ГоловнаПублікаціїПитання експертуПроблеми з комуналкою? Запитуйте - ми пояснимо. Випуск 3

Проблеми з комуналкою? Запитуйте - ми пояснимо. Випуск 3

Яким нормативним документом регулюється напір холодної та гарячої води у квартирі? У мене дев'ятий поверх, і з крана тече вода маленькою цівкою
Новини по темі


Запитання 12. Володимир
Прошу підказати, яким нормативним документом регулюється напір холодної та гарячої води у квартирі? У мене дев'ятий поверх, і з крана тече вода маленькою цівкою, що навіть не хватає деколи напору для прийняття душу. А я ще хотів поставити бойлер, бо так звана «гаряча» вода навіть не досягає 40 градусів. По температурі ясно – є постанова 630, яка дає мені право на перерахунок за гарячу воду, а ось на рахунок напору не розумію.

Відповідь експерта
Дане питання законодавчо регулюється:
• Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом МінЖКГ від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування);
• ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Величина тиску, з яким має подаватись холодна та гаряча вода у житловий будинок, визначається розрахунковим методом при проектуванні для кожного об'єкту окремо. Тобто, саме при проектуванні житлового будинку розраховується діаметр усіх інженерних комунікацій та параметри щодо їх експлуатації.

З 01.01.2006 року набули чинності нові державні будівельні норми ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», якими встановлено раціональні та економічні вимоги до архітектурно-планувальних рішень та інженерного обладнання житлових будинків з урахуванням необхідних санітарно-гігієнічних вимог.

Що ж до Вашої ситуації, то можемо порадити наступне.

У першу чергу варто з'ясувати, чи така ситуація у більшості квартир (сусідніх, що знаходяться на тому ж поверсі та тих, що під Вашою квартирою).

По-друге, спробувати знайти проектну документацію на житловий будинок (вона повинна зберігатись у балансоутримувача) і з'ясувати, які параметри вказані там.

Третім кроком радимо з'ясувати, чи стоїть на тепловому вузлі, який знаходиться у житловому будинку, манометр. Зверніть увагу, що шкала манометра може бути градуйована в кілопаскалях (кПа) чи мегапаскалях (мПа), а також в кгс/м2, кгс/см2, барах, тощо. Подивіться параметри, які він фіксує. Якщо на тепловому вузлі, з будь яких причин, манометр відсутній, варто віднайти інше джерело (тепловий пункт, насосна станція).

Якщо показники на вході в будинок відповідають розрахунковим (для конкретного житлового будинку), а такі незручності є лише у Вашій квартирі, то, швидше за все, існують проблеми з експлуатацією та утриманням внутрішньобудинкової системи, технічне обслуговування якої здійснює балансоутримувач.

Якщо ж із такими незручностями стикається більшість мешканців верхніх поверхів, то варто звернутись за роз'ясненнями до виконавця відповідної послуги.

Поряд з цим, звертаємо увагу, що відповідно до пункту 6.1. Правил користування, у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання для постачання водою верхніх поверхів будинків за проектом, узгодженим з виробником, передбачається встановлення насосів для підвищення тиску води.

Окремо розміщені насосні станції для підкачування холодної води перебувають на балансі виробника і ним експлуатуються. У той же час самовільне влаштування водонапірних баків у будинках не допускається.

Безпосередньо на місці розібратись у цій ситуації Вам допоможуть працівники місцевого теплоенерго або водоканалу (наприклад, головний інженер або оператор котельні/теплового пункту, інженер КІП і А, тощо).

Запитання 13. Богдана
Шановні експерти, в статті «Кіровоград: нові норми теплопостачання та тарифи на тепло» в першому абзаці було зазначено: «Варто зазначити, що, відповідно до нововведень вітчизняного законодавства, норми споживання теплової енергії для мешканців будинків, обладнаних лічильниками, встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики, а для тих споживачів, у помешканнях яких відсутні прилади обліку теплової енергії, - органи місцевого самоврядування». Прошу вказати номер, чи норму, якою Ви користувались, давши таку інформацію.

Відповідь експерта:
Дане питання законодавчо регулюється:
• Законом України «Про теплопостачання»;
• Законом України «Про органи місцевого самоврядування»;
• Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»;
• Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N630.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 2 пункту 1 статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», до повноважень національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг (далі – НКРРКП) належить встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Постановою НКРЕ від 14.12.2010 р. № 1783 для ЛМКП «Львівтеплоенерго» затверджено умовно-змінну величину двоставкового тарифу на теплову енергію для населення у розмірі 149,76 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

Аналогічний підхід був застосований до всіх підприємств, що діють на ринку виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Поряд з цим, хочеться звернути Вашу увагу на те, що тариф НКРЕ (з 08.07.2011 – НКРРКП) встановлювався на теплову енергію. Законом України «Про теплопостачання» передбачено, що теплова енергія – це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Населення ж отримує послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N630, централізоване опалення – це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

От звідси і виникає необхідність затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню, на що відповідно до статті 28 Закону України «Про органи місцевого самоврядування» виконавчі комітети і мають право.

Вищезгаданими Правилами передбачається можливість здійснення розрахунків не лише відповідно до приладів обліку, а і у відповідності до норм, затверджених на 1 кв. м та на 1 мешканця. Тобто, рішенням органу місцевого самоврядування затверджується і тариф на 1 кв. м та одну особу.

Запитання 14. Руслан
Роз'ясніть, будь ласка, до яких інстанцій ефективніше звернутись, окрім суду, щоб змусити місцеве теплоенерго провести перерахунок в бік зменшення через надання неякісних послуг, на підставі актів, підписаних споживачем та представником теплоенерго?

Відповідь експерта:
Дане питання законодавчо регулюється:
• Законом України «Про житлово-комунальні послуги»;
• Законом України «Про теплопостачання»;
• Законом України «Про захист прав споживачів»;
• Законом України «Про Антимонопольний комітет України»;
• Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630 (далі – Правила);
• Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151.

Якщо Ви випробували вже всі можливі методи побудувати конструктивний діалог з місцевим теплоенерго, можна порекомендувати звернутись із скаргою на дії теплоенерго до місцевих відділень Антимонопольного комітету України та Управління у справах захисту прав споживачів (координати останнього обов'язково мають бути вказані у Куточку споживача на підприємстві). До заяви, для найбільш ефективного реагування, можемо порадити надати копію договору, всю переписку, копії актів (відповідно до Правил) та підтвердження того, що працівники теплоенерго не реагували на Ваші скарги.

Поряд з цим повідомляємо, що всі скарги, що надходять на підприємство, повинні реєструватись в окремому Журналі і, як правило, одним з перших кроків в ході перевірки контролюючого органу є прохання надати цей Журнал для перевірки.

Запитання 14. Гість
Як регулюється питання в разі аварії внутрішньобудинкових мереж та залиття квартири?

Відповідь експерта
Дане питання законодавчо регулюють:
• Житловий Кодекс УРСР;
• Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 (далі – Правила утримання);
• Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011. № 869 (далі – Порядок формування тарифів);
• Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004 №150 (далі – Примірний перелік).

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання, у разі аварії та залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участі представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), що відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винуватих є обов'язковою.

В акті повинно бути відображено:
– дата складання акта (число, місяць, рік);
– прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
– прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності;
– прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності;
– характер залиття та його причини;
– завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
– висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов'язково має бути підписаний усіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винуватих не впливає на його чинність [у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин].

Згідно зі ст. 190 Житлового кодексу УРСР, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду житловим будинкам, житловим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.

Спірні питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної житловим будинкам, житловим приміщенням, інженерному обладнанню, вирішуються в судовому порядку.

Водночас хочеться звернути увагу на те, що, відповідно до пункту 13 Порядку формування тарифів, до складу цих послуг з утримання будинків належать, зокрема, витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах. Тобто, ці витрати включено до складової тарифу.

При визначенні робіт, які належать до технічного обслуговування, поточного ремонту або капітального, слід користуватися Примірним переліком. Роботи із заміни труб належать до робіт капітального характеру, які не враховуються в тарифах на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з Житловим Кодексом Української РСР, фінансування капітального ремонту житлового фонду здійснюється за рахунок його власника, а саме: у будинках комунальної власності – за рахунок місцевого бюджету; у будинках державної власності – за рахунок коштів підприємства, установи, організації, яким належить цей будинок; у будинках житлово-будівельних кооперативів – за рахунок коштів кооперативу; у будинках громадського житлового фонду – за рахунок коштів власників фонду. Періодичність проведення ремонту стосовно кожного виду будівель, враховуючи їх технічний стан, встановлюється для кожного регіону місцевими органами влади.

Від редакції:
Шановні користувачі порталу ІА «Україна Комунальна»! Якщо на ваші запитання, які ви ставили нашим експертам раніше, не були надані відповіді, обов'язково нагадуйте нам про них.

Усі публікації циклу «Запитуйте – ми пояснимо» читайте тут:

 
Коментарі (0)