Ігор Лисов: будівельний лобіст західного трактування

В Україні іноземне і модне слово «лобі» звикли сприймати негативно. Фактично, «лобіст» в нашій країні означає «корупціонер».

 

Однак природа бізнес-лобіювання абсолютно інша. І мова йде насамперед про політичні інститути, що просувають і представляють інтереси приватних професійних фірм або громадських організацій.

 

У європейських країнах групи формальних лобістів, (тобто тих, чия діяльність регулюється законом) формуються в парламентах. Україна не відстала від сучасних політичних тенденцій. Поряд з потужними нафтовим і аграрним лобі, в українському парламенті діє так зване будівельне лобі.

 

Якщо вивчати в цьому ракурсі діяльність профільного комітету Верховної Ради - з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики можна виявити ряд досить сильних лобістів. Одним з них, безперечно, є заступник голови комітету, представник фракції «Партія регіонів» - Ігор Лисов.

 

Пана Лисова не можна назвати одіозною публічною фігурою в команді «регіоналів». За шість років своєї діяльності він не був помічений в парламентський скандалах, гучних популістських висловлюваннях. Разом з тим, Ігор Лисов грає одну з ключових ролей в профільному комітеті, часто заміщаючи його главу - «регіонала» Володимира Рибака, причому не тільки формально.

 

Ігор Лисов народився 14 липня 1958 року в Хмельницькому. У 1980 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (КІБІ). Свою кар'єру почав відразу після закінчення інституту - майстром в РСУ «Київміськсантехмонтаж». Після цього зайнявся суспільно-політичною діяльністю: з 1985 по 1994 роки працює інструктором Московського райкому Компартії в Києві, потім займає керівні посади в Московській райдержадміністрації Києва.

У 1992 році Ігор Лисов почав власний бізнес і через чотири роки очолив правління компанії «Ліко-Холдинг», почесним президентом якої він є досі. З 2003 року - пан Лисов входить в число високопоставлених чиновників Київської міської держадміністрації, займаючи по черзі посади начальника управління комунальної власності Києва, заступник голови КМДА, яку в той час очолював Олександр Омельченко.

 

З 2006 року - Ігор Лисов - народний депутат, в попередньому п'ятому скликанні парламенту займає 97-у позицію і 156-е місце в партійному списку «Партії регіонів». Ігор Лисов також є Заслуженим будівельником України та президентом Федерації зі стрибків у воду.

Довідка: Компанія «Ліко-Холдинг» заснована в 1992 році.

 

Займається забудовою житлового масиву в Голосіївському районі Києва під ТМ «Ліко Град». Компанія побудувала торговий комплекс «Квадрат», центр олімпійської підготовки в Конча-Заспі. Крім того, займалася реконструкцією готелю «Либідь», центрального вокзалу в Києві.

 

«Працюючи у виконавчому комітеті Московського району Києва, ми прийняли таке рішення, що ті будівельні організації, які не можуть самостійно побудувати великий будинок, об'єднати їх виробничі потужності для будівництва житлових будинків для своїх черговиків, - розповів« У.К.» народний депутат про те, як народилася ідея створення «Ліко-Холдингу». - Для вирішення цього завдання були відведені земельні ділянки, був побудований один, потім другий житловий будинок. Спочатку починали з цього, а потім перейшли в новий формат, народилася ідея побудувати житловий будинок і потім продавати в ньому квартири». Сьогодні компанія будує великі мікрорайони, де поряд з житлом створюються всі інфраструктурні об'єкти.

 

Зазначимо, що в період фінансово-економічної кризи, наслідки якої були найбільш відчутні, перш за все, для будівельної галузі, компанії вдалося утриматися «на плаву». «У нас був якийсь збій по темпам робіт, але зв'язку з тим, що компанія володіє високою відповідальністю перед тими інвесторами, які вкладають гроші, ми намагалися диверсифікувати грошові потоки, для цього гроші з інших напрямків направили в будівельний напрямок» - пояснює пан Лисов.

За його словами, «Ліко-Холдингу» навіть вдалося «значно збільшити темпи житлового будівництва», в порівнянні навіть з докризовим періодом. При цьому, компанія не зупиняла будівництво: «Ми не заморожували об'єкти, а тільки змістили свої зобов'язання перед інвесторами на 4 місяці, - зазначає її почесний президент. - Криза підказала, що будівельна компанія повинна мати завжди підстраховку. Якщо ти приймаєш гроші хоча б від одного інвестора, то повинен розуміти, як будеш з ним розраховуватися».

 

Основи для такої стабільної позиції на українському будівельному ринку Ігор Лисов заклав, працюючи у КМДА.

 

Нагадаємо, в 2005 році тодішній мер столиці Олександр Омельченко підписав розпорядження про будівництво нового тролейбусного депо в Голосіївському районі столиці, куди планувалося перенести депо № 1 з вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська). Проектувальником і підрядником будівельних робіт тоді було вибрано територіальне міжгосподарське об'єднання «Ліко-Холдинг». Після завершення будівництва і введення цього об'єкта в експлуатацію будівлі і будови депо № 1 на Великій Васильківській перейшли у власність «Ліко-Холдингу», де зараз знаходитися головний офіс компанії. Ще одне депо, перенесенням якого займався забудовник - Лук'янівське (вул. Дегтярівська, 7).

 

Працюючи у міській держадміністрації, пан Лисов, запам'ятався ще й тим, що при ньому «розгорівся» скандал навколо столичних кінотеатрів. Прийняття сесією Київради 8 грудня 2005 рішення «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр «Краків» (Русанівська набережна, 12) порушило права трудового колективу кінотеатру. Нагадаємо, тоді Київрада передала будівлю кінотеатру «Краків» в оренду ТОВ «Муніципальний театр «Київ». У той час, оренди цього кінотеатру вимагав трудовий колектив, який створив ТОВ «Кінотеатр «Краків».

 

Його трудовий колектив з 1997 року судився з орендарями за право оренди кінотеатру. За цей період було винесено 92 судових рішення. Директор кінотеатру «Краків» тоді заявляв, що оренду кінотеатру на користь ТОВ «Муніципальний театр «Київ» лобіював депутат Київради Олександр Прогнімак (близький до Партії Регіонів). На думку директора, сприяв йому в цьому - Ігор Лисов - начальник головного управління комунальної власності. Надалі, українські ЗМІ неодноразово називали пана Лисова головним лобістом приватизації столичних кінотеатрів та інших об'єктів комунальної власності. Проте офіційного підтвердження «У.К.» отримати не вдалося.

 

Втім, діяльність Лисова-лобіста в комітеті Верховної Ради цілком відповідає західному трактуванню. Так народний депутат був одним з тих парламентаріїв, хто серйозно попрацював над прийняттям закону «Про регулювання містобудівної діяльності», яким в рази скорочено перелік дозвільних процедур.

Незважаючи на те, що при цьому багато хто звинувачує Ігоря Лисова в лобізмі інтересів великих забудовників, депутат продовжує відстоювати подальшу лібералізацію будівельного ринку і галузі ЖКГ. «Держава повинна підставити плече і подумати про впровадження працюючої системи в житлово-комунальному господарстві. Держава повинна контролювати тільки монополістів», - упевнений нардеп.