Бюджет-2015 «ставлять на гальма»

Через незгоду фракцій «Батьківщина» та «Самопоміч» і небажання йти на компроміс навіть всередині коаліції народні обранці не змогли ухвалити закон про РНБО, який істотно розширював права та повноваження цього державного органу. Для повторного голосування просто не вистачило голосів (223 – «за») Щоб вийти з патової ситуації, парламентарі були змушені відправити законопроект №1343 на повторне друге читання.

 

Та справжні пристрасті між фракціями вибухнули тоді, коли весь склад Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком прийшов до сесійної зали представляти доопрацьований та поданий вночі 22 грудня проект Закону «Про державний бюджет на 2015 рік» разом із 44 законопроектами, які так чи інакше його стосуються (зміни до Бюджетного, Митного та Податкового кодексів).

 

При цьому Арсеній Яценюк наполягав на так званому «пакетному» голосуванні за ці законопроекти. «Бюджет на 2015 рік можна приймати тільки тоді, коли будуть ухвалені  попередні закони, бо він побудований на новій податковій базі, він передбачає  легалізацію податків та детинізацію бізнесу», - пояснив Прем’єр.

 

Однак, така наполегливість пана Яценюка не припала до душі іншим членам коаліції. «Блок Петра Порошенка» разом із «Самопоміччю» та «Батьківщиною» почали вимагати розгляду за повною процедурою законодавчих документів усього бюджетного пакету. Врешті-решт нардепами було прийнято постанову «Про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону про Державний бюджет України на 2015 рік» (№1000-П). Цим документом передбачається до 28 грудня поточного року опрацювання поданих Кабінетом Міністрів проекту бюджету на 2015 рік та інших законопроектів, а також до 29 грудня їхня підготовка до першого читання. Основною претензією народних депутатів до проекту Закону «Про державний бюджет України на 2015 рік» є те, що, на їхню думку, уряд не виконав ряд домовленостей, яких досяг із депутатськими групами і фракціями раніше.

 

Взагалі, доопрацьований законопроект №1000 мало чим відрізняється від первинного варіанту, який подавався урядом 12 грудня. Основні макропоказники державної казни залишилися на тому ж рівні та вирахувані за песимістичним сценарієм. Відтак, дефіцит бюджету складає 64 млрд грн. Законопроектом №1000 визначено, що на 2015 рік доходи державної скарбниці становитимуть 475,24 млрд грн, видатки – 527,19 млрд грн. Окрім цього проект визначає повернення кредитів до бюджету в розмірі 4 млрд грн та надання позики з державної казни на суму 15,7 млн грн.

 

 

Примітно, уряд з 1 січня 2015 року не має наміру піднімати мінімальну заробітну плату. Вона залишатиметься на рівні 2014 року і складатиме 1218 грн аж до 1 грудня наступного року. Опісля планується підвищення на 160 грн  - до 1378 грн.

 

Також непопулярною серед народних депутатів виявилася ідея введення податку на нерухомість, який за задумом урядового проекту №1578 доведеться сплачувати всім без винятку. Зауважимо, цей документ скасовує норми Податкового кодексу, які встановлюють базу оподаткування у розмірі 120 кв. м для квартир, 250 кв. м для будинків і 370 кв. м для різних видів житлової нерухомості у спільному володінні (будинків і квартир). Тобто під базу оподаткування потраплять усі без винятку житлові об'єкти. При цьому законопроектом пропонується включити в базу податку також нежитлову нерухомість і зробити платниками податку не лише фізичних, а й юридичних осіб. Єдина ставка податку становитиме 2% від мінімальної зарплати за 1 кв. м. Платити треба буде раз на рік.

 

Враховуючи подальше поетапне підвищення у наступному році цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, уряд пропонує істотно збільшити у порівняні з 2014 роком у проекті закону про Державний бюджет України на 2015 рік загальний обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот. У наступному році на ці цілі пропонують направити 11,5 млрд грн.

 

Із сумом констатуємо, що збільшення видатків на житлові субсидії населенню – це єдине збільшення видатків на потреби житлово-комунального господарства  у проекті Державного бюджету України на 2015 рік. Законопроектом №1000 видатки для Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства передбачено в сумі 3,004 млрд грн, у тому числі по загальному фонду – 1,268 млрд грн, по спеціальному – 1,737 млрд грн.

 

З них за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» плануються бюджетні асигнування сумою 44,8 млн грн. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, ці кошти будуть спрямовані на здійснення заходів із проведення земельної реформи, зокрема, інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності та ведення і функціонування Державного земельного кадастру. На думку уряду, це сприятиме упорядкуванню земельних відносин та закріпленню права власності громадян на землю. 

Читатйте також: Києву загрожує посилення фінансової кризи

 

За бюджетною програмою «Компенсація різниці в тарифах на виробництво теплової енергії для населення на теплогенеруючих установках (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій і атомних електростанцій) з використанням будь-яких видів палива та енергії, крім природного газу» видатки загального фонду державного бюджету на 2015 рік передбачаються у сумі 500 млн грн.

 

Для забезпечення здійснення заходів, пов’язаних з обслуговуванням Держмолодьжитло пільгових довгострокових державних кредитів у проекті державного бюджету по загальному фонду передбачено видатки у сумі 6,8 млн грн за бюджетною програмою «Фінансова підтримка Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву». 

 

З метою виконання державою своїх зобов’язань перед 3 557 громадянами, які уклали договори про надання часткової компенсації процентів протягом 2012-2014 років, у проекті державного бюджету на 2015 рік передбачено бюджетні асигнування за програмою «Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов»  сумою 93,25 млн грн. 

 

За бюджетною програмою «Відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкція) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях» передбачено 300 млн грн. Примітно, необхідність виділення саме такої суми незрозуміла, адже не наводяться експертні висновки про збитки та не має реальних кошторисів на відповідне  відновлення. 

 

Досить цікавим є передбачення видатків загального фонду державного бюджету в обсязі 66,4 млн грн за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері архітектурно-будівельного контролю», адже ще кілька місяців тому колишній очільник Мінрегіону, а нині – Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман в інтерв’ю «У.К.» наголошував на недоцільності збереження існуючої структури ДАБК та необхідності її ліквідації через наскрізну корупційність. Виходить, бачення уряду перспективи ДАБК змінилось.

 

Також досить перспективною виглядає реалізація бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері електронного урядування», на виконання якої передбачені кошти в обсязі 2,6 млн грн. Окрім цього, за бюджетною програмою «Електронне урядування та Національна програма інформатизації» передбачено 2 млн грн. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №1000, зазначені кошти планується спрямувати на фінансування завдань (проектів) інформатизації стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони, процесів соціально-економічного розвитку, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери, науки, освіти і культури відповідно до Закону «Про Національну програму інформатизації». Також за рахунок вказаних коштів протягом 2015 року передбачається здійснити заходи щодо продовження впровадження в Україні електронного урядування. Це, на думку уряду, дозволить створити якісно нові форми організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечити їх взаємодію з громадянами та суб'єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, забезпечити високий ступінь доступності інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 

До всього, законопроектом передбачено видатки спеціального фонду державного бюджету в обсязі 112,05 млн грн на виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

 

Таким чином, бачимо, що видатки на галузь житлово-комунального господарства в проекті державного бюджету на 2015 рік планувалися також за песимістичним сценарієм, адже ні про яку модернізацію обладнання, впровадження заходів з енергоефективності та обладнання приладами обліку споживання енергетичних ресурсів не йдеться. Окрім того, підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства та теплокомуненерго доведеться розпрощатися з поняттям «субвенція з різниці в тарифах», її виділення проектом теж не передбачено. Невесела перспектива, комунальний колапс – з такими словосполученнями, схоже, доведеться прожити українцям наступний рік.