ГоловнаПублікаціїАналітика Чому Україні потрібні енергосервісні компанії

Чому Україні потрібні енергосервісні компанії

Сьогодні багато говорять про енергосервісні компанії. Деякі наполягають, що тільки їхнє впровадження є тим «світлом в кінці тунелю», яке дозволить суттєво зекономити на енерговитратах для дому та роботи людини. Чи так це, ми спробували розібратися.

ЕСКО (ESCO - Energy Service Company «Компанія з надання енергетичних послуг») – це абревіатура, добре відома фахівцям з енергозбереження в США та Західній Європі. 

Не варто сприймати поняття «енергетичні послуги» у традиційному для України тлумаченні «енергоцентралей» чи «обленерго». Ці установи зацікавлені продати більше за менші гроші, тоді як EСКО займаються зворотнім – економією енергії та зниженням її вартості. 

Також не слід розуміти і поняття «енергозбереження» примітивно як «спалювати менше дорогого палива, замінювати його дешевшим, і в будь-якому разі ізолювати вікна, стіни та двері від зайвих витрат тепла». Звісно, з одного боку, все це – про EСКО. Але це ще далеко не все.

Основна ідея енергосервісних компаній – це управлінські, фінансові й конструкторські рішення, які дозволяють суттєво зекономити на енерговитратах для найрізноманітніших місць життя та роботи людини: житлових і торгівельних комплексів, офісів, заводів і фабрик, вокзалів і аеропортів, тощо. 

Перша ЕСКО, виникла у Франції понад сто років тому. Ідея полягала в об’єднанні систем опалення кількох багатоквартирних житлових будинків. Об’єднання систем технічно й управлінськи дозволило помітно скоротити загальну вартість опалювальних послуг. ЇЇ швидко запозичили і взялися розвивати кмітливі американці.

Наступний сплеск інтересу до ЕСКО припав на сімдесяті роки двадцятого століття, коли питання енергозбереження стало надважливим для Заходу через відоме скорочення видобутку та продажу нафти арабськими країнами. Нарешті, на початку ХХІ століття ЕСКО почали бурхливо розвиватися в Східній Європі, включаючи пострадянські республіки.

Читайте також: Секрети економії тепла в оселях

Одразу зазначимо, що чим більший обсяг роботи конкретної компанії, тим кращий ефект. Тобто, чим більша витрата енергії на певній території, тим більшу частку цієї енергії вдається зберегти. Співпраця з ЕСКО вигідніша для цілісного житлового масиву, аніж для окремого будинку. А для заводу (чи аеропорту) вона вигідніша, ніж для житлового масиву чи великого офісу. 

У цьому немає нічого дивного, адже в основу ідеї енергосервісних компаній покладено святу святих капіталізму: рішення, які дозволяють клієнтові зекономити енергію (а отже, і гроші), вигідні не лише клієнтові, але й тій компанії, котра надає йому можливість економії. Досягається це дуже просто. Будь-яка ЕСКО є комерційною установою. Надаючи клієнтам можливість економії енергії – і грошей – вона бере за це плату у вигляді частини зекономлених грошей. Ключовий нюанс полягає в тому, що ЕСКО бере лише частину від зекономленого. Інакше кажучи, обидві сторони опиняються у виграші. До того ж, виграє усе суспільство, завдяки загальному (в масштабах міста чи країни) зменшенню енергоспоживання та покращенню екологічної ситуації. 

Взаємна вигода стимулює взаємну зацікавленість, а відтак - прогрес. Саме тому різні форми ЕСКО на практиці продемонстрували позитивну стратегію енергозбереження в багатьох країнах світу. Актуальність цієї стратегії особливо зростає в часи здорожчання енергоносіїв, які подекуди перетворюються на політичну зброю. Зайве говорити, що не лише Україна, але й Європа сьогодні переживає саме такі часи. 

Як це працює «в них»?

Загальна схема роботи енергосервісних компаній досить проста. Досягнувши домовленостей з власником будівлі чи комплексу будівель, вони розробляють план заходів, необхідних для зменшення енергоспоживання. Це може стосуватися стратегії закупівлі й використання енергоносія, або зміни виду енергоносія, або певної перебудови систем опалення, або технологічних інновацій, таких як автоматичне вимикання світла в порожньому приміщенні. Як правило, формується і пропонується комплекс заходів в різних сферах. 

Звичайно, для розробки такого плану фахівці ЕСКО спершу проводять всебічне дослідження технічного й фінансового боку цієї системи (чи систем) опалення, освітлення та водопостачання (яке також потребує енерговитрат). На основі цих досліджень клієнтові пропонують план з прогнозом потенційної економії коштів. Після чого відповідною угодою фіксується, яку частину зекономлених коштів отримає ЕСКО, і як швидко буде повернуто кошти, вкладені в технічні перетворення. Сума може бути фіксованою чи у вигляді відсотків, терміни, як правило коливаються в межах від 5 до 20 років. 

Важливим моментом є також той факт, що енергосервісні компанії нерідко відстежують роботу оновленої системи, надаючи клієнтові дані щодо отриманої економії енергії та коштів. Якщо економія виходить меншою, ніж передбачалося проектом, можуть бути розроблені нові пропозиції. 

Читайте також: Як змусити населення економити енергоносії

Сьогодні в Європі прийняті різні типи EСКО, і деякі з цих типів фахівці не вважають «чистими» або «справжніми». Так, у Німеччині на початку двотисячних років почали розвиватися подібні моделі на муніципальній основі. Власне, роль EСКО  в цих моделях виконували відповідні департаменти місцевих адміністрацій, які залучали до справи кошти місцевих бюджетів. Такі «муніципальні EСКО» могли менше дбати про чистий прибуток. Завдяки цьому вони розширяли ринок, на який пізніше могли заходити й «класичні» комерційно-орієнтовані компанії. Така модель швидко отримала визнання в постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, і, очевидно, могла б прислужитися в українських реаліях.

Як це працює «в нас»?

Складнощі на цьому шляху, звичайно, очевидні: низька управлінська якість та висока корумпованість української влади на всіх рівнях. Крім того, існує необхідність законодавчих змін у регуляторній сфері. А коли клієнтами енергосервісних компаній стають державні структури, можуть виникати проблеми із застосуванням тендерних процедур (з цією бідою стикнулися, зокрема, у Словенії, де EСКO просто замало для повноцінної конкуренції на тендерах). 

Водночас, очевидною є вигода, ба навіть необхідність запровадження співпраці з ECКO саме для державних та муніципальних об’єктів у нашій країні. В дослідженні, проведеному в 2006-му році під егідою Європейської комісії, говориться про наявність в Україні щонайменше трьох компаній з ознаками EСКO, а серед об’єктів їхньої діяльності названо, зокрема, мережі вуличного освітлення. Можливо, якби цей ринок розвивався активніше, перед Києвом сьогодні не стояла б загроза вимкнення цього освітлення через борги перед енергопостачальником…

Ні для кого не є таємницею, що, наприклад, українська економіка є однією з найенерговитратніших. Це означає потенційно величезний ринок для енергосервісних компаній. Водночас, окрім недосконалого законодавства та забюрократизованості, науковці згадують і про таку перешкоду на шляху поширення EСКO, як непоінформованість у цьому питанні – і з боку чиновників, і з боку бізнесу. Попри те, що в Україні EСКO діють з 1999 року, для нас ця концепція поки залишається екзотичною. Водночас експерти наполегливо радять керівництву Євросоюзу запровадити програми й рекомендації з енергозбереження, включаючи розвиток енергосервісних компаній, спільно з країнами-сусідами. У США ринок EСКO послуг складає більше 2 млрд долл. щорічно. На жаль, цей механізм ще не здобув широко розповсюдження в Україні через законодавчі бар’єри. Запровадження змін до законодавства зробить можливим залучати кошти приватних інвесторів через механізм енергосервісних контрактів та економити бюджетні кошти та кошти мешканців (щонайменш 3 млрд грн на рік). Можливо, рух у цьому напрямку сприятиме запровадженню EСКО в нашій країні. Хоча, звичайно, в першу чергу це – справа самих українців, які в ній об’єктивно зацікавлені.  

P.S. Робочої групою з реформування ЖКГ Мінрегіону було розроблено ряд законопроектів що дозволять впровадити ЕСКО в нашій державі, але вони досі знаходяться на погодженні в центральних органах виконавчої влади і протягом трьох місяців не виносяться на засідання Уряду. Більш детальніше можна побачити на інфографіці.

 

 
Тетяна Бойко  спеціально для "У.К."
Координатор жилого-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА 
 
Коментарі (1)
Sergiy1
26 Серпня 2014 p. 10:13
Якби автори закону №1198-VII не тільки прочитали статтю, але ще й зрозуміли.А так не тільки відповідність Директивам ЄС не дотримана ,а порущене антимонопольне законодавство.Зазначений закон поховав енергосервісний бізнес, поєднавши непоєднувальне (постачання енергоносіїв та води і надання компослуг в квартирі).Чого бідний-.....?