ІНФОГРАФІКА:
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Житлово-комунальні тарифи: точка росту чи точка неповернення?
«Несерйозні» підсумки 2021 року
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
За що ми платимо?
Оплату за послуги з утримання житлових будинків і прибудинкових територій для середньостатистичного споживача послуг ЖКГ звичніше вносити як «квартирну плату». Це невинне словосполучення містить у собі більше 20 різних житлових послуг, вартість яких затверджують органи місцевого самоврядування після погодження з Держінспекцією по цінах і ціновому регулюванню. Зокрема, квартплату формують послуги з прибирання прибудинкових територій та сходових клітин багатоквартирних будинків; послуги з вивезення твердих побутових відходів (з урахуванням збору, зберігання, перевезення, переробки, утилізації та захоронення); обслуговування ліфтового господарства і систем диспетчеризації; утримання внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення, каналізації; дератизація та дезінсекція; обслуговування та утримання вентиляційних систем будівлі, поточний ремонт усіх систем будинку; обслуговування території в зимовий час, її освітлення; перевірка і ремонт приладів обліку ресурсів, які відпускаються споживачеві.
Примітно, що до 2009 року механізм тарифоутворення визначався постановою Кабінету Міністрів № 560 від 12 червня 2005 року. Згідно з нею, розмір квартплати розраховувався по кожному будинку окремо, що стало причиною формування істотної різниці в тарифах не тільки між населеними пунктами, а й між житловими будинками одного кварталу. Місцева влада змушена постійно сплачувати тарифну різницю, яка обчислюється мільйонами гривень. Уряд вирішив відійти від розрахунків вартості житлових послуг на підставі кількості мешканців у будинку і скасував цю постанову.
Натомість, в рамках формування єдиного підходу до тарифоутворення, уряд Миколи Азарова в червні 2011 року прийняв постанову № 869, якою обіцяв запропонувати виробникам і постачальникам послуг ЖКГ нову методику. Замість нововведень, документ лише об'єднав усі нормативно-правові акти у сфері тарифної політики, що діяли раніше. Щодо житлових послуг, які формують квартирну плату, принцип залишився незмінним: вона як і раніше розраховується для кожного житлового будинку окремо, за основу було взято вартість обслуговування одного квадратного метра, тарифи затверджує місцева влада. Нововведенням є те, що Кабмін заборонив включати послуги з вивезення сміття та обслуговування ліфтів у загальний перелік. Тепер кожен громадянин зобов'язаний укладати окремий договір з виконавцем цих послуг, яким визначається їх вартість.
Хто винен?
Недосконалість законодавчої бази створює всі підстави для фактично довільного розрахунку тарифів місцевими властями і комунальними ЖЕКами. Незважаючи на те, що нова постанова жорстко обмежила складові накладних витрат виконавців послуг, наповнення інших тарифних складових – лишилося безконтрольним. Наприклад, тільки від рішення ЖЕКу залежить, якою буде вартість послуг з ремонту дахів, прибирання сходових клітин, підготовки експлуатації будинку в осінньо-зимовий період, прибирання підвальних приміщень. Ключовою статтею витрат, що постійно впливає на розмір тарифу, є проведення поточних ремонтів будівлі. «Поточні ремонти ЖЕКи проводять щомісяця і по кілька разів. Причому, ремонтом вважається заміна будь гайки», - скаржиться голова об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Світанок» (Голосіївський р-н, Київ) Валерій Піддубний.
Ще одним фактором, який сприяє тарифній сваволі, є відсутність дієвих механізмів контролю виконавців послуг з боку центральних і місцевих органів влади. Щоб попередити можливість змови комунальних служб, міської влади та підрядних фірм, Міністерство з питань ЖКГ влітку 2008 року створило контролюючий орган – Державну житлово-комунальну інспекцію. У 2009 році ДЖКІ провела масову перевірку ЖЕКів і виконавців послуг на предмет обґрунтованості діючих тарифів. У результаті за десять місяців 2009 року інспекція в ході перевірки 1,7 тис. виконавців послуг різних форм власності виявила порушення у 930 з них. Зокрема, ці суб'єкти господарювання завищили розмір квартирної плати сумарно на 0,5 млрд грн. Утім, санкцій за стягнення зі споживачів необґрунтованої плати не було. У 2010 році, у зв'язку з проведенням адміністративної реформи, ДЖКІ стала структурним підрозділом Держархбудінспекції. «Фактично ДЖКІ припинила своє існування. Тепер на комунальні ЖЕКи управи немає, раніше вони хоч інспекторів боялися», - зазначила експерт Черкаського ресурсного центру по роботі з ОСББ Лариса Мєшкова.
«Модна» тенденція приведення тарифів до рівня окупності не обійшла стороною і тарифи на утримання будинків та їх територій. У зв'язку з постійним зростанням вартості енергоресурсів, місцева влада змушена підвищувати квартплату за освітлення прибудинкових територій, сходових прольотів, обслуговування насосних і бойлерних, експлуатацію ліфтів. Крім того, зростання тарифу обумовлено підвищенням розміру мінімальної заробітної плати. Якщо в січні поточного року її розмір становив 941 грн, то вже з 1 грудня вона зросте до 1,04 тис. грн. Враховуючи динаміку зростання фонду оплати праці виконавців послуг, і збільшення вартості енергоносіїв, місцева влада обіцяли підвищення квартирної плати вже з 1 березня. Так, у Донецьку квартплата підвищилася на 70-80%, у Львові – на 35-40%. У південних регіонах країни підвищення склало 20-60%. У Києві дворічний мораторій на зростання квартплати ввів голова міської адміністрації Олександр Попов.
У результаті вищевказаних факторів між регіонами існує колосальна різниця в тарифах на послуги з обслуговування та утримання житлового фонду. «Існують міста, наприклад, Луцьк, Чернігів, Суми, де середній тариф становить 0,6-1,2 грн за квадратний метр і цей тариф майже на 90% покриває витрати на виробництво послуг. А є міста, наприклад, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Сімферополь, де тариф становить 2-4 грн за квадратний метр, але покриває лише 55-60% витрат», - розповіли в Асоціації енергоефективних міст України. Причому, ні нарахування субсидії населенню, ні бюджетне субсидування тарифної різниці не вирівнює існуючу ситуацію.
Що робити?
Формувати ефективну тарифну політику в сфері житлових послуг мають намір в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ допомогою посилення держрегулювання на одні із найдорожчих послуг в переліку. Як повідомили кореспонденту ІА «Україна Комунальна» у відомстві, найближчим часом власті візьмуться за наведення порядку в сфері надання послуг з вивезення сміття. Питома вага вартості послуг з вивезення побутових відходів у структурі квартплати досягає 30-35%, на другому місці – обслуговування ліфтового господарства (10-15% частки в тарифі).
За словами начальника департаменту з благоустрою та комунального обслуговування Мінрегіону Олександра Ігнатенка, відомство розробляє низку законопроектів, якими має намір систематизувати ринок послуг з вивезення побутових відходів. Зокрема, за його словами, перешкоджати монопольному становищу виконавців послуг у містах будуть за рахунок концентрації галузі. «Існує проблема з контролем з проведення прозорого конкурсного відбору з вибору виконавців послуг та тарифоутворенням. Тому ми розробили Порядок конкурсного відбору виконавців послуг у цій сфері, який 16.11.11 був затверджений Кабінетом Міністрів України. Ми плануємо повноваження з питань переробки, утилізації та захоронення, а також регулювання тарифів за цими операціями, передати від органів місцевого самоврядування облдержадміністраціям. Крім того, планується врегулювати питання збору та перевезення побутових відходів у сільській та селищній місцевості, а саме передати це питання районним державним адміністраціям», - упевнений чиновник.
Утім, джерело ІА «Україна Комунальна» в Кабміні розповіло, що концентрація і централізація влади буде поширюватися на всю сферу послуг з обслуговування житлового фонду. «Зараз у Мінрегіоні готується проект закону, яким пропонується створити консультаційний орган на базі відомства, який аналізуватиме тарифну політику на житлові послуги на місцях, і впливати на зміни квартплати. В уряді вважають, що безконтрольне зростання тарифної плати можна зупинити тільки шляхом введення механізмів саме державного регулювання», - повідомив держчиновник.
Марія Ъ-Цатурян, спеціально для ІА «Україна Комунальна»