Про реформування житлово-комунального господарства говорять часто і не один рік. Справа навіть не в тому, що проблем у галузі понад край, а в тому, що з плином часу вони мало вирішуються, перероджуються в інші, або не вирішуються взагалі. Політики згадують про ЖКГ в основному перед виборами, придумують хитромудрі шляхи порятунку галузі, а коли перед ними відкривається неозорий урядовий чи парламентський світ – втілюють часто зовсім інші реформи, мовляв, не першочергові завдання, брак коштів, тощо.
Прикладом таких нереалізованих стратегій може бути сумнозвісна Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Її виписали Законом, визначили мету і конкретні заходи для реалізації, однак втілити в життя не спромоглися. Причиною хронічне небажання уряду фінансувати в повному обсязі заходи, нею передбачені (профінансовано лише 20% від запланованих обсягів), а також нереальність самих заходів із реформування житлово-комунального господарства. На кшталт, встановлення плану щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків: згідно з програмою, їх до кінця 2014 року в Україні мало б налічуватися понад 45 тисяч, а по факту, станом на початок 2015 року, всього було зареєстровано лише понад 16 тисяч.
Так, фактично з 1 січня 2015 року українське ЖКГ втратило вектор розвитку. На зміну Загальнодержавній програмі прийшли лише точкові ініціативи, уряд не запропонував цілісного погляду на те, як має розвиватися галузь у подальшому. Більше того, аудит виконання Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки досі не презентовано профільним Міністерством. З огляду на це можна виснувати, що у 2015 році житлово-комунальне господарство, якщо розвивалося, то практично наосліп, адже важко рухатися вперед, коли не знаєш, що позаду.
Своєрідним підтвердженням цього є текст Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2015 році, який був схвалений розпорядженням уряду №57-р від 1 лютого 2016 року і переданий до Верховної Ради. Зокрема, у ньому зазначається, що у 2015 році реформування галузі житлово-комунального господарства було продовжено.
Серед основних здобутків уряд вбачає прийняття Верховною Радою Закону №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», основною метою якого є розв’язання проблем реалізації права власності у багатоквартирному будинку, створення умов для ефективної експлуатації та утримання житлового фонду, а також визначення альтернативних методів управління спільним майном мешканців багатоквартирного будинку. Його норми де-юре запрацювали з липня 2015 року, однак де-факто мало що змінилося, оскільки не були оперативно внесені зміни до ряду нормативно-правових актів. До прикладу, на виконання зазначеного Закону Мінрегіон прийняв накази: від 25.08.2015 №203 «Про затвердження форми Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку», зареєстрований у Мін’юсті 2.10.2015 за №1083/27528 та від 23.09.2015 №238 «Про внесення змін до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», зареєстрований у Мін’юсті 8.10.2015 за №1220/27665.
Поряд з цим підкреслюється, що було врегульовано питання переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, що відкриває можливість реєстрації місця проживання у таких будинках. Зокрема, постановою КМУ №321 від 29.04.15 визначено відповідний Порядок для дачних і садових будинків, котрі відповідають державним будівельним нормам.
Другим важливим кроком визначено внесення змін до деяких законів України, які спрямовані на забезпечення встановлення економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та уникнення в подальшому навантаження на Державний бюджет в частині відшкодування значних обсягів заборгованості з різниці в тарифах. Мова про Закон №626 - VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» від 16.07.2015. Однак, при цьому питання погашення вже наявної заборгованості з різниці в тарифах перед комунальними підприємствами залишається актуальним і досі. У минулому році Законом «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення у розмірі 2,9 млрд грн. Крім того, протягом року на відшкодування різниці в тарифах додатково передбачили кошти у сумі 2,7 млрд грн (Закон №704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 17.09.2015). Але станом на сьогодні підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства та енергопостачальним підприємствам не компенсована різниця в тарифах на загальну суму в 8,3 млрд грн. і у бюджеті на 2016 рік відповідне відшкодування не передбачене. А це кошти, які б могли піти на модернізацію комунальної інфраструктури.
Третім досягненням - подання до Верховної Ради проекту Закону №2772 «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (щодо удосконалення деяких положень). Зауважимо, ним передбачено надання органам місцевого самоврядування повноважень щодо регулювання відносин із очищенням стічних вод та контролю за понаднормативними скидами промислових підприємств на відповідній території. Однак, попри рекомендації профільного комітету, його розгляд переноситься від пленарного засідання до пленарного засідання.
Четвертим важливим здобутком - удосконалення порядку нарахування (визначення) плати за послуги з централізованого опалення у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії. Постановою КМУ № 1037 від 30.10.2015 передбачено механізм нарахування споживачам (у яких відсутні засоби обліку теплової енергії) щомісячної плати за послуги з централізованого опалення, що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від нормативних показників, які взято до розрахунків тарифів на послуги з централізованого опалення під час їх встановлення. Поряд з цим, саме питання обліку теплової енергії залишається серед довгограючих. У 2015 році Мінрегіон прозвітував про підвищення рівня оснащеності багатоквартирних будинків засобами обліку з 32% до 51%, у 2016 році – цей показник планують довести до 75%.
На останок виокремлюється - удосконалення механізму формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для підприємств, які продають питну воду іншим водоканалам або подають на очищення стічні води (постанова Кабінету Міністрів №670 від 2.09.2015).
Вадим Менаєв
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
