Взаємні нерозрахунки підприємств паралізують роботу ЖКГ

Як виявилося, досить тривалий час внаслідок державної політики водоканали України постачали населенню воду і надавали послуги з водовідведення за тарифами, які були нижчими фактичної собівартості. «До липня минулого року підприємства водопровідно-каналізаційного господарства працювали за збитковими тарифами. Тобто об’єми затрат, які проводить підприємство для того, щоб надати кінцеву послугу споживачу, перевищували об’єми доходів, які воно отримувало, виставляючи рахунок своїм абонентам» - пояснює пан Кузьма.

 

Держава зобов'язалася різницю, яка виникає, компенсувати шляхом проведення так званих взаєморозрахунків із різниці в тарифах, однак попри це з кожним роком фінансовий стан водоканалів погіршується. За словами  директора КП «Тернопільводоканал», це пов’язано з тим, що державний механізм компенсації різниці в тарифах не зовсім справедливий. 

 

Зокрема, серед числа огріхів: частковість відшкодування (компенсуються витрати підприємства для надання послуг тільки населенню (70-80% абонентів), витрати на надання послуг решті споживачів залишаються некомпенсованими і не мають інших джерел, закладених в тарифі, за рахунок яких підприємство могло б покривати ці витрати); довга тривалість його отримання (компенсація відбувається із запізненням, як правило, у другому півріччі, або не відбувається взагалі) та звуженість (донедавна діяв лише механізм компенсації через погашення боргів по сплаті ПДВ). 

 

Примітно, станом на початок 2015 року заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах перед підприємствами водопровідно-каналізаційного та теплового господарства становили близько 4 млрд грн.

 

Читайте також: Гра в дерибан: типові схеми шахрайських тендерів у ЖКГ

 

Як наслідок, підприємства водопровідно-каналізаційного господарства з кожним роком примножують заборгованість перед своїми кредиторами – енергопостачальними компаніями та податковою службою.  «Рівень платежів водоканалів знижується з року в рік. Якщо в минулому середній розрахунок таких підприємств за електроенергію становив 70-80%, то у 2015 році він знизився на 10-20%» - підкреслює фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тятяна Грязнова. 

 

Так, за її словами, протягом 10 місяців поточного року заборгованість водоканалів зросла на 1 млрд грн. На 1 листопада підприємства водопровідно-каналізаційного господарства боргують за електроенергію всім енергокомпаніям України 5,4 млрд грн.

 

Водоканали пояснюють – до основного боргу за електропостачання чи невиконання податкових зобов’язань додаються штрафні санкції та пені. Так, до прикладу, КП «Тернопільводоканал» за борг, який коливався протягом року в межах 6-7 млн грн. за середньомісячне споживання електроенергії на суму близько 3,2-3,4 млн грн, місцевою енергопостачальною компанією було нараховано штрафні санкції на 4,5 млн грн. «Здавалося б, абсолютно неспіввідносні речі: 6-7 млн грн. боргу та 4,5 млн грн. штрафних санкцій. Однак, формально енергопостачальники мають для цього законні підстави. Але звідки підприємство має отримати кошти, щоб покрити такі витрати? – відповіді ніхто не дає» - з сумом підкреслює Володимир Кузьма.

 

Зауважимо, усі кошти, котрі отримують підприємства водопровідно- каналізаційного господарства, як і підтприємства ТКЕ, від свої споживачів, ідуть на розподільчі рахунки.

 

Наступним кроком – судові позови і загроза припинення господарської діяльності водоканалів. «Якщо суди задовольнять позови енергопостачальних компаній, до них додадуться штрафні санкції з податків, то в кінцевому наші кошти арештують і робота підприємств буде паралізована. Ми не зможемо виконувати свої зобов’язання (з централізованого водопостачання та водовідведення – ред.)» - резюмує директор КП «Тернопільводоканал».

 

До речі, подібна ситуація вже склалася у ПАТ «АК «Київводоканал». Його заборгованість за спожиту електроенергію перед ПАТ «Київенерго» станом на 1 листопада поточного року перевищила 353,8 млн грн. Тож, діючи в рамках законодавчого поля і не маючи жодних інших можливих механізмів стягнення сформованої заборгованості, ПАТ «Київенерго» було змушене звернутися до суду, оскільки також має свої зобов'язання як перед Енергоринком та НАК Нафтогазом, так і кінцевими споживачами.

 

Справа в тому, що через нерозрахунки водоканалів за спожиту електроенергію та несвоєчасну компенсацію різниці в тарифах з боку держави страждають і енергопостачальні підприємства. «Обленерго не можуть розрахуватися з Енергоринком за зобов'язаннями за куплену електроенергію. Як наслідок Енергоринок нараховує обленерго також штрафні санкції, пені, інфляції та судові збори. Зобов'язання ПАТ «Київенерго», який виконує свої зобов'язання не залежно від того є у нього кошти, чи ні, розраховується з ним водоканал чи ні, на сьогодні лише по штрафним санкціям становить близько 58 млн грн» - зазначає фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова. 

 

Окрім цього, за її словами  Енергоринок, який не отримав кошти за електроенергію від обленерго, не може провести розрахунок з генераціями. За 10 місяців поточного року приріст такої заборгованості перед генераціями України становить 7,9 млрд грн. Прострочені борги Енергоринку перед ПАТ «Київенерго» як генерацією електроенергії - 635 млн грн. 

 

«Початок цієї історії в неможливості водоканалів розрахуватися за електроенергію. Її продовження в тому, що генерації не зможуть розрахуватися з постачальниками сировини» - підкреслює пані Грязнова.

 

Зауважимо, від рівня розрахунків енергопостачальних підприємств залежить обсяг газу, який може закупити НАК «Нафтогаз України» для проходження опалювального сезону. «Чим менше газу, тим складніше витримувати температурний режим і забезпечувати потреби ринку електроенергії. Чим менше газу, тим вища ймовірність браку виробленої потужності в енергосистемі і як результат – висока ймовірність введення графіків аварійних відключень електроенергії взимку. Власне, це і відчули українці в минулому році. У Києві нам вдалося утримати ситуацію під контролем і не допустити відключень в житловому фонді», - пояснює фінансовий директор ПАТ «Київенерго».

 

Тож, як бачимо, усі підприємства забезпечення життєдіяльності міст є ланками одного ланцюжка. І порушення платіжних зобов'язань у цьому ланцюжку тягнуть за собою загальні негативні наслідки, які в подальшому можуть відбитися на кінцевому споживачу, зокрема через припинення надання відповідних послуг. Тим не менше, на законодавчому рівні поки що немає ефективних механізмів врегулювання подібних ситуацій. Свого розгляду Верховною Радою досі чекає проект Закону №2706 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», який міг би частково покращити стан підприємств життєзабезпечення.

 

Читайте також: Бюджет-2016: ЖКГ загрожує знищення

 

Нагадаємо, відповідним документом передбачається встановлення мораторію на нарахування та стягнення неустойки (пені, штрафу) та інших фінансових санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за використаний природний газ та послуги з його транспортування та електричну енергію суб’єктам господарювання, для яких тариф на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення було встановлено нижче собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності та повністю не відшкодовані втрати та збитки внаслідок встановлення таких тарифів, а також не відшкодовані збитки внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, до моменту отримання ними відшкодування втрат та збитків в установленому порядку.

 

Втім, навіть він, на думку комунальників, не зможе повною мірою врегулювати наявну проблему. «Прийняття законопроекту №2706 у тому вигляді, у якому він є нині, вирішить проблему лише частково. Він вирішить лише проблеми штрафних, нарахованих по заборгованості з різниці в тарифах, а якщо взяти структуру цієї заборгованості загалом, то вона виникає не тільки через некомпенсовану різницю в тарифах. Вона виникає, в першу чергу, через неплатежі населення, а також - неплатежі бюджету. Через те, що тарифи на теплову енергію, попри все, продовжують бути економічно необґрунтованими» - акцентує директор правового забезпечення ПАТ «Київенерго» Ольга Ієвлєва. 

 

На її переконання, проблему із розрахунками підприємств теплопостачання та водопостачання перед постачальниками газу та електроенергії потрібно розглядати комплексно. «Пропозиція «Київенерго» все ж таки розглянути доповнення в цей закон і встановити мораторій на нарахування усіх штрафних санкцій, поширити його по всьому ланцюжку – починаючи від НАК «Нафтогазу» і закінчуючи кінцевим споживачем. А ті штрафні санкції, що вже нараховані - списати» - наголошує пані Ієвлєва.