Платити за низьку якість послуг? Або не платити взагалі?
Впевнені, що кожен українець стикається з цією, фактично, гамлетівської дилемою. В епоху споживання ми пред'являємо все більше і більше вимог до якості послуг, і не хочемо купувати «кота в мішку». Монополісти мимоволі - комунальні підприємства - затиснуті в рамках «економної економіки», все ж не гребують психологічними методами, гідними радянських спецслужб, а саме: погрози, залякування, скандал. Хто переможе в цій війні, розбиралася «Україна Комунальна».
Криза відносин між споживачами, комунальними підприємствами, енергопостачальними організаціями, державними контролюючими та регулюючими органами назріло давно. Наявність глибинної кризи відносин, перш за все, негативно відбивається на фінансовому стані природних монополій - виробників і постачальників послуг, оскільки породжує системні неплатежі населення.
За даними Державної служби статистики, на 1 січня 2013 заборгованість побутових абонентів за житлово-комунальні послуги досягла захмарною суми - 13 млрд грн.
Існує дві основні причини, які, на думку населення, є виправданням несплати за комунальні послуги: їх низька якість і дуже висока вартість.
Також варто згадати низький рівень сервісу комунальних служб. Хто з нас, прийшовши на абонентський пункт водоканалу або тепломережі, з метою звірити свої платежі, не отримував достатньо часто наступних відповідей: «У нас неприємний день», «обідній або технічну перерву», «бухгалтер буде пізніше» та інші.
Керівникам комунальних підприємств слід визнати той факт, що система обслуговування споживачів безнадійно застрягла навіть не в 90-х роках минулого століття, а в далеких 70-х роках «брежнєвського застою».
Повну версію читайте тут
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
