У країну таки завітало потепління, проте це не потішило ні посадовців, ні відповідальні служби, ні пересічних українців, оскільки за великим снігом, постала інша проблема – «висока» вода.
Хоча напередодні Прем’єр-міністр Микола Азаров запевняв українців, що влада тримає руку на пульсі паводку і пообіцяв «максимально швидко зробити все можливе, щоб повернутися до нормальних умов і ритму життя», все ж у деяких областях обіцянки не витримали натиску стихії. Так, вже напочатку тижня бити на сполох почали у столиці. На ранок понеділка, 1 квітня, вслід за Русанівськими садами та Осокорками потекли і прилеглі вулиці до станцій метро «Святошин» та «Лук’янівська». Вже на наступний день внаслідок інтенсивного танення снігу стався зсув грунту по вулиці Воздвиженський. Ще через день залило Жуляни. Комунальники нібито визначили і райони можливих підтоплень і можливих зсувів, і, за словами посадовців, були забезпечені всеозброєнням, проте рятувати людей ніхто не поспішав. Поряд з тим, голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Київ пройшов пік танення снігу, і зливово-каналізаційна система впоралася з прийомом стоків.
Подібна ситуація спіткала і Житомир - один з регіонів, котрий потрапив у зону найбільшого ризику підтоплення. Тут, як і у столиці, місцева влада запевняла, що ситуація під контролем. Втім прогнози синоптиків були невтішними: очікувалося підтоплення 600 будинків приватного сектору (порядку 100 вулиць), які знаходяться в басейні річок Тетерів, Кам'янка та Крошенка. У багатьох населених пунктах жителі скаржилися на підтоплення підвалів будинків, але боротися з водою доводилося підручними засобами.
Серед тижня «висока» вода вдарила і по західних областях країни. Зокрема, внаслідок підняття рівня води у річці Латориця на Закарпатті стався перелив води на дорогу місцевого значення, відповідно, рух транспорту на цій ділянці автошляху було перекрито.
Читайте також: Урядові обіцянки напередодні потопу
Прикарпаття стикнулося з масовими зсувами грунту на дороги, а у Тернополі подекуди доводилося оминати і провалля.
Впродовж всього часу рятувальники виймали з води жителів Івано-Франківщини, відкачували з підтоплених домогосподарств воду, укріплювали дамби річок та здійснювати водні переправи, тощо.
Наскільки успішно, можемо побачити з сьогоднішнього повідомлення ДСНС: станом на ранок 7 квітня внаслідок опадів та сніготанення, відмічається підйом ґрунтових вод та часткове затоплення територій, господарських та житлових будинків у 168 населених пунктах України. З них у Вінницькій області – 1 населений пункт, Волинській – 2, Хмельницький – 10, Житомирський - 8, Івано-Франківській – 16, Київській - 124, Львівській – 3, Чернігівській - 3 та у м. Києві.
Втім, не можна сказати, що цього тижня країна жила виключно прогнозуванням та ліквідацією наслідків весняного водопілля. Деякі зміни сталися і в газовій сфері, і в житловій, і транспортній.
Так, голова «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що схеми, котрі організовує Україна з отримання газу в Європі, нагадують шахрайські. На його думку, російський газ «заходить» у Європу і відразу «повертається» в Україну, а це не може не зачіпати інтереси Росії як газопостачальника. На такі звинувачення Україна відповіла досить коротко, мовляв, - усі поставки законні, ми не бачимо нічого протизаконного у цьому. Проте ця відповідь послідувала з урядових кулуарів і, звичайно ж, неофіційно. Більш офіційну заяву зробив посеред тижня Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький. За його словами, уряд не бачить причин для занепокоєння Росії у зв'язку з реверсними поставками газу в Україну з Європи.
«У моєму розумінні, коли ви приходите в магазин і купуєте продукти харчування, то, напевно, того, хто вам їх продав, не повинно цікавити, з ким ви будете їх їсти», - аргументував Міністр.
Також Едуард Ставицький зазаначив, що російські колеги направили запит з цього приводу, українська сторона на нього відповіла, тому немає причин для занепокоєння. Втім, вже через кілька днів надійшла інформація, що Україна не отримувала конкретних звинувачень російської сторони на свою адресу.
Чим закінчиться незрозуміла конфліктна ситуація з реверсними поставками «російського» газу з Європи, допоки невідомо, проте, судячи з усього, Росія не планує через це серйозно сваритися з Україною, адже наприкінці тижня стало відомо, що переговори між двома державами з приводу створення двостороннього газового консорціуму продовжуються.
Читайте також: Україна відбила атаку «Газпрому»
Варто відзначити, що Україна також продовжує відмовлятись від закупівлі російського газу. Посадовці запевняють, що для забезпечення життєдіяльності країни достатньо і тих запасів палива, які зосереджені у ПСГ.
Поряд з цим тривала боротьба і за видобуток сланцевого газу на Юзівській ділянці (територія Харківської та Донецької областей). Незважаючи на висновки експертів, місцеві жителі заприсягали не покидати своїх акцій протестів, і вимагали як і раніше накладення мораторію на видобуток нетрадиційних вуглеводнів. Втім, посадовці цільно переконалися, що усі протести, які наразі мають місце в Україні, можна подолати цивілізованим шляхом. Зокрема, про це заявив голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін, опісля поїздки в США.
«Я людина дуже допитлива, і для того, щоб відкрито дивитися в очі своїм землякам і не помилитися, тому що питання екологічної безпеки - це питання здоров'я і життя, я поїхав туди, де на власні очі зміг побачити і переконатися у тому, що ми стоїмо на порозі сланцевої революції в нашій країні, що видобуток нетрадиційного газу - це абсолютно екологічно безпечна і не шкідлива ані для здоров'я, ані для навколишнього середовища ситуація», - наголосив посадовець.
У решті варто зауважити, - на цьому тижні стало відомо, що Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву з квітня відновить видачу кредитів за програмами пільгового молодіжного кредитування і надання держпідтримки, а також доступного житла за формулою 30/70.
За словами голови правління фонду Леоніда Рисухіна, установа вже отримала перші 18 мільйонів гривень.
Окрім того парламентарії мають намір звернутися до Кабінету Міністрів з проханням істотно збільшити бюджетне фінансування програми «Доступне житло». Лист, який містить таке прохання, вони направлять незабаром Прем'єр-міністру Миколі Азарову.
Читайте також: Доступному житлу підвищуюють планку
Серед усього подієвого плину також нагадаємо, що з 6 квітня в Україні почали діяти іменні залізничні квитки. Новація у тому, що пiд час придбання квитка на потяг до нього вноситимуть прізвище та iм’я пасажира, а при посадці перевірятимуть документи, які засвідчують особу. Тобто, паспорт або інші документи, які засвідчують особу, обов’язкові не в касі при купівлі квитка. Їх вимагатиме провідник поїзда під час посадки у вагон.
Були намічені нововведення і у правилах паркування транспортних засобів. Зокрема, Верховна рада оприлюднила урядовий проект закону №2499 від 7 березня, яким пропонується внести зміни у діючі правила паркування автомобілів.
Якщо документ затвердять, автовласники, заїхавши на парковку, навіть на кілька хвилин, повинні будуть сплатити годинний тариф, а у разі відмови – штраф від 8 до 20 неоподатковуваних мінімумів (136-400 грн). Для тих, хто припаркував авто на місцях для інвалідів та інших пільгових категорій населення і при цьому сплатив послугу за стандартним тарифом, штраф складе від 15-18 неоподатковуваних мінімумів (255-306 грн).
Автори законопроекту розраховують, що це зробить паркувальний бізнес привабливим для інвесторів і нарешті змусить їх вкладати гроші у обладнання майданчиків.
Таким був перший тиждень квітня. Як розгортатимуться події у сфері ЖКГ далі, - побачимо вже завтра.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
