Спроби народних депутатів впорядкувати актуальні питання державної регіональної політики за допомогою ухвалення окремого закону, скоріше за все, зазнають невдачі. Проте, питання про те, зробити регіональну політику в Україні ефективною залишається відкритим.
Двічі поданий
На сьогодні ситуація виглядає наступним чином: єдиного базового закону, який регулює регіональну політику в Україні не існує, проте є низка діючих законів, постанов Кабінету Міністрів, актів Президента, які регулюють майже всі питання, що визначають засади державної регіональної політики.
Проте в парламенті є певна лобістська група, яка вважає необхідним існування базового закону про регіональну політику. 25 червня 2012 року народні депутати Юрій Сербін та Володимир Рибак зареєстрували в парламенті законопроект № 6462-д «Про засади державної регіональної політики». Згідно з докуметом, метою державної регіональної політики визнається «створення умов для динамічного, збалансованого розвитку України та її регіонів, забезпечення їх соціальної та економічної єдності, підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від його місця проживання».
Читайте також: Парламент зіграв в монополію
Слід зазначити, що таке широке трактування мети перетинається з декількома десятками діючих законів України та інших нормативних актів. Законопроектом встановлюється, що державна регіональна політика в Україні визначається системою взаємопов’язаних документів. Основними з них є: Стратегія регіонального розвитку України, яку передбачається розробляти строком на сім років. Власне Стратегія має визначати «основні пріоритети державної регіональної політики, стратегічні цілі і напрями регіонального розвитку та міжрегіонального співробітництва,основні завдання, етапи та механізми їх реалізації». Проект Стратегії має бути погоджений з усіма обласними радами та ВР АР Крим згідно порядку, який визначатиме КМУ.
Розробником Стратегії визначено Координаційну міжвідомчу комісією з питань регіонального розвитку (далі – Комісія), затверджуватиме Стратегію Кабінет Міністрів України. Власне Комісія створюється КМУ як дорадчий орган «…з метою забезпечення координації дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з формування та реалізації державної регіональної політики…». До складу Комісії можуть входити представники КМУ, ВР АРК Крим, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій та інших об’єднань органів місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку та громадських організацій.
Фінансування державної регіональної політики передбачається згідно положень діючого Бюджетного кодексу України. Проте, цікавою новелою є створення Державного фонду регіонального розвитку. За задумом авторів законопроекту, Фонд створюється у складі загального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України. Видатки Фонду мають щорічно передбачатися у державному бюджеті України.
Невтішний висновок
Висновок Головного науково-експертного управління ВРУ виявився невтішним для авторів законопроекту - «за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити». Зауважимо, що також негативний висновок отримала попередня версія законопроекту. Забігаючи наперед зазначимо, що під час доопрацювання в профільному Комітеті Ради депутати не змогли подолати найбільш принципові зауваження експертів до тексту документу. Зупинимось на найбільш принципових моментах, які мають найбільший вплив на судьбу даного законопроекту.
По-перше, на думку експертів, для врегулювання державної регіональної політики не потрібно приймати окремий первинний законодавчий акт. «…прийняття нових первинних законодавчих актів доцільно здійснювати лише у випадках виникнення чи виділення певної самостійної сфери суспільних відносин, що не врегульована (недосконало врегульована) існуючими нормами права», - вважають фахівці Головного науково-експертного управління. Зазначається, що автори законопроекту не навели достатніх аргументів, які засвідчували б необхідність саме прийняття окремого первинного законодавчого акту, а не внесення змін до діючих законів. Експерти звертають увагу на те, що державна регіональна політика в Україні вже регулюється низкою законодавчих актів, серед яких основними є закони «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України»,. «Про планування і забудову територій», «Про Генеральну схему планування території України», «Про асоціації органів місцевого самоврядування». Отже, експерти рекомендують упорядкувати регулювання державної регіональної політики «шляхом внесення змін до вже чинних законодавчих актів».
Читайте також: Будівельна галузь долає руїни
По-друге, фахівці вважають що стратегічне планування регіонального розвитку недоцільно визначати даним законопроектом. Зазначається, що Верховною Радою в листопаді минулого року прийнято у першому читанні проект закону «Про державне стратегічне планування» (№9407), яким вже врегульовано питання стратегічного планування регіонального розвитку. Зокрема у законопроекті вже передбачено розробку і прийняття Стратегії регіонального розвитку України та стратегії розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (стаття 5) та регулюються питання формування цих стратегій (стаття 10, стаття 11 та ін.). Таким чином, стратегічне планування регіонального розвитку є предметом регулювання іншого законопроекту, який прийнято у першому читанні, тому право законодавчої ініціативи з цих питань має реалізовуватись шляхом внесення відповідних пропозицій до законопроекту №9407.
По-третє, незрозумілими, на думку фахівців Головного науково-експертного управління ВРУ, є спроба авторів законопроекту «врегулювати питання фінансування регіональної політики держави в цілому в межах кількох статей закону». Наприклад, неприйнятним є фінансування діяльності суб’єктів державної регіональної політики за рахунок добровільних внесків (п.3 ч. 1 ст.21 документу). Адже відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про державний бюджет. Також незрозумілим є припис пункту 2 частини 2 статті 20 проекту, згідно з яким до механізмів фінансування державної регіональної політики віднесено «об’єднання на договірній основі фінансових ресурсів суб’єктів регіональної політики», адже такими суб’єктами є органи державної влади (ч.2 ст.4 проекту).
Думки розділилися
Висновок експертів ВР щодо недоцільності ухвалювати окремий закон, який би регулював державну регіональну політику в Україні розділяє народний депутат України, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов. «Я вважаю, що першочерговим є питання виконання на місцях вже діючих у цій сфері законів та актів уряду. Це і буде найкращою на сьогодні стратегією регіонального розвитку нашої країни», - зазначає народний депутат. Першочерговими завданнями державної регіональної політики, на думку нардепа, є затвердження генеральних планів, регіональних програм, формування транспортних коридорів. «Якщо зробити генеральний план, то відразу стає зрозуміло: де і коли потрібно посилити житлове будівництво, куди направити інвестиції, щоб розвивалась промисловість, які підприємства потрібно негайно реконструювати», - зазначає Ігор Лисов, - В принципі, діюче законодавство надає всі можливості для реалізації цих кроків».
Читайте також: Генплан: необхідність чи забаганка влади
У свою чергу міський голова м. Українка Павло Козирєв вважає, що Закон України «Про засади державної регіональної політики» необхідно ухвалити. «Закон безумовно потрібен. Потрібна стратегія регіонального розвитку і механізм її виконання. В нинішньому законопроекті є спроба це прописати», - зауважує пан Козирєв. Найбільш привабливою новелою законопроекту для мера Українки виглядає створення Фонду регіонального розвитку. «Я сподіваюсь, що Фонд буде створено, це буде структура, яка фінансуватиме регіональні проекти на конкурсній основі. Таким чином, від ручного управління ми перейдемо до конкурсних засад» - зазначає Павло Козирєв, - Від прийняття цього закону виграють малі міста, які не мають сьогодні коштів на реалізацію своїх проектів».
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
