ГоловнаПублікаціїАналітика Водна рента: хто, що і як впливає на тариф

Водна рента: хто, що і як впливає на тариф

Підвищення тарифів за постачання холодної та гарячої води в Україні - це наслідок подорожчання послуг природних монополій, що став останнім часом домінуючим трендом.
Підвищення тарифів за постачання холодної та гарячої води в Україні - це наслідок подорожчання послуг природних монополій, що став останнім часом домінуючим трендом. Тариф на будь яку послугу складається з багатьох чинників і підвищення хоча б однієї складової тягне за собою підвищення всього тарифу.
 
7 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році», який передбачає збільшення водної ренти, яка утворюється в процесі господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу на 16,8%.
 
П'ятдесят відсотків рентної плати за спеціальне використання води зараховується в загальний фонд Державного бюджету. Решта 50% зараховуються до спеціального фонду за рахунок якого мали б фінансуватися програми відновлення басейнів річок Дніпра, Тиси та Південного Буга, Програма "Питна вода України" та інші. Однак ці програми вже декілька років поспіль не фінансуються взагалі. Виникає питання - куди ж спрямовують кошти від ренти?
 
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797 внесено зміни й до статті 255 Податкового кодексу України, які кардинально міняють концепцію щодо визначення платників рентної плати за спеціальне водокористування, тобто рентна плата буде стягуватися лише з первинних водокористувачів, виключаючи всіх інших, у зв’язку з чим весь податковий тягар з 1 січня 2018 року покладатиметься саме на первинних водокористувачів.
 
За приблизними підрахунками Асоціації «Укрводоканалекологія», що об’єднує усі підприємства з водопостачання та водовідведення України, додаткові незаплановані витрати на сплату рентної плати за спеціальне водокористування тільки в АК «Київводоканал» збільшаться на 300% і становитимуть, замість 10 млн грн в цьому році, більше ніж 40 млн грн в 2018 році.
 
Свої витрати в 2018 році змушені будуть збільшити й інші водопостачальні підприємства України. Так, витрати КП «Кременчукводоканал» на сплату ренти за спеціальне водокористування за прогнозами економістів підприємства збільшиться в п’ять разів (з 1 мільйона гривень в 2017 році до 5 мільйонів гривень в 2018 році), витрати КП «Шосткаводоканал» збільшаться в 2,5 раза зі 170 тисяч гривень на сьогодні до 420 тисяч гривень в 2018 році.
 
 
Істотне збільшення додаткових витрат водопостачальних підприємств України на сплату рентної плати за спеціальне водокористування обумовить необхідність пошуку додаткових джерел фінансування таких витрат. А оскільки іншого джерела доходів, як тарифи за надані послуги водопостачальні підприємства просто не мають, то таке збільшення фіскального навантаження закінчиться лише одним – черговим підвищенням тарифів на комунальні послуги.
 
Спеціалісти Асоціації «Укрводоканалекологія» підрахували, що це підвищення призведе до подорожчання в середньому на 20 копійок кожного кубометру питної води для споживача категорії «населення». Отже, найбільший фінансовий тягар у цьому випадку ляже на плечі звичайного мешканця.
 
Тому, нагальною є потреба не допустити набрання з 1 січня 2018 року чинності змін, прийнятих Законом № 1797 до статті 255 Податкового кодексу України «Рентна плата за спеціальне використання води», що призведуть до колапсу при визначені об’єкта оподаткування та платника збору за спеціальне використання води та ускладнення взаємовідносин між первинними та вторинними водокористувачами при розрахунках за подачу води. Бо найбільший фінансовий тягар ляже на плечі звичайного мешканця.
 
Перший крок у цьому напрямку вже зроблено - Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримав проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо рентної плати за спеціальне використання води)», авторами якого є нардепи Хлань С.В. та Бриченко І.В.
 
Метою законопроекту є запобігти виникненню з 1 січня 2018 року  суперечності між положеннями Податкового та Водного кодексів у  частині правил оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, а також уникнути ситуації, при якій ускладняться економічні взаємини між первинними й вторинними водокористувачами.
 
Законопроектом № 7213 пропонується скасувати зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» (№ 1797) в частині змін до статті 255 Податкового кодексу України «Рентна плата за спеціальне використання води», які набирають чинності з 1 січня 2018 року.

Але до того самого 1 січня 2018 року залишилося менш ніж двадцять днів, а пленарний тиждень у Верховній Раді залишився лише один – з 19 по 22 грудня. Народні обранці, які вже сидять на різдвяних валізах, можуть не встигнути розглянути законопроект № 7213, й тоді з 1 січня 2018 року на всіх первинних водокористувачів очікує фінансовий колапс, а на споживачів – чергове підвищення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. 

Віктор Старицький, спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (1)
Олена1
14 Грудня 2017 p. 10:47
Усе як завжди! У нардепів чемодани та Мальдіви, у пересічного споживача - збільшення тарифу :(
Loading...

загрузка...
 
Loading...