Майже кожного дня споживачі послуг ЖКГ стикаються з проблемами комунального характеру. То водопровідники не хочуть ремонтувати кран, то в опалювальний сезон батареї у квартирі холодні, то рахунки за спожиті послуги лякають астрономічними цифрами. Якщо Вам це знайомо, експерти «У.К.» спробують допомогти знайти правильну відповідь, та проконсультують з юридичних та суперечливих питань.
На питання відповідає юрист, експерт «У.К.» Андрій Осадчий.
Питання 1:
Чи існують відносини між комунальним підприємством і споживачем? Якщо немає між ними Договору, яким законодавством це регулюється?
Відповідь експерта:
Питання порядку укладання договорів між виконавцем та споживачем регулюються ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Однак, судова практика стосовно спірних питань з підприємствами ЖКГ (рішення від 12.04.2010 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2- 852/2010 за позовом до міського КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про зобов’язання вчинити певні дії, рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.08.2011 року по справі № 2-3619/11 за позовною заявою Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги водовідведення) свідчить про те, що безпідставними є посилання споживачів на відсутність договору, як на підставу звільнення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки договір між позивачем та відповідачем є укладеним незважаючи на відсутність письмового договору, так як сторони тривалий час виконують конклюдентні дії: позивач незважаючи на заборгованість продовжує виконувати свої обов’язки, визначені Законодавством України стосовно житлово-комунальних послуг і надає відповідачеві послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а відповідач отримує ці послуги, та не відмовився від їх надання.
Тобто якщо Ви не виявляли письмової відмови від надання послуг, сміття продовжує вивозитись, а подвір’я прибиратися двірниками, то обов’язок сплачувати за надані послуги у Вас все ж таки виникає, оскільки відповідно до ст. 642 ЦК України Ви вчиняєте так звані конклюдентні дії, тобто фактично споживаєте послуги.
Питання 2:
Проживаю в гуртожитку, приватизувала кімнату 19,9 кв. м, за квартплату нараховують по квадратурі 19,9 кв.м, за всі комунальні послуги (вода, газ, світло, опалення) наш гуртожиток вносив плату тільки в ЖЕК. Раніше за опалення нараховували по квадратурі 19,9 кв. м, а з передачею нашого гуртожитку КП «Тепломережа» за опалення стали нараховувати не на 19,9 кв. м а на 29,67 кв. м, фактично змушують оплачувати за місця загального користування, а вони у нас не опалюються. До того ж, у гуртожитку не встановлений лічильник споживання тепла. Чи правомірні такі дії, і куди нам звертатися за допомогою?
Відповідь експерта:
Згідно ст. 382 Цивільного кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4 – рп/2004 власники квартир багатоквартирних будинків та приватизованих кімнат гуртожитків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Враховуючи викладене співвласники житлового будинку повинні брати участь у витратах на його утримання пропорційно своїй частці у будинку.
Питання 3:
Ми живемо в приватному будинку. Є каналізація, вода і город. Хочемо встановити лічильник на воду. Раніше ставили два лічильника, один на будинок, за яким оплачували і воду, і каналізацію, другий на вулицю - для поливу з оплатою тільки за воду. Зараз, нам відмовили у встановленні двох лічильників, сказавши, що встановлюють тільки один, оплата за яким буде проводиться за тарифом вода+каналізація. Виходить, що за воду, яка використовується на полив (це близько 50 куб. м/місяць за їх нормами), я буду переплачувати вдвічі. Наскільки правомірна відмова у встановленні двох лічильників? І якщо ставлять тільки один - дійсно нам доведеться оплачувати воду на полив з урахуванням її вартості, як і за використання каналізації?
Відповідь експерта:
Згідно п. п. 5.3-5.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника. До початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником. Тож всі вимоги водоканалу повинні бути письмовими.
Питання 4:
Підкажіть, будь ласка, чи правомірні дії ЖЕКу? Я проживаю в гуртожитку з коридором загального користування. Працівники ЖЕКу принесли припис з вимогою прибрати з коридору тумбочку, яка знаходиться біля моїх дверей. За правилами пожежної безпеки ЖЕК мав би право це від мене вимагати, але питання ускладнюється тим, що площа коридору загального користування обчислено як частину моєї житлоплощі, а не як приміщення загального користування. Тобто, це ніби як частина моєї кімнати, площа якої входить в оплату квартплати. Чи може ЖЕК в такому випадку вимагати від мене прибрати цю тумбочку або пред'являти які-небудь інші вимоги щодо цього коридору?
Відповідь експерта:
Все залежить від того, як в технічному паспорті на кімнату в гуртожитку відображена площа коридору – чи як частина кімнати, чи як коридор загального користування. ЖЕК є виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території і є балансоутримувачем місць загального користування будинку – гуртожитку, тому має право вимагати дотримуватися правил протипожежної безпеки та правил благоустрою.
Питання 5:
Хочу написати заяву на перерахунок опалення у зв'язку з тим, що неправильно була вказана опалювальна площа (загальна площа - 35,80; площа лоджії - 6,40; опалювальна площа - 32,60 - чому? Повинна ж бути 29,40!). За який період я маю право вимагати перерахунок? В яких нормативних документах це вказано? Дякую.
Відповідь експерта:
Якщо опалювальна площа 32,60 вказана у договорі на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, і Ви не заперечуючи його підписали, то згідно Цивільного кодексу потрібно вносити зміни у договір шляхом укладання додаткової угоди. З моменту її укладання Ви маєте право на зменшення плати.
Від редакції:
Шановні користувачі порталу «У.К.»!
Якщо на ваші запитання, які ви ставили нашим експертам раніше, не були надані відповіді, обов'язково
нагадуйте нам про них, та нагадуючи, не забувайте перечитувати усі публікації з циклу «Запитуйте – ми пояснимо», адже відповідь на ваше питання могла вже бути раніше.
Усі публікації циклу «Запитуйте – ми пояснимо»
читайте тут.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
