Як вирішувати комунальні проблеми?

 

 

 

Все залежить від того, яку мету Ви переслідуєте. Якщо Ви маєте намір встановити автономне опалення – це питання регулюється Порядком  відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові  споживачів  від  централізованого теплопостачання  (Наказ Мінбуду від 22.11.2005 №4). Якщо Ви просто відмовляєтесь від ЦО – то ризикуєте замерзнути. Зазначеним Порядком з урахуванням змін, внесеним Наказом від 06.11.2007 року №169, які набрали чинності з 09.12.2007 року, передбачена можливість відключення саме окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, а не окремих приміщень житлового будинку, як було передбачено до прийняття вищевказаних змін до Наказу. Таким чином, з 09.12.2007 року змінився порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який на даний час унеможливлює відключення від мережі централізованого опалення окремих приміщення, що перебуває у власності скаржника, і дозволяє таке відключення лише повністю будинком. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник, наймач (орендар) приміщення зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

 

 

           

 

Ви маєте право згідно ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» після використання всіх досудових засобів впливу на виконавця звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності ЖЕКу та органу місцевого самоврядування.

 

 

 

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі – Постанова) затверджено соціальні норми житла (для оплати користування житлом, централізованого та індивідуального опалення) та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами (централізоване постачання холодної і гарячої води, централізоване водовідведення, електропостачання, газопостачання, вивезення побутових відходів) для надання пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Соціальна норма житла для надання пільг залишилася на рівні нині діючих норм площі житла: 21 кв. м площі на одну особу та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, а для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), для опалення житла у разі використання газу для опалення - 42 кв. м опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. м на сім’ю. Оскільки нарахування плати за централізоване постачання холодної і гарячої води у разі відсутності лічильників буде здійснюватися за нормами, затвердженими органами місцевого самоврядування, а пільги і субсидії надаватимуться на соціальний норматив, Постановою передбачено, що нарахування плати за користування відповідними послугами для інвалідів війни у разі відсутності лічильників буде здійснюватися згідно з соціальними нормативами, встановленими Постановою.

 

 

 

Правове регулювання діяльності ЖБК відбувається з урахуванням, насамперед, положень Закону України від 10.04.92 року «Про споживчу кооперацію» та Закону України від 10.07.2003 року «Про кооперацію». Так, кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними тощо. Таким чином, ЖБК є споживчим кооперативом. Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації (див. наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»). ЖБК є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. ЖБК як юридична особа характеризується організаційною єдністю, майновою відокремленістю, можливістю виступати у цивільному обороті від власного імені, здатністю нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями, здатністю бути позивачем або відповідачем у суді. Організаційна єдність ЖБК проявляється у наявності органів управління та засновницьких документів, а майнова відокремленість - в наявності пайового фонду та самостійного балансу.  ЖБК належать до непідприємницьких товариств та володіють спеціальною (обмеженою або цільовою) правосуб'єктністю, оскільки вони можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише для досягнення мети, заради якої були створені, та діяльність, що відповідає цій меті. Наприклад, укладати договори з підрядними організаціями на здійснення ремонту, а також інших робіт, необхідних для утримання житлового будинку. За загальним правилом непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦК). Проте, відповідно до ст. 86 ЦК ЖБК належить до непідприємницьких товариств, які можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню (ст. 86 ЦК України). Враховуючи дану обставину, а також те, що особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (ч. 2 ст. 85 ЦК), до числа яких слід віднести закони про кооперацію, можна зазначити, що правило ч. 1 ст. 85 ЦК на ЖБК не поширюється.

Від редакції: