Генплан: необхідність чи забаганка влади

Новини по темі

26 Квітня 2024 p. 13:45
У Києві працює всього 4 тис. укриттів  

25 Квітня 2024 p. 15:40
В Києві третина озер частково забудовані  

24 Квітня 2024 p. 17:31
КМДА вважає наможливим збільшення кількості укриттів у Києві  

Згідно з чинним Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» з 1 січня 2013 року в силу вступає мораторій на відчуження землі під забудову за відсутності генпланів населених пунктів. Незважаючи на рекомендації Президента Віктора Януковича скасувати зазначену норму, вона продовжує діяти в якості «лякалки» для місцевих рад та облдержадміністрацій. У червні 2012 року масла у вогонь підлив Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк. Під час робочої наради з регіонами він жорстко розкритикував місцеве керівництво і зажадав найближчим часом відзвітувати перед Мінрегіоном про хід виконання робіт по створенню генпланів. 

Очевидне і неймовірне 

За даними Асоціації міст України, всього 39% населених пунктів України мають генеральні плани. Найкращі показники у міст обласного значення - 85%, дещо гірше - у міст районного значення та селищ міського типу - 60% і 60% відповідно. Статистику псують села - всього у 38% українських сіл є генеральні плани забудови. Якщо прийняти цю картину як об'єктивну, очевидну реальність, то неймовірним виглядає припущення, що до 1 січня 2013 року 61% населених пунктів України встигнуть підготувати генплани. 

З цим логічним висновком згоден генеральний директор компанії Global Solutions Сергій Тумасов. «Хороший генплан - це творчість хорошого архітектора або групи архітекторів. Потрібно знати потреби населеного пункту. Тільки підготовча робота формування генплану повинна зайняти рік, а то й більше. А просто намалювати квадратики на карті-схемі міста, заштрихувати їх, позначити промислові та міські забудови - це не генплан», - вважає пан Тумасов. Як доказ свої слів експерт наводить приклад Барселони, де до цього часу втілюють у життя генплан, розроблений більше 100 років тому. 

Читайте також: Козирна дорожня карта столиці: плани та альтернативи

Песимістичний прогноз по готовності генпланів українських населених пунктів на початок 2013 року підтверджує міський голова Луганська Сергій Кравченко. «Думаю, що у 2/3 міст і сіл цих документів немає, тому що на їх розробку потрібні гроші, яких міста не мають в своєму розпорядженні», - каже мер Луганська. Що стосується самого Луганська, то, за словами пана Кравченка, генплан міста прийнятий ще в 2011 році. Тепер місту належить розробити документацію щодо зонування територій та складання їх детальних планів. Відповідна програма прийнята сесією Луганської міської ради, її реалізація розрахована на два роки. 

Також є генплан у Вінниці, причому прийнятий ще в 2007 році, повідомив «У.К.» міський голова Володимир Гройсман. Коментуючи ситуацію з дорученням профільного міністра місцевій владі, пан Гройсман зауважив: «Фінансові основи місцевих бюджетів настільки слабкі, що існує ризик того, що навіть прийняті генплани не будуть реалізовані на розрахунковий період».

Сумнівається в реальності підготовки всіх генпланів до початку наступного року також народний депутат України, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов. «У мене немає достовірної інформації, але думаю, що буде проблематично», - зазначив нардеп. 

Дорого і складно 

Що ж заважає місцевій владі розробляти генплани? Мер Луганська Сергій Кравченко вважає, що «в Україні відсутні нормальні містобудівні інститути, яких було багато в Радянському Союзі». Втім, основною причиною «простою роботи» луганський міський голова вважає її дорожнечу. «Щоб розробити ПДП невеликого мікрорайону чи кварталу необхідно витратити приблизно один мільйон гривень, а це для міського бюджету сума практично непідйомна», - говорить пан Кравченко.

Читайте також: Міста відкриють свої генплани

У свою чергу мер Вінниці Володимир Гройсман зазначає, що місцевій владі часто не вистачає компетентності. «Ми повинні розуміти, що і як ми будуємо. Було б правильно з позиції держави залучити іноземних експертів, щоб використовувати європейський і світовий досвід»,- каже пан Гройсман. 

Чиновникам опонує гендиректор Global Solutions Сергій Тумасов. На його думку, розробляти генплани заважає низька кваліфікація людей, які працюють у виконавчій владі і низький рівень відповідальності чиновників. «У Києві побудували Позняки і Троєщину, де знаходиться 30% робочих місць, а 70% робочих місць - на правому березі. Кожен день тисячі людей в муках добираються до роботи, а ввечері в муках повертаються додому. Це - наслідок будівельної помилки, за яку розплачуються люди. Але ж вони, купуючи квартири, розраховували на турботу держави», - зазначає пан Тумасов. На думку експерта, уникнути подібних помилок можна тільки при наявності якісного генерального плану забудови міста. 

Альтернативна думка 

Втім, є думка про недоцільність розробки генерального плану забудови як такого. Зокрема, відомий український архітектор, колишній головний архітектор Одеси Володимир Глазирін зазначає: «... в благополучних країнах генплан не розробляють. Розробляють зоннінгові правила». Сам же генплан, на думку пана Глазиріна, є рудиментом радянської епохи у зв'язку з постійно зростаючими темпами науково-технічного прогресу. Експерт припускає, що генплан може залишитися в Україні, як документ планування, але терміни планування слід скоротити з 25 років до 10. «Довгострокові генплани консервують сьогоднішні погляди і технології, які через 25 років будуть виглядати безглуздо», - зазначає архітектор. 

Читайте також: Архітектурні промахи, або Навмисна недбалість по-київськи

Своя точка зору на проблему генпланів є у ряду громадських організацій. Згідно з чинним законодавством, на генплани населених пунктів накладено гриф секретності - «для службового користування», в той час, як в цивілізованих країнах будь-який громадянин може зробити відповідний запит і отримати в своє розпорядження генплан того населеного пункту, в якому живе. Директор східно-українського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко нарікає, що незважаючи на офіційні запити в сотні населених пунктів надати на ознайомлення генеральні плани, його організація не отримала жодного позитивного відповіді. Секретність генпланів, на думку ряду експертів, створює грунт для корупційних діянь з боку місцевої влади. 

Перспективи та наслідки

Чим же загрожує забудова населених пунктів без генпланів? На думку незалежного експерта Ярослава Цуканова, розвиток без генплану можливий, - наприклад, маленьким селам, де будуються тільки індивідуальні житлові будинки, генплан не буде головним в частині зонування території. Великим же містам, вважає пан Цуканов, без генплану не обійтися. «Це призведе до хаотичної забудови. Під конкретного інвестора можуть поміняти цільове призначення, дозволити заборонені речі. Для прикладу, житловий будинок на Грушевського 9-а. Навряд чи згідно з Генпланом там була задумана його споруда», - зазначає експерт. 

Підтримує колегу мер Луганська Сергій Кравченко. «Хаотично забудовувати території не можна категорично. Наявність генерального плану забудови, ДПТ і зонінгу вигідні і необхідні як жителям, так і інвесторам, щоб перші могли убезпечити себе від небажаних забудов, інші - від протестів громадськості», - вважає луганський міський голова. 

Досвідчений девелопер Сергій Тумасов також вважає згубним для суспільства практику будівництва без затверджених генпланів. «Візьмемо для прикладу Крим. Будують будівлі прямо на воді, закривають прибережну зону, яка за Конституцією є надбанням народу України ... Інший приклад - Позняки в Києві. Відсутність нормального генплану призвело до того, що там не витримані норми навантаження на землю. Свічок 24-поверхових натикали одна на одній, а про парковки, розв'язки, дитячі садки, внутрішньодворові розв'язки ніхто не подумав»- нарікає пан Тумасов. 

Підсумовуючи вищезазначене можемо сказати наступне. Очевидно, що до 1 січня 2013 року переважна більшість населених пунктів України не розробить генеральні плани. Проте колапсу не буде. «Землю під забудову будинків не обов'язково купувати, - вважає незалежний експерт Ярослав Цуканов, - можна здати в оренду, а це не є відчуження». Схоже, ситуацію розуміють і в профільному Комітеті ВР. «У зв'язку з тим, що закон підписаний Президентом і взятий до виконання, думаю, що вже у вересні в комітеті ми розглянемо питання про те, як іде робота в регіонах. Якщо буде необхідно, ми звернемося до Президента і глави уряду, щоб вони провели необхідні дії для того, щоб ті позиції, які включені в цей закон, були виконані в термін», - зазначає народний депутат України Ігор Лисов. 

Про що йде мова: про виділення коштів місцевим органам влади на розробку генпланів або посилення адміністративного тиску - поки не зрозуміло. Втім, навряд чи навіть за наявності коштів мерії встигнуть вчасно. Залишається один вихід - продовжити дію норми закону. Або скасувати норму закону.