метал в ній може міститися в не повністю окисленій біокарбонатній формі. Але при контакті з киснем залізо обов'язково окислюється, і вода набуває кольору від жовтуватого до червоно-бурого відтінків з виділенням пофарбованого осаду колоїдної іржі на дно посудини, в якій ця вода знаходиться. Підвищений вміст заліза у воді вкрай негативно позначиться на загальному самопочутті людини.

 

5. Вода зі щільною білою суспензією. Вода з-під крану має білястий колір і містить каламуть, яка поступово опускається на дно у вигляді осаду. Це ознака того, що вода насичена солями кальцію. Тобто, десь в районі забору води знаходяться вапняки, які розчиняються водою. Вода з підвищеним вмістом солей кальцію називається жорсткою і веде до негативних наслідків, оскільки в ній утворюються нерозчинні відкладення при використанні натуральних миючих засобів у заходах санітарної гігієни і при пранні.

 

6. Утворення накипу. Також свідчить про підвищену жорсткість води, яка викликана великим вмістом солей кальцію і магнію.

 

Читайте також: Тарифи на воду: чи стане «прозора» дешевшою

 

7. Характерний запах тухлих яєць і темні плями на срібних (посріблених) столових приборах, а також жовті плями на раковині. Це ознаки присутності у водопровідній воді розчиненого сірководню. Сірководень виділяється як при природному розкладанні неорганічних сульфатів, органічних рослинних і тваринних решток під дією специфічних (сульфатредукуючих) бактерій, так і при попаданні в джерела водопостачання промислових і господарських стоків. При недостатньому вихідному очищенню води на підприємствах водопідготовки, сульфатредукуючих бактерії можуть сильно забруднювати воду всередині водопроводів, особливо у застійних зонах.

 

8. Затхлий запах води, або запах риби. Виникає через попадання у питну воду азотовмісних речовин - розкладання залишків водоростей, мікроорганізмів і вищих рослин.

 

9. Запах акварельної фарби (гуаші). Спричинений поширеним забруднювачем води – фенолом, джерелом якого є промислові стоки.

 

10. Аптечний запах. Викликають галогеновані (хлоровані) ароматичні вуглеводні - токсичні домішки води, які утворюються при дії хлору на деякі природні і синтетичні органічні речовини, що потрапили у воду.

 

11. Різнокольорові плями на поверхні води. Переливання веселки у відбитому світлі на поверхні води виникає через плівку нафтопродуктів. Вони з'являються там при скиданні у водойми неочищених олійних стоків підприємствами металургійної, металообробної, машинобудівної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості.

 

12. Жовта вода. Вода набуває жовтуватий відтінок, залишає плями на світлих тканинах через забруднення таніном і гуміновими кислотами. Це речовини природного походження. Вони накопичуються у воді при її природній фільтрації через шари рослинного перегною або через торф’янистий грунт. Для людського здоров'я ці речовини не становлять небезпеки, але вони можуть призводити до проблем, якщо звяжуться з іонами важких і полівалентних металів, а потім вивільнять ці іони всередині людського організму.

 

13. Вода каламутного молочного кольору, що стає прозорою при її відстоюванні. Такий ефект є наслідком насичення води розчиненими газами (азотом, вуглекислим газом, метаном). Найчастіше причиною є азот, що продукується у воді денітрифіційними бактеріями в колоніях біологічних наростів. Але це може бути і вуглекислий газ, що продукується біологічними обростаннями, які складаються з колоній аеробної мікрофлори, а також метан, потрапляє в воду з газоносних пластів поблизу водних джерел, або колоніями метангенеруючих бактерій.

 

14. Брудна піна «мильних бульбашок» на поверхні води при її закипанні. Цей феномен найчастіше намагаються пояснити присутністю у воді поверхнево-активних речовин (ПАР), які використовуються в якості миючих засобів (пральні порошки, мило, тощо). Але насправді природа ефекту зовсім інша і пов'язана вона з вивільненням поверхнево-активних речовин із клітин бактерій, що утворюють біологічні наростання у водопровідних мережах. Ці речовини спочатку «обсіли» всередині водопроводів ПАР пральних порошків, мила, тощо, а потім «демонструють» і свої власні піноутворюючі властивості ефектом, зазначеним вище. За загальноприйнятою хімічною класифікацією це амфотерні і катіонні ПАР біологічного походження з широким спектром їх молекулярних мас. Деякі з цих речовин є сильно отруйними речовинами (ксенобіотиками).

 

Якщо ваша вода з крану або свердловини в межах домогосподарства має хоча б одну з таких ознак, не чекайте державних рішень - негайно беріться за її додаткове очищення.