ГоловнаПублікаціїАналітика Боротьба з неплатниками за ЖКП по-львівськи

Боротьба з неплатниками за ЖКП по-львівськи

Через економічну кризу і постійне зростання тарифів в Україні погіршилася платіжна дисципліна за житлово-комунальні послуги. У різних містах з неплатниками за ЖКП борються по-різному. Так, у Львові практикують методи як пряника, так і батога.

Стрімке знецінення національної валюти породило панічні настрої серед більшості  українських споживачів. Незахищена категорія населення стали заручниками цінової політики країни, що у свою чергу неминуче відобразилося на оплаті за житлово-комунальні послуги.

Так, на початку року заборгованість львів’ян за ЖКП складала 44,8 млн грн. Із загальної суми борг за квартплату сягнув 7 млн грн, за водопостачання - 3,5 млн грн, теплопостачання - 34,3 млн грн. 
 
Примітно, виконавча влада міста з боржниками працює за методом: пряника та батога. Якщо роз'яснювальна робота приносить мінімальний результат, то судові позови та виставлення квартир на аукціон достатньо дієві. 
 
На сьогодні понад 3,5 тис. мешканців Львова внесено у «чорний список» боржників. У свою чергу департамент економічної політики Львівської міської ради зазначає, що борг за теплопостачання зріс на 10 млн грн, хоча кількість злісних неплатників, завдяки працівникам районних адміністрацій, трохи зменшилась.
 
Сам механізм роботи з боржниками  в названих структурах напрацьований детально вже давно. Щоправда, у вересні минулого року львівські комунальники спробували ввести новий механізм роботи з неплатниками за послуги ЖКГ. Зокрема, боржників мобілізованого віку скеровували у військомати для подальшої служби в зоні АТО. Пенсіонерка Меланія Затварська, отримала такий лист від ЛКП «Південне». І таких попереджувальних листів розлетілося чимало. Влада Львова розцінила таку ініціативу ЛКП як «негативне явище». Загалом, враховуючи факт, що повістки з військкомату розносять активно комунальники, цілком можливо, що працівники вирішили одразу «двох зайців вбити». У решті - відхилень від старих схем роботи з боржниками немає.
 
 
Наприклад, у Личаківському районі міста подібна робота проводиться щоденно. У розмові з кореспондентом «У.К.» начальник  відділу ЖКГ Личаківської РА Ірина Джурик, наголосила, що «щотижня комісії, до яких входять соціальні працівники, запрошують листом боржників на профілактичну бесіду. Форма листа стандартна: «Шановний чи шановна у вас є заборгованість на суму... Просимо вас прийти на бесіду щодо погашення боргу». У ході розмови працівники райадміністрацій міста Лева, комунальних підприємств намагаються з'ясувати причину виникнення боргу.
 
«Частенько ми допомагаємо неплатникам оформити субсидії та навіть працевлаштовуємо тих, хто опинився тимчасово без роботи. Вакансії здебільшого – двірник», - зауважила пані Джурик. 
 
Однак, за її словами, бесіди «по-доброму» не всі боржники охоче сприймають. Тоді застосовуються жорсткі санкції. 
 
«Минулого року, згідно з рішеннями судів, у Личаківському районі було обрано шість квартир, для виставлення на аукціон. Мешканці помешкання, по вулиці Медової Печери, 69 заборгували  88 тис. грн. Чотирьохкімнатна квартира була продана, боржники  придбали майно меншої площі і таким чином  борг погасили», - зазначила пані Джурик.
 
Практика доводить, що саме арешт майна і виставлення квартири на аукціон змушують людей шукати  вихід з «боргової ями». Так, щойно житло по вулиці Дж. Вашингтона, 17, власники якого заборгували понад 18 тис. грн, пішло на аукціон, боржники знайшли 11 тис. грн і зберегли своє майно. Аналогічна ситуація відбулася з неплатниками, які мешкають по вулиці Черемшини, 6. З 13 тис. грн боргу вони заплатили перед аукціоном 6 тис. грн. А ось квартира по вулиці Дж. Вашингтона, де борг перевищив суму 25 тис. грн, до торгів так і не дійшла. Житло було арештоване банком, оскільки за мешканцями ще «висіли» значні кредити.
 
 
«До речі, в таких випадках заборгованість за послуги ЖКГ залишається  в повному обсязі. Механізм її погашення не напрацьований. Таких квартир в Личаківському районі декілька», - підкреслила Ірина Джурик.  
 
Окрім цього, також фіксуються чималі борги за комунальними квартирами. У Личаківському районі їх налічується до 50%. Правова колізія в цьому випадку полягає у неспроможності на законодавчому рівні виставити неприватизовану квартиру на аукціон для погашення боргу. І цей «хвіст» висить на балансі роками. Сюди ж варто зарахувати ще одну категорію неплатників - відсутніх на теренах Львівщини. У випадку, коли невідоме місце знаходження власників квартир, місцеві адміністрації розшукують неплатників. Однак, як правило, пошук розтягується на роки і не дає результатів.
 
За словами заступника Франківської РА Ореста Тимчишина, до категорії боржників зазвичай входять «люди з нестабільними доходами,  безробітні, залежні від алкоголю чи наркотиків, населення, яке має судові справи за майно, ті, хто опинився в складних умовах через важкі захворювання. А ось пенсіонери, навіть з мізерною пенсією платять за ЖКГ справно».
 
Так, у Франківському районі заборгованість за ЖКП сягає 5,5 млн грн. Наразі 9 приватних квартир виставлено на аукціон, 65  позовних заяв - по виселенню з комунальних квартир. До прикладу,  за квартирою по вулиці Стрийській фіксується борг у понад 80 тис. грн. 
 
«Ми, як правило, працюємо з боржниками  в такий спосіб: спочатку двірник нагадує про заборгованість, потім надсилаємо листи-претензії від ЖЕКів, згодом позов до суду, арешт майна, конфіскація речей, заборона виїзду за кордон», - пояснив пан Тимчишин.   
 
Після рішення суду неплатники погашають борг частково або повністю. Наразі у  Франківському районі накладено 79 арештів на майно. Призупинено 15 випадків, коли боржники намагалися виїхати за кордон. А фактично наприкінці січня розшукали авто одного з боржників і змусили його сплатити борг у понад 3 тис. грн. 
 
Вероніка Савченко, Львів
 
Коментарі (1)
Коля Пухов
28 Лютого 2015 p. 19:37
У 2010-2013 роках держава потурбувалася, щоб тисячі найбільш соціально незахищених працівників залишились без роботи у зв"язку з так званими "ліквідаціями" державних установ. А тепер держава піклується, щоб ці залишені нею без засобів існування та досі не працевлаштовані, не мали права на субсидію чи компенсацію.----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Людина звільнена з роботи з державної установи за п.1 ст.40 КЗпП за розпорядженням державних органів про "ліквідацію" цієї установи і не працевлаштована, тобто не має ніякого доходу саме з ініціативи держави. "Ліквідована " держустанова лише змінила код ЄДРПОУ, робоче місце звільненого працівника не скорочувалось. Більш того, на це робоче місце був прийнятий пенсіонер. Рік перебування на обліку у центрі зайнятості не дав позитивного результату. Тепер, у 2015 році, у наданні житлової субсидії цій людині відмовляють, тому що вона не працює. На усі доводи і докази, що вона не працює за розпорядженням державних органів ( тобто, фактично держава вирішила, щоб ця людина не працювала), можна почути роз"яснення посадовців, що це не має ніякого значення. Отже, не працює -- значить субсидії немає. Тоді ця людина звертається по так звану компенсацію, але ті самі посадовці рахують, що вона має дохід на рівні прожиткового мінімуму, тобто 1218 грн. на місяць, тобто, компенсації також немає. Виходить, що держава фактично забрала у цієї людини засоби існування, але на папері приписує їх наявність.