Зростання «комуналки» вдарить по українським школам

Збільшення ціни на газ призвело до зростання тарифів на теплову енергію та гарячу воду. Наразі для бюджетних установ і, інших споживачів, окрім населення. Виконавчий комітет Львівської міської ради днями затвердив перелік нових тарифів. Чиновники не вбачають у цьому катастрофи, проте допускають, що погіршення ситуації в країні, призведе до кризи неплатежів за теплову енергію. І першими у Львові в зоні ризику - освітянські заклади.

Нещодавно виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв документ щодо введення нових споживацьких тарифів за теплову енергію та гаряче водопостачання для бюджетних установ. В.о. директора департаменту житлового господарства міськради Володимир Олійник зазначив в розмові з кореспондентом «України Комунальної», що таке рішення ґрунтується на відповідних постановах галузевого регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг.

 

 

«Ми керувалися рішенням постанови Нацкомісії. Відповідно до цього документу з 1 квітня цього року тарифи на теплову енергію для бюджетних установ зростають на 42 відсотки, для інших споживачів, окрім населення, на 21 відсоток. Тариф на гарячу воду виріс на 37 відсотки для бюджетних установ, для інших - на 19 відсотків. Дані зміни Нацкомісія аргументує збільшенням ціни на газ», - повідомив посадовець.

 

У зв’язку з цим ЛМКП «Львівтеплоенерго» платитиме 791,36 грн/Гкал, та 892,17 грн/Гкал при одноставковому тарифі за підігрів води. Ціни для ЛМКП «Залізничтеплоенерго», відповідно становлять 755,09 грн, а для бюджетних установ - 866,02 грн/Гкал.

 

На думку пана Олійника, в першу чергу в міському бюджету доведеться передбачати додаткові кошти. «В принципі ситуація не є загрозливою. Адже це не перше підняття ціни. В березні виросли тарифи на воду. Загалом все залежить від ситуації в державі», - зазначив він. У той же час, пан Олійник передбачає і негативні наслідки: «Погіршення економічної ситуації в країні призведе до недофінансування бюджетних установ. І нас понад усе турбують освітянські заклади, потім вже медичні та культурні», - підкреслив в.о. директора департаменту житлового господарства Львівської міськради.

 

Керівники бюджетних установ, у свою чергу, досить спокійно відреагували на зміни тарифної сітки. Досвід їхньої роботи засвідчує, що труднощі не зменшуються, а, навпаки, зростають з кожним роком. Як запевнила «Україну Комунальну» директор Львівської Національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Лариса Разінкова-Возницька, працівники культурної сфери звикли працювати без опалення та електропостачання. «Всі цінні мистецькі твори зберігаються у фондосховищах, де підтримується постійна температура, яку контролюють електронні датчики. Щодо решти, - то ми вже давно звикли до того, що працівники музеїв працюють в холоді. Приміщення практично не опалюються», - повідомила вона. Зрештою, вирішити це питання можливо за умови побудови власної котельні. «У Львові немає своєї котельні. А ось в Олеському замку є, для прикладу», -- зауважила пані Разінкова-Возницька.

Надії державного масштабу

Депутатський корпус Львівської міськради цю проблему розглядає виключно у площині держбюджету. Більшість народних обранців переконані, що Львів самотужки не дасть собі раду по забезпеченню теплом та гарячою водою бюджетних та культурних установ стародавнього міста. «Рішення Нацкомпослуг - це перший крок по виконанню вимоги Міжнародного валютного фонду. Наразі тарифи збільшили на 42 відсотки, а питання стоїть щодо зростання вартості комунальних послуг загалом на 120 відсотків. У разі не виконання вимог МВФ, Україні не дадуть грошей. Тому наразі розпочато процес урегулювання цін на енергоносії», - повідомив депутат міськради Юрій Кужелюк (фракція «Україна Соборна»).

 

Депутати в один голос стверджують, що настав час, коли варто подумати про вміння економити тепло та воду. Адже так живе розвинений Захід, і українцям необхідно звикати до цього, якщо ми прагнемо євроінтеграції. І, якщо левова частка експертів усвідомлює, яким чином необхідно жити за європейськими реаліями, то пересічний споживач, на жаль, навпаки, - дезорієнтований. 

 

Читайте також: Тарифи на газ примушують українців до субсидування, – опитування

 

Економісти погоджуються, що ціна на газ тривалий час в Україні була заниженою. А це, у свою чергу, принесло негативні плоди для української економіки. В розмові з кореспондентом «України Комунальної» декан фінансово-економічного факультету Львівського інституту банківської сфери Віталій Рисін зазначив, що «ціна на газ повинна досягти ринкового рівня, як в європейських країнах. Україні необхідно розпочати будівництво економіки, враховуючи реальні ціни. І процес стартує з ціни на газ». Інша річ, відзначає експерт, коли «за двадцять років в державі нічого не робилося для заощадження енергоносіїв». Відтепер, на думку спеціалістів в галузі економіці, кожний громадянин України, від підприємця до пересічного споживача, має менше споживати газу. «Потреба в інших підходах до використання теплової енергії сьогодні найбільш актуальне питання. Підприємницька діяльність зазнає колосальних змін. Якщо нічого не робити, то українська економіка завалиться», - вважає Віталій Рисін.

 

Громадяни ж наразі більше обурені, ніж усвідомлені. «Ринкові ціни - це все добре. А хто заробітну плату підніматиме», - підкреслює лікар однієї з львівських лікарень Галина Марчина.