Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Основною характеристикою житлово-комунальних послуг є їх необхідність для функціонування системи життєзабезпечення міст та інших населених пунктів. Послуги, що надаються підприємствами галузі, можуть бути у вигляді доведених до споживача матеріальних носіїв з певними якісними показниками (теплова і електроенергія, вода), а також у вигляді робіт безпосередньо на об'єкті (обслуговування житлових будинків, санітарна очистка).

Для житлово-комунальних послуг характерні: приналежність до групи об'єктів життєзабезпечення міста; соціальна значущість; низька замінюваність іншими послугами.

Через технологічні особливості і умови формування сучасних систем життєзабезпечення територій більшість підприємств ЖКГ, у першу чергу, пов'язані з постачанням ресурсів, займають монопольне положення на обслуговуваній території (є локальними монополіями). При цьому географічні межі товарних ринків, як правило, визначаються адміністративними межами міст і районів (виняток становлять міжрайонні електромережі, водопровідні мережі і ряд ін. об'єктів).

Суттєвою особливістю галузі є прояв негативних наслідків монопольного положення підприємств - постачальників і виробників послуг, що виражається в їх незадовільному якості, надійності та екологічної безпеки при відсутності можливостей у споживача відмовитися від даних видів послуг. За призначенням послуги, які надають комунальні підприємства, можна розділити на дві групи.

Перша група задовольняє тільки індивідуальні потреби: це лазні, підприємства міського пасажирського транспорту, готелі. Вони надають послуги безпосередньо споживачам.

Друга група підприємств надає послуги не тільки населенню, але й місцевим промисловим підприємствам, а також організаціям всіх форм власності та напрямків діяльності.

Міське господарство, з урахуванням рівня розвитку виробничих сил України та своїх технічних можливостей, покликане створювати умови для проживання у житлових будинках, на території міста і сіл міського типу.

До міського господарства належать: житлове господарство; комунальне господарство; міський транспорт; підприємства і організації побутового обслуговування населення, зв'язку, торгівлі та громадського харчування; послуги будівництва; установи охорони здоров'я населення, організації з освіти, культури, соціального забезпечення.

Міське господарство має багатогалузевий характер, його найбільшою частиною є житлове і комунальне господарство, воно являє собою самостійну галузь. Міське господарство залежить від місцевих умов, його діяльність підприємств спрямована на задоволення потреб, як правило, міського населення. Воно тісно пов'язане з промисловістю, обсяги виробництва послуг визначаються чисельністю населення міста, яка залежить від розвитку основних містоутворюючих факторів: промисловості, рекреаційної зони. Промислові підприємства постачають міське господарство матеріалами і обладнанням, а вона забезпечує технологічні процеси виробництва, постачаючи воду, газ, обслуговуючи каналізацією, транспортом і т.д. Виключення складають курортні міста, для яких існують інші, рекреаційні фактори розвитку.

Міське господарство являє собою сукупність пропорційно країн, взаємозалежних галузей і підприємств. Наприклад, розвиток міського транспорту вимагає одночасного благоустрою вулиць і доріг, обсяг роботи каналізації залежить від потужності міського водопроводу. Процес виробництва і споживання продукції здебільшого підприємств міського житлово-комунального господарства протікає ритмічно (доби, пори року) і циклічно, у зв'язку з чим більшість технологічних підприємств повинна мати запаси виробничих потужностей.

Місцевий характер і виробничі особливості міського господарства накладають своєрідність на організаційну структуру житлово-комунального господарства. За характером послуг, що надаються, комунальні підприємства діляться на три групи:

1) санітарно-технічні (водопроводи, каналізації, лазні і пральні, підприємства по санітарному очищенню міст);

2) енергетичні (електростанції, електромережі та ін);

3) транспортні (метрополітени, міський пасажирський електротранспорт).

У сукупності ці підприємства, організації житлового та комунального господарства, а також благоустрій населених пунктів становлять самостійну галузь народного господарства - комунальне господарство.

Комунальні підприємства надають послуги всім категоріям споживачів у населених пунктах України. Загальним для них є те, що вироблені послуги споживаються у межах одного адміністративного району. До цієї групи відносяться підприємства з суворої технологічної схеми виробництва продукції або послуг: водопроводи, системи каналізації, підприємства саночистки міста.

На відміну від підприємств першої групи, електростанції та електромережі, як правило, реалізують послуги не тільки в зонах адміністративного району, але й там, де знаходиться споживач.

Обсяг виробництва продукції комунальних підприємств залежить від умов реалізації їх послуг. Підприємства обслуговують територію, межі якої визначаються, з одного боку, розвитком мережного господарства, а з іншого - зручностями у використанні споживачами, в першу чергу населенням.

Розвиток ЖКГ та галузевих технологій пов'язано з зростанням продуктивності праці у виробництві послуг. Підвищення продуктивності праці є головним критерієм технічного прогресу. Технічний прогрес і націлений на розвиток людини, і на організацію умов його праці, і на екологію. Тому він має велику соціальну значимість.

В умовах ринкової економіки науково-технічний прогрес являє собою процес постійного якісного оновлення виробництва та впровадження нової техніки, передової технології. Цей процес впливає на добробут та всебічний розвиток усіх членів суспільства.