ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГЯк ефективно вкладати гроші в ЖКГ

Як ефективно вкладати гроші в ЖКГ

Реформування соціально-економічних відносин в країні обумовило хронічне недофінансування підприємств житлово-комунального господарства, а також відсутність у них чітких програм розвитку.

Реалізація механізму управління ресурсозбереженням у житлово-комунальному комплексі регіонів України об'єктивно вимагає великих капітальних вкладень, спрямованих на підвищення рівня ресурсозбереження. 

Фінансування житлово-комунальної сфери в Україні здійснюється в основному з двох джерел - платежів населення та бюджетних коштів. Зменшення бюджетного навантаження можливо, насамперед, за рахунок розвитку різних форм приватного інвестування. Однак інвестиційні схеми для фінансування цільових ресурсозберігаючих проектів у сфері житлово-комунального господарства практично не використовуються. В той же час економічна обстановка сприяє залученню позабюджетних джерел фінансування. Передумови цього полягають у наступному:

- комерційні банки України мають певною величиною вільних фінансових ресурсів і шукають нові об'єкти для інвестицій;

- комунальні підприємства є природними монополіями і мають гарантовані ринки збуту послуг, що надаються ними, а також значні обсяги реалізації, що є певною перевагою у порівнянні з іншими потенційними об'єктами інвестування;

- у підприємств ЖКГ є істотний потенціал зниження витрат на виробництво комунальних послуг за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій і скорочення втрат ресурсів.

Останній фактор слід виділити окремо, так як для інвестиційної привабливості житлово-комунальної сфери він є визначальним. Серед галузей господарського комплексу України житлово-комунальне господарство посідає третє місце за споживанням енергоресурсів. Галузь споживає понад 15 млрд. кубометрів газу, 10 млрд. кВт електроенергії, 1,5 млрд. т вугілля. Одночасно втрати енергоресурсів досягають по окремих регіонах до 20% обсягів споживання.

Читайте також: Ризики комунального бізнесу

Річний потенціал ресурсозбереження в житлово-комунальному комплексі України оцінюється на рівні 600 млн. умовних одиниць. Проблему фінансування об'єктів ЖКГ присвячено значну кількість робіт українських та зарубіжних вчених. Аналіз ряду досліджень і публікацій показує, що перспективним напрямком залучення інвестицій у сферу ЖКГ є реалізація концесійних схем інвестування та ін.

Концесійні схеми інвестування на об'єктах ЖКГ діють в 37 країнах, включаючи 18 країн з низькими бюджетними доходами. Позитивний досвід реалізації концесійних схем є і в Російській Федерації, де дана форма угод з інвесторами на комунальних підприємствах міста діє з 1995 року. Даний чинник є досить важливим для України, так як житлово-комунальні комплекси двох країн формувалися в однакових умовах, і в даний час їх стан не має істотних відмінностей.

До цього часу в Україні дискусійним залишається питання про найбільш прийнятною формою реалізації концесійних схем в міському житлово-комунальному комплексі. У той же час недостатня увага приділяється проблемам, що перешкоджає реалізації концесійних схем у сфері ЖКГ.

У зв'язку з цим представляється необхідним обґрунтувати оптимальну концесійну схему інвестування ресурсозбереження у ЖКГ регіонів України, а також розглянути проблемні питання та чинники, що перешкоджають розвитку концесійних відносин у ЖКГ регіонів України.

Читайте також: Комунальникам пропонуть "партнерські" інвестиції

У відповідності зі ст.1 Закону України «Про концесії» під концесією розуміється надання з метою задоволення громадських потреб органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності права на створення і (або) управління об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе зобов'язань щодо його створення і (або) управлінню, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

В рамках реалізації концесійних відносин орган місцевого самоврядування на підставі договору концесії надає суб'єкту підприємницької діяльності - концесіонеру на платній та строковій основі право створити об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати управління ним з метою задоволення суспільних потреб. Термін дії концесійного договору в Україні становить від 10 до 50 років.

Концесійні відносини за своєю економічною сутністю мають багато спільних моментів з відносинами оренди комунальної власності, проте не тотожні їм. Так, порівняно з орендними, концесійні відносини передбачають для концесіонера додаткові зобов'язання у сфері інвестування грошових коштів для істотного поліпшення об'єкта концесії. У сфері ЖКГ істотне поліпшення об'єкта полягатиме у зниженні ресурсоємності вироблених послуг і підвищення регіонального ефекту ресурсозбереження.

Зарубіжний досвід показує, що у концесію можуть передаватися як підприємства в цілому, так і окремі об'єкти комунальної інфраструктури. В Україні в умовах, що склалися, найбільш прийнятною є схема передачі комунального підприємства в концесію як цілісного майнового комплексу.

В рамках реалізації такої концесійної схеми органи місцевого самоврядування передають на певний строк концесіонеру право експлуатації комунального підприємства із зобов'язанням суттєвого поліпшення його основних фондів. Концесіонер фінансує ресурсозберігаючі технології, визначених у концесійному договорі, знижуючи тим самим собівартість комунальних послуг, та здійснює концесійні платежі до міського бюджету.

Читайте також: Ефективне партнерство чи комунальне шахрайство

Граничний розмір річного концесійного платежу в Україні не може перевищувати 10% вартості майна, переданого у концесію. При цьому концесіонер отримує прибуток від управління комунальним підприємством, яка формується за рахунок реалізації населенню вироблених комунальних послуг за тарифами, встановленими у концесійному договорі. Повернення капітальних вкладень концесіонера здійснюється з прибутку від управління об'єктом концесії. У результаті бюджетні витрати відповідного міського господарства на утримання об'єкта ЖКГ істотно скорочуються.

Можна виділити наступні переваги передачі комунального підприємства в концесію за рекомендованою схемою. По-перше, підприємство залишається в комунальній власності, та його діяльність контролюється органами місцевого самоврядування. По-друге, забезпечується комплексне використання майна підприємств житлово-комунальної сфери. По-третє, фінансовий результат діяльності концесіонера безпосередньо визначається показниками ресурсоємності та якості комунальних послуг, а не валовими показниками, тобто обсягами виробництва і реалізації послуг населенню. 

 
Коментарі (4)
киянин
26 Лютого 2014 p. 09:20
Хочу нагадати автору, що підприємства ЖКГ є не простими підприємствами, а системою ЖИТТЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ їх передача в приватні руки ставить під загрозу життя та здоров'я людей оскільки інтересами приватного власника в першу чергу є повернення "інвестицій" ( в лапках тому що реално грошей ніхто вкладати не буде, а буде використовуватись ресурс підприємства з сірими схемами) та отримання прибутку. Такі поняття скажімо як якість водопостачання чи дотримання теплового навантаження опалення інвестора не знайомі та не потрібні. За умов що закріплюються в угодах про передачу підприємств, мається на увазі закладання в тариф ГАРАНТОВОНОГО ПРИБУТКУ, будь яке підприємство матиме можливість проведення реконструкції і залучення інвестицій без будь якогї концессії. Головною умовою повинно бути повернення усіх підприємств у Державну власність та жорсткий контроль .
Андрій Осадчий-1
26 Лютого 2014 p. 10:37
киянин, Категорично не згоден з такою позицією. Повернути підприємства ЖКГ у державну власність - це знищити систему ЖКГ взагалі. Державний бюджет з касовим розривом в 100 млрд грн. не зможе утримувати об'єкти водопостачання та водовідведення. на їх модернізацію потрібно майже 1 трлн грн. Звідки ці кошти брати?? Приватний бізнес повинен взяти на себе відповідальність та брати підприємства в концесію і держава повинна гарантувати тарифи не 60% собівартості, щоб людям подобатися, а принаймні 100%. Тоді почнеться реальна модернізація.
киянин
26 Лютого 2014 p. 11:27
Андрій, відкрийте Конституцію України та прочитайте її. Забезпечення життя громадян це обов'язок ДЕРЖАВИ!!!!!!!! І ще раз Ви як і автор протирічете самі собі. Навіщо при 100% тарифі в якому закладено прибуток приватні інвестори як власники????? При повернення в Державну власність це буде підприємство з річним оборотом в 40 мільярдів гривень. До нього у черзі будуть стояти всі інвест фонди з усього світу, і ставка кредиту буде 3-5% з відстрочкою на 5-7 перших років.
Sergiy
06 Березня 2014 p. 16:35
Капєць повний!Одні пишуть інші коментують не розуміючі різниці концесією майна та підприємств. Між власністю та співвласністю.Між монопольним видом діяльності та енергосервісною діяльністю.БЕЗ КОМЕНТАРІВ!