Новини ЖКГ
Новини ЖКГ
Публікації
Публікації
Інтерв`ю
Інтерв`ю
Коментарі
Коментарі
Опитування
Опитування
Рада експертів ЖКГ
Рада експертів ЖКГ
Круглий стіл
Круглий стіл
ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
.jpg)
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
.png)
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
.png)
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
.png)
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
.png)
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
.png)
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Реформа енергоефективності: чого вдалося досягти за рік
24 Грудня 2015 p. 08:55
На початку року одним із пріоритетних напрямків роботи Мінрегіону було визначено реформу енергоефективності. Чого вдалося відомству досягнути за рік у цій сфері та чи можна вважати такі результати задовільними?!
Новини по темі
28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року
«Несерйозні» підсумки 2021 року
20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Цьогоріч реформа енергоефективності була визначена одним із пріоритетних напрямків роботи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Урядовці підрахували – у сфері теплопостачання близько 10 млрд куб. м природного газу йде в нікуди, українці споживають вдвічі більше тепла на квадратний метр, ніж мешканці європейських країн із подібним кліматом, приладами обліку теплової енергії облаштовано лише 40% багатоквартирних будинків, ще менше «багатоповерхівок» (20%) створили ОСББ та можуть самостійно здійснювати енергоефективні заходи. Це неабияка розкіш у час розквіту економічної кризи і, безумовно, так далі тривати не може.
Сам же економічний потенціал реформи енергоефективності вимірюється мільярдами доларів на рік. Зокрема, за даними Мінрегіону, реалізація енергоефективних заходів принесе державі щорічне зменшення витрат у 2 млрд дол. на субсидії населенню з оплати житлово-комунальних послуг, на таку ж суму щорічно скорочуватимуться витрати на імпортний газ, а річна ємність ринку енергетичної ефективності будівель становитиме 1 млрд дол.
Натисніть для збільшення
Окрім цього, додадуться й бонуси у вигляді зменшення викидів вуглекислого газу (на 20 млн тонн), зниження енергетичної залежності від Російської Федерації (тобто зовнішнього агресора) та створення нових робочих місць (50-100 тис.).
Тож, першими кроками до реалізації амбітного задуму у 2015 році мало стати створення спеціального законодавства та стимулювання населення до підвищення енергоефективності.
Чого вдалося досягнути?
Інвестиції
Згідно зі звітом Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка щодо виконання Програми діяльності Уряду, протягом року рівень оснащеності будинків теплолічильниками підвищився до 51%, у заходи з енергоефективності було інвестовано понад 1 млрд грн.
Натисніть для збільшення
Ці кошти були виділені в рамках чотирьох програм: відшкодування 20% суми кредитів на придбання «негазових» котлів (для приватних будинків), відшкодування 30% суми кредитів на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів (для домогосподарств), відшкодування 40% суми кредитів напридбання енергоефективного обладнання та матеріалів (для ОСББ) та відшкодування 70% суми кредитів (для домогосподарств, які отримують субсидії на оплату ЖКП).
Найбільш охоче українці зверталися до державної допомоги на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів для домогосподарств, найменш активними виявилися ОСББ.
Натисніть для збільшення
Поряд із цим зауважимо, загалом, говорячи про енергоефективність, варто правильно розставляти пріоритети: спочатку облік тепла та його регулювання, далі утеплення будівель, і лише опісля цього - зменшення виробництва та постачання тепла. В ідеалі усі заходи потрібно впроваджувати комплексно і на рівні будинків, а не окремих квартир, інакше кінцевого результату – зменшення енергоспоживання і відповідно комунальних платежів – не досягнути.
Законодавство
На законодавчому рівні було запропоновано ряд ініціатив, які так чи інакше сприятимуть підвищенню енергоефективності в країні. Зокрема, мова про 8 ключових проектів Законів «Про енергетичну ефективність будівель», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік», «Про внесення змін до Закону України «Про природні монополії» (щодо запровадження обов’язкового стимулюючого регулювання)», «Щодо регламентування території теплопостачання».
На сьогодні з них стали Законами лише три: «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Першим - встановлюються правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності. Другим – передбачається допуск до української сфери енергоефективності інвесторів. Третім – розв’язуються руки співвласникам багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, в тому числі проведення енергоефективних заходів.
Втім, наразі про активну практичну реалізацію положень цих нормативних актів говорити не випадає.
Примітно, базовий законопроект «Про енергетичну ефективність будівель» був жорстко розкритикований парламентарями та повернений уряду ще на початку року, досі доопрацьованого документу у Верховній Раді незареєстровано.
План до 2020 року
Поряд з цим варто згадати, наприкінці листопада урядом було прийнято Національний план дій із енергоефективності до 2020 року. «З його прийняттям Україна отримала можливість запровадити європейську практику планування та прогнозування розвитку енергетики, реалізації політики підвищення енергоефективності» - зазначають у Кабміні.
Втім його основні положення важко назвати новими, по суті, вони є тим локомотивом, який вже не перший рік Україна намагається потягнути та витягнути не може. Згідно з Планом, передбачено досягнення у 2020 році національної індикативної мети щодо енергозбереження у розмірі 9% від середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період протягом 2005-2009 рр., що становить 6,5 млн. тонн нафтового еквіваленту. Крім того, Національний план дій визначає проміжну мету - у 2017 році скоротити енергоспоживання в розмірі 5%.
Досягти цих показників планується шляхом реалізації заходів у чотирьох основних секторах кінцевого споживання енергії. Перший - побутовий сектор, у якому очікується найбільший ефект. Далі сектор послуг, до якого входить енергоспоживання бюджетних установ, а також у промисловості та транспорті.
Серед основних заходів: сприяння залученню інвестицій в термомодернізацію житлових будівель та у будівництво споруд з близьким до нульового споживанням енергії; адаптація стандартів палива та технологій його використання до європейських; запровадження сертифікації енергетичної ефективності будівель, системи енергоаудиту та енергоменеджменту. Встановлення мінімальних вимог до енергоефективності будівель та енергоспоживчих продуктів (обладнання), забезпечення функціонування системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення. Також забезпечення 100% комерційного обліку споживання газу, теплової енергії та води і впровадження рахунків про оплату спожитої енергії з інформаційно-аналітичними даними щодо динаміки обсягів споживання енергії та комунальних послуг та ряд інших.
Окрім цього впродовж року проводилися зустрічі з представниками міжнародних фінансових установ. Нині, стверджують у Мінрегіоні, за підтримки Уряду Німеччини та Євросоюзу ведеться робота над створенням Фонду енергоефективності, який має стати ключовим інструментом реалізації відповідної реформи.
Що планується?
У наступному році, обіцяє Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, Україна вийде на новий рівень енергоефективності. «Мінрегіон продовжить реалізацію реформи енергоефективності за новими стандартами. Міністерство має для цього чіткий план. Уряд та наші європейські і міжнародні партнери підтримують проведення реформи» - запевняє він.
Так, за словами пана Зубка, в бюджеті на 2016 рік на заходи з енергоефективності буде передбачено 794 млн грн. Ще 2,4 млрд грн інвестицій буде залучено додатково.
Натисніть для збільшення
Ці кошти витрачатимуться максимально ефективно, адже наступного року планується працювати за новими стандартами, які передбачають економію енергії до 50%.
Натисніть для збільшення
Найважливішим завданням на 2016 рік, підкреслює очільник Мінрегіону, є створення Фонду енергоефективності.
Натисніть для збільшення
«Такі фонди працюють в успішних європейських країнах. Ми пропонуємо створити його в Україні за литовською моделлю. Вона дає можливість не тільки компенсувати частину енергоефективних кредитів, а й максимально ефективно використовувати кошти», - зазначає він.
Чи не забагато у цих речах «буде»?!
Катерина Ляшевська
Коментарі (2)
Коля Пухов
24 Грудня 2015 p. 18:42
Мабуть усі пам"ятають, як у 2010-2013 роках усі державні свята супроводжувались у Києві грандіозними по кількості та потужності вибухів святковими салютами, дію яких можна було порівняти з дією невеликого землетрусу. Люди, у тому числі і ветерани , неодноразово скаржилися до колл-центру, що результатами цих салютів стають пошкодження будівельних конструкцій внаслідок ударної хвилі, а саме: утворення тріщин в стінах, особливо у хрущовках, аварії водопроводу і каналізації. Натомість, колл-центр навіть не реєстрував ці звернення, пояснюючи ветеранам, що ці вибухи у їх честь і від них розгерметизації будинків бути не може. Однак, насправді зараз майже усі будинки Києва розгерметизовані по причині святкових "землетрусів" 2010-2013 років. Особисто я вважаю, що ця розгерметизація робилася режимом Януковича навмисно з метою подальшого здирництва на утеплення будинків.
Коля Пухов
24 Грудня 2015 p. 19:33
Від початку незалежності в Україні постійно впроваджуються ті чи інші реформи. Загальним результатом усіх реформ є виникнення та неухильне зростання зовнішнього боргу, постійне знецінення національних грошей, втрата виробничого потенціалу (замість власного виробництва -- продажа за кордон сировини і купівля імпортних готових товарів) , втрата територій, а з ними і ресурсів; збідніння пересічної маси населення внаслідок узаконених шахраювань привладних спритників.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ Думаю, що усі наступні реформи, як би їх надійно не прикрашали та наряджали, будуть мати той самий результат.
Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті