Правила електропостачання: поправки, довжиною в три роки

Новини по темі

26 Квітня 2024 p. 08:32
Ситуація в енергосистемі станом на ранок 26 квітня  

25 Квітня 2024 p. 14:45
Велика сімка обіцяє оперативно реагувати на удари по енергосистемі України  

24 Квітня 2024 p. 12:21
Данський уряд виділить додаткове фінансування до Українського Механізму EIFO  

Правила користування електричною енергією для населення давно потребують серйозної ревізії. З 1999 року, коли вони були затверджені Постановою КМУ №1357, документ оновлювався шість разів — але все це точкові поправки.

Між тим, потреба в удосконаленні порядку взаємодії побутових споживачів і постачальників електрики, дійсно, є. Досить згадати, що в діючих правилах немає навіть визначення «побутовий споживач».

До того ж, кабмінівські правила вочевидь відстали від поїзда законодавчих і комунальних реалій.

У гонитві за сонцем і вітром

Проте вже найближчим часом ситуація може кардинально змінитися. У жовтні НКРЕКП презентувала найбільш об’ємний за весь час існування правил для населення пакет поправок. Безпосереднім приводом для розробки нововведень стало розширення можливостей споживачів з продажу постачальникам «альтернативної» електрики з набранням чинності Закону №514-VIII в червні 2015 року.

Читайте також: Альтернативне електропостачання будинку: що потрібно знати

Ось тільки терміни введення в дію оновлених правил затягуються. За прогнозом глави НКРЕКП Дмитра Вовка, нововведення повинні були набути чинності на початку грудня. Насправді ж, наприкінці листопада Нацкомісія провела громадське обговорення поправок, і на цьому процес застопорився.

Цікаво, що змінити Правила користування електричною енергією для населення регулятор безуспішно намагається вже три роки. А сам проект Постанови Кабміну, оприлюднений НКРЕКП, — вже п'ятий за рахунком. Фактично це доопрацьований варіант проекту, розробленого НКРЕ в 2013 році. При цьому вже у другому варіанті проекту — «зразка» кінця 2013 року, — містилася велика частина поправок, які Нацкомісія просуває зараз. Втім, від довгої витримки документ лише виграв — помітно еволюціонував і «погладшав»: з 13 сторінок до 33.

У минулому році НКРЕКП виводила проект «в люди» двічі, але на правилах користування електроенергією це ніяк не відбилося. Тому немає ніякої гарантії, що і нинішній проект дійде до фіналу. Але що стосується самих поправок, їх прийняття, схоже, лише питання часу — хоча б тому, що вони успішно пережили революцію і три зміни складу уряду.

Немає боргу — немає проблем

У цілому, проект постанови Кабміну в сьогоднішній редакції містить поправки на будь-який смак. Деякі з них пом'якшують вимоги до споживачів, деякі — полегшують життя постачальникам.

Із пом'якшуючих можна виділити норму про взаємодію електромереж з боржниками. Зараз, як відомо, діє простий алгоритм — боржників відключають від електропостачання після письмового попередження, а за повторне підключення до електромережі доводиться платити — іноді більше 500 грн. НКРЕКП пропонує стягувати плату за відновлення електропостачання лише з порушників у випадках, коли електрика «відрізана» за якесь порушення. Для боржників проектом встановлено одну вимогу — погашення боргу. Всі витрати на повторне підключення Нацкомісія поклала на постачальників.

Впровадження цього нововведення, найімовірніше, призведе до зменшення кількості конфліктів. Справа в тому, що правила дозволяють електромережам не панькатися з боржниками — відключати їх навіть за копійчані борги приблизно через два місяці після прострочення платежу. Тому на практиці нерідко виникають непорозуміння — споживачі не очікують, що можуть втратити електрику за борг в 20 грн. Іноді виникають абсурдні ситуації: абоненту мережа обрізається після погашення ним боргу.

Покладання витрат на електропостачальників буде стимулювати їх до застосування принципу «сім раз подумати, один — вимкнути». Тим більше що НКРЕКП запропонувала значно ускладнити процедуру. Зокрема, заборонити відключення після пред'явлення побутовим споживачем документа, що підтверджує повну оплату, навіть якщо він пред'явлений бригаді, яка прибула для «обрізки» електрики.

Крім цього Нацкомісія зажадала, щоб попередження про відключення, які електрокомпанії направляють боржникам, вказувалися останні показання лічильника, зафіксовані представником електропостачальника, сума заборгованості, період її формування, обсяг спожитої електрики, розмір тарифів і дата майбутнього відключення. І що важливо — дата та ім'я відповідального працівника електромережі.

Разом з тим, постачальники можуть отримати право не лише направляти попередження про відключення поштою, як зараз, але і вручати їх споживачеві особисто під розпис. Переглянула Нацкомісія і терміни відновлення постачання електрики у сільській місцевості — запропонувала зменшити їх з 7 до 5 робочих днів.

До речі, при виявленні розкрадання електрики регулятор запропонував відключати тільки «ліву» електропроводку, і лише коли це зробити не можна — повністю знеструмлювати житло порушників.

На споживачах світ клином не зійшовся

Не менш цікаві «протокольні» нововведення. За діючими правилами акт про порушення правил електропостачання повинен підписати споживач, який уклав договір з електропостачальником, і лише в разі його відмови перевіряючі можуть самостійно «зметикувати на трьох» — скласти відмовний акт, скріпивши його трьома підписами.

На практиці електромережі не завжди в змозі дотримати ці вимоги, оскільки відсутність споживача ламає всю процедуру. Якщо справа доходить до суду, споживачі часто виграють такі справи.

Нацкомісія запропонувала лібералізувати правила — дозволити підписувати акт не лише споживачеві, але і кожному співвласнику об'єкта або навіть офіційному користувачеві. Простіше кажучи, НКРЕКП планує значно розширити можливості електромереж з документування порушень. Зокрема, при порушенні правил орендарями житла; у випадках, коли побутовий споживач фактично не проживає за місцем реєстрації, тощо

Втім, про споживачів розробники поправок теж не забули. Для актів про порушення вводиться період старіння — у разі, якщо за 50 календарних днів спецкомісія не розгляне акт, він буде скасовуватися і визнаватися недійсним. Заодно встановлюються додаткові вимоги щодо ведення комісією журналу засідань. У ньому мають зазначатися дата проведення засідання, номер протоколу, склад комісії, відмітка про присутності/відсутності споживача і суть прийнятого рішення.

Що написано пером...

Істотно перероблена регулятором і процедура контролю за показами лічильників. Зараз вона регламентована коротким пунктом — споживач повинен щомісячно фіксувати показання приладу обліку, постачальник має право контролювати правильність зняття показань лічильника і оформлення платіжних документів, а при бажанні — може самостійно фіксувати показання. У проекті постанови Кабміну чітко прописано, що показання лічильника повинні фіксуватися так, як це передбачено договором.

При цьому в разі, якщо показання зчитуються представником електропостачальника, паралельно повинен проводитись контрольний огляд лічильника, а результати — обов'язково вносити в абонентську книжку або зазначатися на корінці розрахункового документа з поточною датою.

У разі ж, коли зафіксувати показання лічильника на кінець місяця неможливо, наприклад, через недопуск споживачем перевіряючих, — НКРЕКП запропонувала розраховувати розмір плати на основі показань, знятих в інший день і скоригованих з урахуванням середньодобового обсягу споживання за період між двома останніми фіксаціями показань приладу обліку.

Читайте також: Електролічильники розбрату: за два кроки від серйозних штрафів

Метою усіх нововведень є деконфліктизація взаємовідносин між споживачами та електромережами. Не секрет, що зараз конфлікти нерідко виникають саме через те, що процедура контролю недостатньо чітко регламентована.

Ідеалів не буває

Поряд з цим, проект встановлює чіткий термін підписання електропостачальником договору про користування електроенергією — протягом 10 робочих днів із моменту подачі заяви побутовим споживачем і пред'явлення ним паспорта, ідентифікаційного коду та документа, що підтверджує право власності на об'єкт. У діючих правилах цей термін взагалі не визначений.

Схожа ситуація з відключенням споживачів, які перешкоджають огляду лічильників контролерами. Діючими правилами таке відключення не передбачене, а проект встановлює чіткий термін — 5 днів з моменту складання акта про недопущення перевіряючих.

До принципових нововведень можна віднести і запровадження чотирьох невід'ємних частин договору. Зокрема, відомості про лічильники НКРЕКП запропонувала прописувати не в тілі договору, як зараз, а в додатковій угоді з зазначенням детальних характеристик приладу. Розподіл електрики для побутових та непобутових потреб, розмежування мереж та порядок розрахунку технічних втрат Нацкомісія також пропонує регламентувати додатковими угодами.

Окремими нормами проекту уточнені правила використання мультизонних лічильників, споживання трифазного струму та розірвання договорів. НКРЕКП запропонувала наділити споживачів правом вибору дня припинення електропостачання. А для електромереж — прописала чіткі підстави для розірвання договорів в односторонньому порядку.

Що ж стосується ключового нововведення — регулювання продажу/купівлі електрики з альтернативних джерел, тут все просто, так як норми у проекті виписано з чистого аркуша. Нацкомісія наказала постачальникам купувати у побутових споживачів надлишки за «зеленим тарифом», — як це і передбачено законом. Продаж буде регулюватися додатковою угодою, типовий варіант якого включено в проект. У ньому прописані права та обов'язки сторін. При цьому електромереж пропонується організувати канал зв'язку для автоматичного прийому даних з приладів обліку, встановлених на генеруючих установках, а також — раз в місяць фіксувати показники лічильників, і раз на півроку — проводити їх контрольний огляд.

Залишається лише додати, що незважаючи на трирічну витримку дрібні огріхи в проекті все одно залишилися. Під час громадського обговорення зауваження до поправок виникли у представників Громадської ради при НКРЕКП. Неднозначна запропонована Нацкомісією норма, згідно з якою постачальник не може відмовити споживачеві в укладенні договору лише при нарощуванні ним потужності діючого обладнання і приєднання нової електроустановки. Нагадаємо, зараз постачальникам заборонено відмовляти споживачам в укладенні договорів про електропостачанні без будь-яких застережень. Але все це — другорядні проблеми. Головне, щоб споживачі електроенергії в черговий раз не залишилися біля розбитого корита.

Володимир Артеменко, спеціально для ІА «Україна Комунальна»