ГоловнаПублікаціїЗарубіжний досвідПригоди ЖКГ на Дикому Заході

Пригоди ЖКГ на Дикому Заході

Таємниця американського ЖКГ полягає в тому, що там немає ніяких таємниць! Це звичайний приватний конкуруючий бізнес, державного перста там немає навіть на 0,1%!

Якщо ви почнете розпитувати у Вашингтоні в американців: де у вас тут Міністерство Комунального Господарства - один вирішить, що це не зовсім вдалий жарт, а інший і зовсім порадять вам відвідати психіатра ...

Ось приклад типової американської бізнес-компанії середньої руки, що здає в рент квартири (ми з дружиною там жили кілька років). Вона являє собою так званий «Комунальний кластер» («КК»). У власності цього КК перебувають (це, звичайно, приватна власність, що здається в рент, а не об'єднання мешканців): 12 триповерхових двопідїздних будинків - це близько трьохсот 2-3-х-кімнатних квартир, плюс всі зовнішні (в межах території КК) і внутрішні мережі та комунікації, басейн, спорткомплекс, централізована пральня, величезна парковка, обширна «зелена» територія. Все прибирання та озеленення території, профілактику басейну і великі ремонти здійснюють підрядні організації, відібрані шляхом відкритого конкурсу (як і постачальники газу, води, електрики, інтернету). В офісі сидять лише менеджер та 3 працівника (на 12 будинків!). У комп'ютер менеджера надходять кількості всіх вхідних потоків та всі добові побудинкові (але не поквартирні-це занадто складно) витрати електрики, газу, води, тепла - через спеціальну автоматизовану систему технічного та комерційного обліку, а витоки та втрати потоків там відразу видно по різкій зміні середньодобових витрат, і їх відразу усувають. (До речі, середні реальні втрати у всіх американських електромережах - 6,5%, у водопровідних мережах - 8% - дані 2010 р.).

В офісах та ін громадських приміщеннях в туалетах використовуються так зв. «натискні» водяні крани, які при разовому натисканні включаються лише на 10 секунд, що скорочує витрати води у 3-5 разів. Але в житлових будинках вони поширені менше.

Поквартирні лічильники газу, електрики та води (тепло власне, воно не враховується) винесені з квартир та під'їздів і знаходяться в металевих шафах на землі біля глухих стін будинків. Крім того, 300 квартир видають жотижня гору вторсировини (збір сміття в США суворо роздільний, під кожен вид - окремий контейнер, і екологічно освічені американці слухняно кладуть що куди потрібно), дохід від продажу якого надходить на рахунки КК. Оплата всіх комунальних послуг здійснюється через домашній комп'ютер: один «клік» - і жодних турбот!

Найважливіший принцип американських Комунальних Кластерів: Не купувати і не транспортувати ззовні тепло та гарячу воду - це надто витратно. Тепло і гаряча вода виробляються суворо всередині КК. Гарячу воду постачає загальнобудинковий бойлер з насосом (у підвалі або на даху). Для опалення є кілька шляхів:

- Кожна квартира має невеликий вбудований газовий міні-котел з вентилятором (це у зовсім старих будинках) або електричний тепловентилятор-кондиціонер;

- У більш сучасних квартирах в стіни (іноді в підлогу і стелю) вмуровано гнучкі проводи-тени; кухонні плити там теж електричні, так що газової розводки немає взагалі;

- Може бути мала котельня для всього КК (це нечасто, тому що ніхто не хоче прокладати та підтримувати зайві комунікації і мати зайві втрати). Але у таких котельнях давно вже не ставлять парових котлів - там стоять малі парогазові установки (ПГУ), які виробляють не лише тепло, але і електричний струм (так зв. «когенерація») і мають ККД вдвічі вище ніж у парових котлів. Також на дахах багатьох житлових будинків (особливо в південних штатах) змонтовані сонячні панелі.

-У північних американських штатах для опалення житлових приміщень та підігріву води широко використовуються теплові насоси (тепловий насос нагріває квартиру, і одночасно охолоджує грунт або водойму навколо себе зовні будинку). У житлових будинках півночі США працюють вже сотні тисяч теплових насосів.

Вартість послуг ЖКГ у США відносно невелика: 1 кВт електроенергії - 10-15 центів (у різних штатах по-різному), 1 куб м води - 35-55 центів (при цьому в США 70% води споживає сільське господарство, 25% - промисловість і тільки 5% йде на комунальні потреби), 1 тис. куб м газу - 100 дол (газ сильно подешевшав через «сланцеву революцію») - (для порівняння: вартість бензину - 1 долл/літр); а от тарифів на тепло і гарячу воду немає - їх КК отримує «від себе» за собівартістю. Всього комунальних послуг (виключаючи рент) виходить доларів 200 на місяць (медсестра напрацює цю суму за 15 годин роботи). Однак рент квартири в США - це дуже дорого: так, рент типової двокімнатної квартири - у США її називають «one-bedroom» (площа 50-55 кв. м, висота стелі 2,5 м, туалет і ванна поєднані, кухня від вітальні відокремлена лише барною стійкою) в нешикарном будинку у нешикарном районі коштує 800 -1200 долл на місяць.

Американське ЖКГ, як і будь-яка інша галузь у цій країні, прагне до інновацій, наприклад:

1) Компанія «Bloom Energy» нещодавно почала продаж компактних автономних електростанцій (Energy Server-100kW), заснованих на твердих оксидних паливних елементах (тобто там відбувається так зване «безполуменеве» горіння газу з прямим перетворенням в електричний струм). Витрати газу на 1кВт виробленої енергії зменшений у вісім разів (!) Порівняно з традиційними електростанціями. Одна така станція може забезпечити електроенергією (опалення, кондиціонування, освітлення) 100 приватних будинків або один середній офісний будинок. Екологічно заклопотане керівництво Google вже придбало таку станцію для свого головного офісу в Маунтен В'ю (20 хвилин їзди від нашого Пало Алто). Поки що ця станція дуже дорога, це малосерійне виробництво, але, як кажуть, стежте за рекламою.

2) Америка прощається як з традиційними лампами розжарювання, так і з люмінесцентними лампами. На зміну їм приходять високоефективні світлодіоди (light-emitting diode - LED). Так, маленький 10-ватний світлодіод останнього покоління має яскравість приблизно 20 люм/ват, у той час як звична нам 100-ватна лампа розжарювання дає лише 15 люм/ват (інша енергія йде на порожнє нагрівання повітря), тобто світлодіод ефективніший «лампочки Ілліча» в [(100: 10) • 20/15] = 13 разів і до того ж має ресурс п'ять років. Правда, поки світлодіоди в два-три рази дорожче ламп розжарювання. Але на підході вже новітня технологія освітлення - SSL (solid-state lighting), продукт якої за вартістю буде порівнянний із звичайною 100-ватної лампою (2-3 дол за шт.) І матиме ресурс 50 років. (Якщо, наприклад, у всіх житлових і офісних будівлях України замінити наявні лампи на світлодіоди, можна буде «закрити» одну АЕС - такий масштаб даної проблеми.)

Крім того, багато американські фірми розробляють і створюють низькоенергетичну побутову техніку:

1) Компанія Xeros (не плутати з «Ксерокс»!) Розробила пральну машину, яка споживає на 90% менше води, на 30% менше електроенергії і вдвічі менше миючих засобів. Найдрібніші кульки пористого поляризованого нейлону додають в барабан разом з (всього!) однією чашкою води і краплею миючого засобу. Нейлонові кульки, які працюють як адсорбент і «мочалка» одночасно, відтирають бруд і вбирають її разом з брудною водою (їх можна регенерувати). Сушка не потрібно.

2) Інженери США (Ames Laboratory) і Японії (Toshiba) буквально «наввипередки» розробляють домашні холодильники на основі магнітотеплового ефекту, який є «тепловим відповіддю» матеріалу на зміну магнітного поля. Особливо ефективні для «магнітного охолодження» сплави рідкісноземельного металу гадолінію. Такі холодильники не мають компресора (тобто безшумні) і екологічно шкідливих фреонів, в них повністю відсутні рухомі і труться, а енергії вони споживають у кілька разів менше традиційних.

3) Пенсільванський університет (UPenn) і компанія «Cool Sound Industries» конкурують, розробляючи побутові холодильники і кондиціонери за новою термоакустичною технології (перетворення високоамплітудних коливань звукової енергії в тепло-холод). Тут також не буде ні компресора, ні фреону, а витрата енергії - в рази нижче.

Переваги Комунальних Кластерів:

1) Це велике господарство і туди можна залучити досвідчених менеджерів (хіба такі прийдуть, якщо під їх початком будуть всього 30 квартир, їх повноваження будуть закінчуватися на ганку під'їзду, а за справність всіх підвідних комунікацій навколо будинку буде відповідати 10 різних фірм?);

2) Там є реальна можливість позбутися від зовнішнього наддорогого джерела тепла і гарячої води, перетворивши допотопну районну котельню у щось більш досконале або замінивши її сучасними локальними джерелами тепла. (І, аналогічно, якщо українські ОСББ будуть як і раніше купувати дорогущєє тепло у тепломереж - вони завжди будуть збиткові, а обіцяні їм держдотації будуть фактично витрачатися на підтримку неефективної теплогенерації, а не на розвиток ОСББ);

3) Там великі фінансові обороти (плюс домá з територією), і можна буде отримувати довгострокові кредити під невеликі відсотки;

4) Там великі потоки тепла, газу, води, електрики, відходів - є де розвернутися у справі енерго-ресурсо-збереження (а в «одиночному» ОСББ енергозберігаючі технології не окупляться, тому що потоки енергоносіїв дуже малі);

5) Там простіше організувати роздільний збір побутових відходів, перетворивши це в дохід;

6) Там буде можливість створити єдину культурно-паркову зону відпочинку для жителів КК.

В Україні основою подібного комунального кластера (або макро-ОСББ) могла б стати районна комунальна котельня й ті 20-40 будинків (разом з їх територією), які вона забезпечує теплом і гарячою водою, плюс всі зовнішні (в межах території КК) і внутрішні мережі та комунікації. Масове впровадження укрупнених Комунальних Кластерів в Україні призведе до того, що разом з жеками поступово зникнуть і такі релікти пострадянського ЖКГ, як міськжилуправління, міськтепломережі, райЖЕО, РЕСи, електро-і водозбуту, а конкуренція за право бути постачальником послуг для КК сильно підвищить якість цих послуг і знизить їх ціни. І прийде житлово-комунальне щастя.

Перешкодою в такій реформі може стати тільки одне - корупція, тому що «Збиткове ЖКГ» насправді є вельми прибутковий бізнес для великого загону колишніх і нинішніх госначальніков і депутатів, і вони зроблять все можливе (а можливості у них великі!), Щоб не допустити жодних реформ. Проте, хочу побажати Україні удачі в нелегкій справі реформування ЖКГ. У кінцевому рахунку, будь-які реформи в будь-якій країні закінчуються невдачею виключно тому, що при владі стоять невдахи ...

За матеріалами Михайла Краснянского для видання "Хвиля"

 
Коментарі (0)