Держава допоможе багатіям сплатити за послуги ЖКГ

 

За оцінкою Міністерства соціальної політики, компенсації за оплату послуг ЖКГ отримають близько 3,5 млн малозабезпечених громадян. Проблема в тому, що Порядок призначення та надання населенню компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг, затверджений урядовою постановою №83, потребує суттєвого доопрацювання. Перш за все, норми документа необхідно привести у відповідність із чинним механізмом нарахування субсидій. 

Претендувати на використання нової компенсаторної схеми зможуть громадяни, щомісячний рівень доходу яких за останні півроку не перевищував встановленого урядом прожиткового мінімуму. Тепер такі споживачі зможуть витрачати на комунальні послуги не більше, аніж до їх подорожчання. Різницю доплатить держава.

 

Урядовою постановою встановлюється процедура нарахування та отримання компенсації. Зокрема, перелік документів, необхідних для відшкодування витрат ЖКП, фактично ідентичний списку, який громадянин потребує для отримання субсидії. Згідно з постановою №83, громадянин повинен подати до органів соціального захисту заяву з проханням про надання компенсації; довідку про доходи всіх членів сім'ї, зареєстрованих у квартирі або будинку, і довідку про склад сім'ї. 

 

Читайте також: Українці «забракували» компенсацію витрат на ЖКП - опитування

 

Довідка про доходи для отримання компенсації потрібна точно така ж, як і для отримання субсидії - за формою, затвердженою наказом Мінпраці №192 від 27 серпня 2004 року. Форма заяви є довільною. Однак ще в квітні Мінсоцполітики розмістило на своєму сайті зразок заяви. Довідка про сукупний сімейний дохід видається з 2003 року у формі, затвердженій наказом Мінпраці №204. Окрім того, рішення про отримання компенсації приймається один раз, а не щороку, як при призначенні субсидій.

Один з головних недоліків нового компенсаторного порядку - жорстка прив'язка до величини прожиткового мінімуму для сім'ї. Він визначається як сума прожиткових мінімумів, встановлених для кожного члена сім'ї. У цьому принципова відмінність нового механізму від діючого порядку субсидування. Зокрема, отримати субсидію має право будь-яка сім'я, витрати на послуги ЖКГ якої перевищують 15% сукупного доходу (для пенсіонерів і непрацездатних осіб цей поріг становить 10%). При цьому, дохід у розмірі прожиткового мінімуму на одного члена сім'ї враховується лише при призначенні субсидій сім'ям, у складі яких є діти-інваліди I або II групи. 

 

Із компенсаціями ситуація принципово інша. Дохід у розмірі не більше прожиткового мінімуму сім'ї - тут абсолютний критерій. Якщо його не дотримано - право на отримання компенсації не виникає. 

 

В Україні розміри прожиткового мінімуму встановлені для 4 вікових і професійних груп. З 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у розмірі 1032 грн, у віці від 6 до 18 років - у розмірі 1286 грн, для працездатних громадян - 1218 грн; для тих, що втратили працездатність - 949 грн. Так, родина, що складається з 2 працездатних громадян та 2 дітей у віці від 6 до 18 років, право на компенсацію набуває при сукупному місячному доході до 5008 грн, який є незмінним протягом півроку. Держпідтримку зможе отримати сім'я, що складається з 2 пенсіонерів з щомісячним доходом не більше 1898 грн, а сім'я з 2 працездатних - із доходом до 2436 грн.

Таким чином, у самому невигідному становищі нині перебувають пенсіонери та бездітні сім'ї. Кількість пенсіонерів, розмір пенсії яких менше 1 тис. грн, знижується з кожним роком.

 

Зокрема, за даними Пенсійного фонду, на початку року таких пенсіонерів налічувалося 7,4% - 1,02 млн осіб, що в 2,4 рази менше в порівнянні з минулого роком. Але навіть з цього мільйона осіб претендувати на отримання компенсацій можуть далеко не всі: багато з них отримують пенсії, розмір яких незначно перевищує прожитковий мінімум. У сімей, які складаються з 2 пенсіонерів, шансів на отримання компенсації ще менше.

 

Бездітні сім'ї, що складаються із працездатних громадян, знаходяться в схожій ситуації. Держстат повідомляє, що на березень повністю працевлаштованих громадян в Україні налічувалося 7,1 млн. З них лише 1,1% або 78,9 тисяч осіб, отримали мінімальну зарплату в розмірі прожиткового мінімуму. Навіть, якщо в цю категорію додати громадян з частковим рівнем зайнятості, загальна картина зміниться мало: дохід у розмірі до 1218 грн отримали 5,8% з 9,5 млн чоловік.

 

Основними претендентами на виплату компенсацій сьогодні є сім'ї з дітьми. Зрозуміло, такий державний підхід до надання пільг навряд чи можна назвати справедливим. Виходить, що пенсіонеру, який отримує 949 грн в місяць, дозволено витрачати на «комуналку» стільки, скільки й раніше, а з пенсією в 951 грн - він такого права позбавлений.

Погіршує ситуацію і те, що у правах на отримання компенсацій не обмежені громадяни, яким субсидії не надаються з принципових міркувань. Згідно з положенням про Порядок призначення та надання субсидій (постанова КМУ № 848 від 21 жовтня 1995 року), вони не призначаються у 6 випадках. А саме: якщо в родині є непрацюючі і вони не стоять на обліку в службі зайнятості більше 3 місяців; якщо хто-небудь з членів сім'ї здає житло в оренду або володіє кількома об'єктами житла; якщо хто-небудь з членів сім'ї володіє 2 або більше автомобілями або за останні 12 місяців купив будинок, земельну ділянку чи річ вартістю понад 10 прожиткових мінімумів.

 

Читайте також: Пільги за професійною ознакою надаватимуться по-новому

 

Жодне з цих обмежень при призначенні компенсації не діє, що не сприяє справедливому розподілу таких виплат. Виходить, що компенсувати витрати на послуги ЖКГ будуть власникам кількох будинків і автомобілів (якщо їх дохід вписується в межі мінімуму), а пенсіонеру з доходом 951 грн - вже немає.

 

Із цієї ж «опери» вимога про піврічну «витримку» розміру доходів на рівні прожиткового мінімуму. Чому, сім'я, яка зводила кінці з кінцями протягом півроку, має право на компенсацію, а така ж сім'я, яка місяць тому отримала щорічну допомогу на оздоровлення, права на компенсацію позбавлена і повинна чекати ще півроку?

Серйозним недоліком Порядку призначення компенсацій є й те, що п. 10 документа визначено, що розмір компенсації розраховується з місяця звернення до завершення опалювального сезону 2014-2015 років. А що далі? Тарифи повернуться на вихідний рівень або скасують комунальні послуги? У той же час, під комунальними послугами маються на увазі тільки газопостачання, централізовані опалення та постачання гарячої води. Тому, скільки б разів не підвищувалися тарифи на електрику або холодну воду, отримати компенсацію додаткових витрат на ці послуги не вдасться навіть найбіднішим родинам.

 

А ось сім'ям, які мають право на субсидії, і на компенсації, доведеться двічі подавати до служби соцзабезпечення аналогічні пакети документів. Щоправда, і для отримання субсидії на оплату електроенергії, природного газу та тепла, які вже 5 років надається громадянам, які мають право на безоплатне отримання вугілля, але проживають у будинках з централізованим опаленням, документи необхідно надавати окремо і в більшій кількості. Однак на відміну від «вугільних» компенсацій новий порядок відшкодування орієнтований на соціальний захист усіх категорій малозабезпечених громадян. Разом із тим, громадянам, які звернуться за компенсаціями до 1 жовтня, за бажанням заявників, вони можуть бути призначені не з місяця звернення, а з травня 2014 року. 

 

Залишається сподіватися, що і сумнівні положення нового механізму компенсаційних виплат з часом будуть відкориговані. Адже порядок нарахування і виплат субсидій побутовим споживачам не відразу був ефективним. З моменту його початкового затвердження в лютому 1995 року, зміни в документ вносилися понад 30 разів, і напевно будуть вноситися і в подальшому - досконалість меж не має.