ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГСубсидії не врятують від дорогого вугілля

Субсидії не врятують від дорогого вугілля

Чим дорожче вугілля, тим актуальніші субсидії на його придбання. Держава не забула про громадян з мінімальним доходом, з жовтня для них передбачені «вугільні» субсидії у більшому розмірі. Та реальний рівень соціального захисту населення знизився

Отримувачі субсидій на придбання скрапленого газу та твердого побутового палива - особлива «каста» населення. Тільки їй з 2002 року проводяться грошові виплати. При цьому формально жителі невпорядкованих багатоповерхівок і негазифікованих сіл оточені подвійною турботою. У них є право на зменшення плати за комунальні послуги і витрати на придбання палива. Але це в теорії.

На практиці все інакше. Торік чиновники відмовили кожному десятому. За даними Держстату, за субсидіями на паливо звернулися 310 тисяч українців. У процесі розгляду 9% заяв відсіяли. І це ще по-божому. У 2010 році субсидії на вугілля отримали лише 72% претендентів, у 2005 році - 82%. На місцях і зовсім трапляються дива. Наприклад, в Оржицькому районі Полтавської області за 10 місяців 2014 року заяви на отримання субсидій подали 266 громадян, але призначені виплати лише 144. У Таращанському районі Київської області за аналогічний період субсидії видали 120 громадянам, хоча зверталася - 154. Така кількість відмов пояснюється не стільки ставленням чиновників до заявників, скільки жорсткими умовами надання державної грошової допомоги.
 
Головна перешкода - рівень доходів сім'ї. «Вугільні» субсидії призначаються за загальними правилами, з розрахунком обов'язкового розміру платежу. Різниця лише в тому, що не на півроку, а на рік. При цьому претендувати на них можуть громадяни, будинки яких не забезпечені електро-, тепло - або газопостачанням для опалення. 
 
І все б нічого, але нормативи забезпечення громадян вугіллям, в межах яких надаються субсидії, м'яко кажучи, скромні. Субсидія призначається з розрахунку 2 тонни вугілля на рік на домогосподарство. Причому ціна на вугілля також встановлюється нормативно.

«Весела» арифметика

Формально головні «диригенти» паливних субсидій - місцева влада. Але фактично у них механічна функція, адже принципи і формули розрахунку «вугільних» нормативів єдині для всієї країни - регламентовані постановою Кабміну №356 від 23 квітня 2012 року. Згідно з документом, вони розраховуються простою арифметичною дією: множенням нормативної ціни 2012 року (950 грн за тонну) на соті частки прогнозних індексів споживчих цін 2013 і 2014 років. 
 
 
На практиці ціни в різних регіонах відрізняються, адже уряд періодично коригує індекси. Приміром, до 5 квітня в Україні діяв прогнозний індекс на 2014 рік у розмірі 108,3, з 5 квітня - 108,5. Тому губернатори Херсонської та Донецької областей на 2014 рік встановили нормативну ціну вугілля в 1078,23 грн і 1078,24 грн (рішення приймалися на початку весни), а губернатор Чернівецької області - в 1080,22 грн (рішення прийнято після коригування прогнозного індексу). Не обходиться і без «дефектів виконавців». Так, губернатор Київської області розпорядження про встановлення натуральних норм забезпечення населення твердим паливом видав у липні, але розрахунки в документі, судячи з усього, проведені без урахування оновленого індексу. Ціна на вугілля встановлена в розмірі 1078,25 грн. У Вінниці норматив і зовсім особливий - 1038,35 грн (як отримано - загадка). 

Допомога для обраних

Але біда не в кривій арифметиці. За великим рахунком не принципово, у скільки оцінювати тонну вугілля в 2014 році - 1080, 1078 або навіть 1038 грн за тонну. Проблема в низьких нормах споживання. Згідно з постановою №356, 2 тонни - це мінімальна норма, місцева влада має право проявити ініціативу. Проте ніхто не поспішає. Ось і виходить, що дотримати встановлені вимоги для отримання субсидій на вугілля можуть далеко не всі сім'ї, навіть з невисокими доходами. Статистика це підтверджує. Одержувачів «вугільних» виплат набагато менше - майже в 6 разів, ніж одержувачів звичайних субсидій на житлово-комунальні послуги. І причина не в переважанні міського населення і впорядкованого житла. До недавнього часу претендувати на «вугільні» субсидії могли лише родини, яким не вистачає 10% або 15% річного доходу для придбання 2 тонн вугілля за нормативною ціною. 
 
Без особливих зусиль виконати ці умови могли тільки самотні пенсіонери з невисокими пенсіями. Так, для отримання субсидії, при нормативній ціні вугілля 1000 грн за тонну, потрібно мати пенсію не вище 1665 грн за умови відсутності додаткових доходів. При розмірі пенсії 1400 грн рядовий самотній пенсіонер в 2013 році міг претендувати на «паливну субсидію близько 300 грн, при пенсії в 1200 грн - приблизно на 550 грн і т. д. Більшості сімей пенсіонерів з двох осіб субсидія на вугілля не надавалася, як і сім'ям з працездатними громадянами. 

Пай - паливу не друг

Посилює це становище те, що власникам земельних паїв та ділянок автоматично нараховується дохід, який враховується при розрахунку субсидій. «Городні» нормативи невисокі. Зі стандартних 6 соток землі річний дохід нараховується в розмірі десятків гривень, максимум - 100-140 грн.
 
З паями - складніше. Наприклад, у Запорізькій області нормативний річний дохід з одного гектара паю в 2014 році - від 566,6 грн до 732,6 грн. Але частіше річний дохід від паїв розраховується в розмірі 3% від їх вартості. А це вже - тисячі гривень. Так, у Кривоозерському районі Миколаївської області нормативний дохід від паю в 2014 році - від 1514,6 грн до 3195,8 грн. Тому більшості власників земельних паїв з «вугільними» субсидіями «не по дорозі». 
 
Не передбачені субсидії на паливо і сім'ям, у складі яких є працездатні громадяни без трудового доходу та обліку в службі зайнятості останні 3 місяці. Не секрет, що в селах такі сім'ї - не рідкість. 
 
Як наслідок, соціальна підтримка населення на селі «співає романси», реальних стимулів для утримання «молодих і працьовитих» немає, тому залишаються люди похилого віку, а молодь мігрує в міста. 

Вітер змін

Ситуація кардинально змінилася у жовтні, зі вступом у дію нових правил призначення субсидій. Нововведення торкнулися всіх, в тому числі одержувачів «паливних» субсидій. Тепер розмір обов'язкового платежу розраховується за спеціальною формулою. Суть проста: чим менший середній дохід на одного члена сім'ї - тим менший відсоток обов'язкового платежу. При цьому і для пенсіонерів, і для працездатних громадян правила однакові. 
 
 
Програли від цього лише деякі самотні пенсіонери. Так, за старими правилами, при нормативній вартості вугілля 1080 грн символічне право на отримання «вугільної» субсидії в 1,2 гривень мали б громадяни з пенсіями 1799 грн. Зараз аналогічну субсидію можна отримати при розмірі пенсії в 1680 грн. 
 
Зате можливості сімей з кількох людей і працездатних громадян значно розширені. У сімей з двох працездатних громадян із середнім доходом на людину у розмірі прожиткового мінімуму - до 1176 грн, - тепер є право на отримання «втішної» субсидії - близько 40 грн. Розмір обов'язкового платежу для неї встановлений на рівні 7,5% річного доходу, а не 15% як раніше. 
 
Справедливості заради зазначимо, не всі «вугільні» виплати символічні. За даними Держстату, в жовтні середній розмір субсидії для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу та твердого пічного побутового палива склав 916,2 грн. 
 
На жаль, навіть такі субсидії вже не можна назвати реальним соціальним захистом. За останні місяці вартість вугілля зросла в кілька разів, а вугільні нормативи залишилися колишніми. 
 
Прогнозний індекс споживчих цін на 2015 рік вже відомий, він затверджений постановою Кабміну №404 від 27 серпня - 110,9. Це означає, що в наступному році «вугільні» субсидії будуть призначатися з розрахунку 1197,97 грн за тонну вугілля. З урахуванням того, що вже зараз реальна вартість вугілля в середньому в два рази вища, у потенційних отримувачів субсидій мало приводів для оптимізму. Повертається формула дев'яностих: чим дорожче вугілля, тим більше доведеться економити на теплі.
 
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (1)
Андрій
19 Грудня 2014 p. 21:33
Людина звільнена з роботи ще у 2011 році з державної установи за п.1 ст.40 КЗпП за розпорядженням державних органів про "ліквідацію" цієї установи і не працевлаштована, тобто не має ніякого доходу саме з ініціативи держави. "Ліквідована " держустанова лише змінила код ЄДРПОУ, робоче місце звільненого працівника не скорочувалось. Більш того, на це робоче місце був прийнятий пенсіонер. Рік перебування на обліку у центрі зайнятості не дав позитивного результату. Тепер, у 2014 році, у наданні житлової субсидії цій людині відмовляють, тому що вона не працює. На усі доводи і докази, що вона не працює за розпорядженням державних органів ( тобто, фактично держава вирішила, щоб ця людина не працювала), можна почути роз"яснення посадовців, що це не має ніякого значення. Отже, не працює -- значить субсидії немає. Тоді ця людина звертається по так звану компенсацію, але ті самі посадовці рахують, що вона має дохід на рівні прожиткового мінімуму, тобто 1218 грн. на місяць, тобто, компенсації також немає. Виходить, що держава фактично забрала у цієї людини засоби існування, але на папері приписує їх наявність. Хіба це не очевидне шахрайство?