Гормон росту тарифів

Динаміка зміни тарифів на послуги ЖКГ змушує замислитися щодо їхньої обґрунтованості. З одного боку – населення, з іншого – владу, яка нарікає на критичний стан комунальних підприємств

Динаміка зміни тарифів на послуги ЖКГ змушує замислитися щодо їхньої обґрунтованості. З одного боку – населення, платоспроможність якого серйозно постраждала у кризовий період, і низький рівень якості послуг, з іншого – влада, яка нарікає на критичний стан комунальних підприємств і наполягає на ринковій оцінці їхніх послуг. Для того щоб врегулювати так зване протистояння, був створений національний регулятор, якому доручено як захищати інтереси кінцевого споживача, так і піклуватися про благополучний економічний стан галузі. При цьому місцева влада змушена перейти зі звичних їй, але дуже ефемерних з точки зору економіки нормативів, на побудинковий розрахунок квартирної плати, до якого включено близько 18 послуг.

Хто винен – економіка чи влада?

За словами директора аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, проблема постійного зростання тарифів полягає в тому, що влада зловживає своїми повноваженнями і штучно завищує ціни на послуги ЖКГ. «Нацрегулятор не справляється зі своїми обов’язками, тарифи ростуть. У тому числі своїми повноваженнями зловживає КМДА, тоді як на законодавчому рівні визначено, що тарифи на комунальні послуги (у т.ч. тепло- та водопостачання) не входять до сфери її обов’язків. Дані за 2011 рік свідчать, що тарифи в середньому зросли приблизно на 18%», - заявив експерт учора в ході прес-конференції в Києві.

Однак підвищення тарифів має обґрунтовану основу, впевнений президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ Сергій Бульбас. «Не варто забувати, що тарифи мають свої складові, в т.ч. для водоканалів: 40-50% - це оплата електроенергії, 30% - виплати заробітних плат і податки, а інше – це інвестиційна складова, реконструкції та інше, - підкреслив він. - Якщо простежити тенденцію зростання зарплати, закладеної в бюджеті, то в поточному році передбачено 5 таких етапів. Підвищувалися в 2011 році і ціна на електроенергію (останнє таке підвищення було в січні – до 0,89 грн без ПДВ), і тарифи на воду коригувалися в минулому році (на 11% за загальними показниками). Виходячи з цих цифр ми бачимо, тенденція до зростання зберігатиметься і надалі, тобто підвищення тарифів коректне з точки зору економічних характеристик».

Нормативний казус

Нагадаємо, що раніше заступник голови КМДА Олександр Мазурчак заявляв, що в Києві підвищення тарифів не буде. При цьому вчора Президент Віктор Янукович зажадав привести в поточному році вартість житлово-комунальних послуг до економічно обґрунтованого рівня у всіх регіонах. «Для 70 водоканалів зараз прийнята своя вартість послуг. У минулому році розрив цін був вражаючим: в Армянську 0,50 грн, в Бердянську – 6,06 грн. У 12 раз відрізняється вартість. Ось тут і мови бути не може про економічну обґрунтованість. Казуси виникають і з так званими нормативами споживання води. Найменший у Житомирі – 6 куб. метрів, а в Запоріжжі – 16 куб. м. Треба встановлювати лічильники, і нормативи відпадуть – видно буде, скільки використано і де, а що й де втрачено», - зазначив пан Сергієнко.

«Щоб зрозуміти суть заяви пана Мазурчака, потрібно розуміти механізм, як це все відбувається: «Київводоканал» виготовляє одиницю товару у вигляді 1 «куба» холодної води і утилізує 1 «куб» стоків... Далі – згідно з договорами, які укладені як правило з юридичною особою (ЖЕК, КРЕП тощо), які купують дані обсяги. При цьому є невелика частка договорів, які безпосередньо укладені з фізичними особами. І як тут КМДА обійде нацрегулятор? Це суперечить, як мінімум, логічним міркуванням. А що стосується норм споживання, то варто зазначити, що втрати, які може закласти водоканал, - не більше 33%, але через зношеність основних фондів (в даному випадку магістралей) втрати можуть зрости і до 60%. І, на жаль, існуючі норми споживання дозволяють приховувати реальні рівні втрат», - підкреслив Сергій Бульбас.

Втім, експертну суперечку припинив аналітик Асоціації міст України Ярослав Рабощук: «В Україні тарифи не відповідають собівартості послуг. Звідси страждає якість послуг – і мешканці перестають платити. Це дискредитує ЖКГ в суспільній свідомості. За результатами соціологічного дослідження, громадяни скаржаться на якість послуг ЖКГ більше, ніж на тарифи. Вони готові платити більше, якщо покращиться якість. Немає іншого шляху як відхід від популізму до економічно обґрунтованих тарифів. Тоді будуть ресурси для енергоефективних технологій, що зупинить зростання тарифів», - повідомив він.

 

Підготували Оксана Бойко, Марія Цатурян

 
Коментарі (0)