Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Мова йде і про прийняття держбюджету-2014 з вкрай обмеженими видатками на реформування та розвиток ЖКГ, і про збільшення лімітів на споживання природного газу для теплоенергетичних підприємств, і стан готовності комунальних служб до холодів, які вже сьогодні потрохи захоплюють регіони України. Але зупинимося на ключових подіях в галузі більш детально.

У новий рік - з порожніми кишенями

Безсумнівно, найважливішою та резонансною новиною тижня стало прийняття одразу у другому читанні і в цілому законопроекту № 3000 «Про державний бюджет на 2014 рік». Документ, який на голосування без обговорення поправок виніс Віце-спікер Ігор Калетник, набрав 249 голосів. Принаймні, так стверджує голова депутатської лічильної комісії Володимир Олійник, який рахував кількість депутатських рук, що були підняті у підтримку проекту держбюджету.

Таким чином, парламентарі ухвалили дефіцитний бюджет країни з доходами у 447,7 млрд грн та витратами у 392,4 млн грн. При цьому основні витрати галузей ЖКГ, будівництва, а також сфери регіонального розвитку, урізані до 1,6 млрд грн. Це менше однієї шостої запланованих на потреби однієї галузі ЖКГ коштів у 2013 році (6,1 млрд грн).

Зокрема, згідно додатку №3 до законопроекту про держбюджет «Розподіл видатків державного бюджету України на 2014 рік», Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ буде основним розпорядником 842,5 млн грн. зведеного бюджету. З них витрати споживання будуть профінансовані на суму 553,3 млн грн (з них на оплату праці планується передбачити 84,9 млн грн, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв буде направлено близько 8,5 млн грн), а видатки на розвиток складуть 289,2 млн грн («У.К.» - показники зведеного бюджету).

Негода потребує комунального прибирання

Втім, значні обсяги недофінансування – не єдина проблема, над рішенням якої мають замислюватися українські комунальники. Як це завжди буває на Водохрещення, в Україну прийшли холоди. За повідомленнями Гідрометцентру, у найближчі два тижні погода буде ускладнюватися: на більшості території країни – перепади від 2-6 градусів тепла до 5-10 градусів морозу, дощі, сніг, на дорогах ожеледиця. З 20 січня очікується різке похолодання на всій території країни – до 20 градусів морозу вночі та до 15 градусів морозу вдень.

Отже у зв’язку з наближенням різкого похолодання Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул наказав місцевим органам влади та Державній службою з надзвичайних ситуацій забезпечити у цей період роботу соціальних патрулів та пунктів обігріву громадян, а також доручив комунальним службам перебувати у режимі повної готовності до боротьби з наслідками негоди. Для цього, протягом 2013 року загалом по Україні було закуплено 309 одиниць комунальної спецтехніки, всього до роботи в зимовий період підготовлено більше 6,5 тисяч.

Окрім того, в регіонах укладено договори з підприємствами та організаціями усіх форм власності на залучення понад 5 тисяч одиниць додаткової спеціалізованої техніки для прибирання від снігу вулиць і доріг в населених пунктах. Але, поки що українські комунальники не квапляться виконувати доручення урядовця: станом на ранок 19 січня, автомобільні дороги та тротуари не розчищалися у Донецьку та Харкові, де вже випав сніг.

Підприємства ЖКГ під суворим наглядом

Не давали розслаблятись теплоенергетичним та водопостачальним підприємствам на минулому тижні і національні регулятори. Зокрема, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг повідомила, що протягом грудня 2013 року перевірила 4 підприємства у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення. За результатами перевірок господарської діяльності щодо дотримання ліцензійних умов накладено штрафних санкцій у сумі 25 тис. грн. Зокрема, були оштрафовані: КП «Вінницяоблводоканал» (10 тис. грн), ПАТ «Київенерго» (10 тис. грн), НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут (5 тис. грн.). Щодо КП «Макіївтепломережа» було прийнято розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Серед виявлених порушень: неповідомлення органу ліцензування про всі зміни даних у документах про видачу ліцензії; відсутність встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг; відведення стічних вод без застосування приладів обліку; ненадання до органу ліцензування статистичної звітності в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; провадження діяльності без державних актів на право постійного користування або на право власності на землю.

Більш поблажливою до гравців галузі була Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, яка має намір пом'якшити умови нарахування пені для підприємств-постачальників газу (облгазів) за несвоєчасні розрахунки з власником палива (НАК «Нафтогаз України», приватні добувачі, імпортери). Так, проектом постанови НКРЕ пропонується нарахування пені лише з моменту закінчення строку дії договору купівлі-продажу між сторонами. Між тим наразі вона нараховується з 5-го числа місяця, наступного за відбором газу. Розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ за кожен прострочений день платежу. «Норми пункту 7.2 Типового договору (в якому описаний поточний метод нарахування пені – У.К.)... створюють велике навантаження на фінансове становище газопостачальних підприємств, оскільки нарахування пені значно перевищує суму заборгованості», - йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови.

Газова гра

Варто зауважити, що лібералізація штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за спожите «блакитне паливо» - далеко не єдина норма, яку держава ввела на минулому тижні. Зокрема, уряд оприлюднив розпорядження 1069 від 27 листопада, яким збільшено граничні обсяги природного газу, що поставляється теплопостачальних підприємств для виробництва теплової енергії для населення в 2013 році - з 6,3 млрд куб. м. до 7,7 млрд куб. м. У той же час, Кабмін збільшив витрати держбюджету 2013 року на 3,3 млрд грн для покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України», який виник із-за різниці в закупівельною ціною газу (410 дол./тис. куб.м.) і вартістю, за якою монополія продає його ТКЕ (1,3 тис. грн./тис. куб. м.).

Фактично, Кабмін дозволив теплоенергетикам не економити енергоресурси. Експерти вже заговорили про те, що цей документ містить загрозу згортання масштабних енергозберігаючих проектів та може призупинити модернізацію теплоенергетичних підприємств. Втім, у минулому році теплопостачальні підприємства намагалися економно споживати природний газ. Зокрема, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ повідомило, що споживання «блакитного палива» на виробництво теплової енергії теплопостачальними підприємствами зменшилося на 6%. Зменшення газу досягнуто завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, реконструкції та замінені котлів в 2,9 тис. котельних. У тому числі, переведено на альтернативні види палива 435 котелень. Проведено заміну близько 500 км теплових мереж.

Збільшувати газові ліміти теплоенергетикам Кабінет Міністрів дозволив не тільки завдяки вигідним газовим контрактам з Російською Федерацією. На минулому тижні Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький заявив, що уряд підписав угоду зі Словаччиною про реверсні постачання природного газу. Зазначимо, в грудні минулого року Міністр прогнозував, що угода по реверсу газу зі Словаччини буде підписана до кінця 2013 року. Словацький реверсний коридор є найбільш перспективним для України. Він може гарантувати прокачування не менш 5 млрд куб. м газу в рік. Однак постачання газу цим шляхом були заблоковані «Газпромом». Ще раніше, пан Ставицький заявляв, що наразі Україна має намір імпортувати природний газ лише з Російської Федерації і не здійснювати імпорт в реверсному режимі з Європи. Це обумовлено нової, більш вигідною ціною на російське паливо. Але щось змусило посадовців змінити свою думку. Втім, експерти висловлюють сумніви щодо реверсного контракту та взагалі не сподіваються на його виконання.

 Житлові пригоди

Різноманітні події тижня, що минає, вирували і на ринку нерухомості. Зокрема, в Україні значно зросла кількість пропозицій елітної нерухомості. Так, наразі квартири і будинки вартістю понад 1 млн дол. виставляються на продаж в 5 разів частіше, ніж ще кілька місяців тому. На цьому наголошують аналітики Slando. Експерти зазначають, у січні 2014 року число пропозицій елітної нерухомості в Україні перевищила 5 тисяч. З них близько 2 тисяч припадає на квартири, а ще 3 тисячі – на будинки. При цьому, ще восени 2013 року подібних оголошень було всього близько 1 тисячі.

Окрім того, українці все більше віддають перевагу інвестиціям в первинне житло, а не купівлю квартир економ-сегмента на вторинному ринку. Але доходи населення стабільно незначні, тому житло вартістю понад 100 тис. дол. розглядаються рідко.

Ситуацію з забезпеченням громадян житлом намагалися вирішити і в уряді. Так, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник повідомив, що у України є домовленості з Китайською Народною Республікою, які передбачають виділення близько 18 млрд дол. на реалізацію в Україні програми оренди житла з правом викупу. Наразі Мінрегіон працює над 43 земельними ділянками, на які вже є проектно-кошторисна документація, відпрацьовано питання по закладу комунікацій. За словами Міністра, у 2014 році планується залучити ще 10 ділянок - як під реалізацію програм доступного житла, так і під будівництво житла для оренди з викупом.

Також Державна іпотечна установа оприлюднила рейтинг найбільш активних регіонів щодо участі у програмі установи добудови об’єктів житлового призначення. Традиційно, найбільшу кількість об’єктів установа профінансувала у Києві та Київській області (22 об’єкти – 500 тис. кв. м житла), другу сходинку займає Харківська область (5 об’єктів – 58 тис. кв. м), на третій позиції Донецька область (3 об’єкти – 42 тис. кв. метрів). Загалом, на добудову житлових об’єктів ДІУ спрямувала понад 1 млрд грн.

Сподіваємось, тиждень, який розпочнеться 20 січня, буде насичений тільки позитивними новинами та галузевими подіями.