Головний експерт житлово-комунального господарства України

Рус

Укр

Головна / Публікації / Тарифи ЖКГ / Тарифи на електроенергію: відмінити не можна платити

ІНФОГРАФІКА:

Опалювальний сезон у Євросоюзі

Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон

Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи

Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни

Що робити, якщо вдома холодні батареї

Стан інфраструктури «Укрзалізниці»

Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій

Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії

Як розраховується житлова субсидія та кому призначається

Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак

Виробництво електроенергії з ВДЕ

Тарифи на електроенергію: відмінити не можна платити

11 Листопада 2015 p. 08:55

Друкувати

Напередодні місцевих виборів українцям обіцяли зниження тарифів на світло та ледь не «золоті гори». Однак, хоча крапку на виборчому процесі ще ставити зарано, вже зараз стає зрозуміло, що отримають виборці «кота в мішку».

Новини по темі

25 Квітня 2024 p. 16:36
Дію тарифу на газ для населення продовжили ще на рік

19 Квітня 2024 p. 14:45
В Україні закінчується дія пільгових тарифів на газ для населення

18 Квітня 2024 p. 16:51
Теплоенерго вже вимагають підвищення тарифів

Наприкінці жовтня в Україні, окрім Автономної республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, відбулися вибори міських, селищних та сільських голів та депутатів місцевих рад. І хоча в багатьох великих містах та обласних центрах ще належить провести другий тур «мерських» виборів, вже сьогодні можна підсумувати - складна соціально-економічна ситуація та відсутність результатів реформ призвели до того, що збільшити свої електоральні здобутки у жовтні 2015 року в порівнянні з парламентськими виборами 2014 року, вдалося лише тим політичним силам, які гостро критикували дії центральної влади. Зокрема, мова про УКРОП та ВО «Батьківщина». При цьому, результат останньої цікавий тим, що ця політична сила входить до провладної коаліції. Втім не без виключень, до прикладу, Радикальна партія Олега Ляшка, незважаючи на жорстку опозиційну риторику та так званий «Тарифний Майдан», не змогла покращити свої досягнення у порівнянні з минулим роком. Їхній результат не далекий від торішніх показників. У сухому залишку маємо кумедну тенденцію: місцеві вибори-2015 показали, що партії змагаються саме за опозиційний електорат і використовують при цьому явно опозиційні популістські гасла: від «Справедливих тарифів» до «Каналізуємо село» і «Відновимо безкоштовні аналізи».

Ще одним проявом тарифного передвиборчого популізму стало оскарження в Окружному адміністративному суді міста Києва постанови НКРЕКП №220 від 26 лютого 2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». «Україна Комунальна» вже розповідала про перебіг судового розгляду справи та про те, що судовим рішенням від 8 вересня по справі №826/6876/15 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав постанову НКРЕКП №220 незаконною і не чинною з моменту прийняття. Окремим політичним силам, які одразу ж почали використовувати це рішення суду як символ перемоги над злодійськими монополістами, це додало декілька балів в особистий залік.

Однак, історія отримала продовження, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг не погодилася з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва та звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 16 жовтня відкрив апеляційне провадження по справі і обачливо та мудро призначив перше судове засідання по цій справі вже після місцевих виборів – на 29 жовтня.

У судовому засіданні 29 жовтня ц.р. представником НКРЕКП було заявлено клопотання про зупинення провадження у вказаній справі до вирішення справи №826/5126/15 у зв'язку з тим, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року було зупинено провадження у справі №826/5126/15 за об'єднаним адміністративним позовом до НКРЕКП про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та вирішено звернутися до Верховного Суду України із зазначеною ухвалою суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень законів України та указів Президента України.

Тут треба зазначити, що ще 27 березня цього року група осіб звернулася із судовим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просили суд визнати незаконною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 лютого 2015 року №220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню».

Читайте також: «Тарифна» боротьба - рух по колу

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року по справі №826/5126/15 у задоволенні вимог позивачів було відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційні скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні 22 жовтня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом, враховуючи існування суперечностей у наведених заявником актах у частині повноважень НКРЕКП встановлювати тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, було вирішено звернутися до Верховного Суду України із зазначеною ухвалою суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень законів України та указів Президента України, а саме :

- ч.1 та 2 ст.11 Закону України «Про природні монополії»;

- абз.5 ст.12 Закону України «Про електроенергетику»;

- п.4 ч.1 ст.3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»;

- Указу Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 «Про утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

- Указу Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 «Про затвердження Положення про Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Тож судовій колегії Київського апеляційного адміністративного суду в складі головуючого - судді Парінова А.Б., суддів Грибан І.О. та Губської О.А., які розглядають справу 826/6876/15 за апеляційною скаргою НКРЕКП на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2015 року, нічого іншого не залишалося, як 29 жовтня задовольнити клопотання представника НКРЕКП і зупинити апеляційне провадження у справі №826/6876/15 за адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною і не чинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП № 220 від 26 лютого 2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», до вирішення Київським апеляційним адміністративним судом справи №826/5126/15.

Фактично нормальною людською мовою таке «соломонове рішення» Київського апеляційного адміністративного суду означає, що питання визнання незаконною постанови НКРЕКП №220 від 26 лютого 2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», якою передбачалося запровадження п’яти етапів підвищення тарифів на електроенергію до 1 березня 2017 року, відкладено у довгий ящик. Чому? Посудіть самі, адже як відомо, диявол ховається в деталях, а в нашому випадку у процедурних моментах.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України приймає виключно Пленум Верховного Суду України, який є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України.

Читайте також: Перехід на нічне споживання електроенергії: чи є стимул?

Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. Думаю, ні в кого не виникне сумнівів у тому, що Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк навряд чи буде скликати позачерговий Пленум задля розгляду питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень законів України та указів Президента України, які регулюють повноваження НКРЕКП. Отже, враховуючи те, що останній Пленум Верховного Суду України відбувся 9 листопада розгляд питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності повноважень НКРЕКП щодо встановлення тарифів може відбутися лише на початку наступного 2016 року.

Беручи до уваги, що розроблений Конституційною комісією проект змін до Конституції в частині судової реформи передбачає процес оцінювання всіх українських суддів, є високий ризик того, що більшість з них почне користуватися улюбленим прийомом «тягнути резину», тобто брати відпустки, лікарняні тощо, аби залягти на дно, поки не стихне буря переоцінки. Тому засідання Пленуму Верховного Суду України з вирішення «тарифного подання» може просто не відбутися, адже Пленум є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму. Але якщо все таки буде забезпечено кворум та на розгляд Пленуму Верховного Суду України таки винесуть питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності повноважень НКРЕКП щодо встановлення тарифів, Пленум має повне право визнати висновки Київського апеляційного адміністративного суду щодо існування суперечностей у наведених заявником актах в частині повноважень НКРЕКП встановлювати тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, необґрунтованими та відмовити у задоволенні подання щодо конституційності повноважень НКРЕКП щодо встановлення тарифів.

Якщо все ж Пленум Верховного Суду України постановить звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності повноважень НКРЕКП, то після відкриття конституційного провадження у справі Конституційний Суд України має законних три місяці (можливо й більше), щоб визначитися стосовно відповідності Конституції України окремих положень законів України та указів Президента України стосовно повноважень НКРЕКП, і зовсім не факт, що він визнає ці закони та Укази Президента неконституційними. Так настане 2017 рік і сенс оскаржувати постанову НКРЕКП від 20 лютого 2015 року взагалі зникне, адже в будь-якому випадку до 2017 року тарифи на електроенергію мають бути приведені до економічно обґрунтованих. Відтак, для населення, яке віддало голоси певним політичним силам, які використали рішення суду, що не набрало законної сили, у своїх особистих цілях, нічого не змінилося – платимо за електроенергію згідно з постановою НКРЕКП №220.

Андрій Осадчий

Коментарі (0)

Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті

Facebook

Ел. адреса:
Пароль:
Підтвердження:
Ім'я:
Прізвище:
Cтать:	чоловіча жіноча
Дата народження: