Примітно, цьогорічне літо відзначилося цілим водоспадом кримінальних справ та гучних затримань керівників саме комунальних підприємств. 

 

Так, у травні директору КП «Жилкомсервіс» Олександру Яковлєву та бухгалтеру підприємства Ірині Кузнєцовій було оголошено про підозру у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України по факту підроблення низки угод про виконання робіт та надання послуг із утримання житлових будинків та споруд комунальної власності Харкова, перерахування на фіктивне товариство понад 10 млн грн. 25 травня ці посадовці вийшли з СІЗО під заставу, яка склала згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 1,2 млн грн для кожного з затриманих. 

 

У червні директор одеського Ново-Міського кладовища, 25-річний Олександр Чепразов, вніс заставу у 365,4 тис. грн., та за поданням прокуратури був відсторонений від займаної посади. Одеський суддя Олег Крикливий постановив взяти хабарника під варту на два місяці у СІЗО, одночасно встановивши для нього можливість виходу під заставу. Раніше директор кладовища працював таксистом. Яким чином він зміг накопичити таку суму грошей, невідомо. Нагадаємо, що чиновника затримали 26 травня на хабарі у 2,5 тис. доларів за надання покійному vip-місця на кладовищі. Спочатку Чепразов запросив вдвічі більшу суму. Зараз йому загрожує до 10 років в'язниці і конфіскація майна.

 

Читайте також: Сумський водоканал «відмив» чотири мільйони

 

12 серпня затриманого за підозрою у фінансуванні бойовиків у Луганській області генерального директора ДП ПАТ «Одеська ТЕЦ» Євгена Астапова звільнено з-під варти під заставу. Раніше СБУ затримала генерального директора ДП ПАТ «Одеська ТЕЦ». За інформацією спецслужби, керівник підприємства разом зі спільниками присвоїв 38 млн грн державних коштів. За даними СБУ, він створив конвертаційний центр. Спочатку кошти перераховувалися на особистий картковий рахунок, а потім частину їх спрямовували для підтримки лідерів бойовиків.

 

Звичайно, що звільнення з-під варти під грошову заставу відвертих комунальних хабарників в той час, коли чи не єдиною перепоною на шляху до Європейського Союзу, окрім війни на Донбасі, є надзвичайно високий рівень корупції, не могло не сколихнути громадськість. Однак, як не дивно, вихід на волю із СІЗО корупціонерів зі сплатою застави повністю ґрунтується на нормах чинного Кримінально-процесуального кодексу, який відповідає вимогам Ради Європи та отримав позитивний висновок Венеційської комісії. Між іншим, підписаний КПК був 14 травня 2012 року тодішнім Президентом України Віктором Януковичем, який дуже радів з того, що з прийняттям цього КПК ми отримали кодекс, який експертами Ради Європи було оцінено як один із кращих. Тепер за нормами цього кодексу досудове слідство ведеться у відношенні самого Віктора Януковича. Така от іронія долі…

 

Отже, за чинними Кримінальним процесуальним кодексом України утримування під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим КПК (ухилення від слідства). 

 

Якщо слідчий суддя обирає такий запобіжний захід як утримування під вартою, він одночасно зобов’язаний визначити розмір застави, яка може звільнити особу від нього – це норма Кримінально процесуального кодексу.  Будь-хто, хто не підозрюється у вчиненні насильницького злочину, має право, згідно з чинним КПК, вийти під заставу до оголошення вироку суду. Суд зобов’язаний надати можливість сплатити заставу.

 

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. Якщо застава вноситься іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), то згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» органи державної казначейської служби та детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють моніторинг цих коштів на предмет легальності їх походження. Точніше, мали б здійснювати, бо детективів НАБУ ще не набрали, а казначейство працює за старими інструкціями.

 

Читайте також: Чернігівських комунальників «спіймали» на порушеннях

 

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків ухилення від досудового слідства у межах від одного до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати в залежності від тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. З моменту внесення застави підозрюваного або обвинуваченого мають негайно звільнити із СІЗО із покладенням на нього зобов’язань виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

 

Проти застосування процедури застави до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів висловився навіть Президент України Петро Порошенко. Ще на початку квітня цього року він закликав підтримати законопроект про скасування застави при вчиненні тяжких злочинів і корупції, щоб «заблокувати можливість злочинцям виходити під заставу».

 

Нагадаємо, 28 січня 2015 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №1871 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо неможливості звільнення під заставу за корупційні злочини)», підготовлений колишнім працівником прокуратури Сергієм Міщенком, однак комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував парламенту відхилити законопроект №1871, оскільки (увага) такий підхід ставить осіб, які вчинили корупційні злочини, у нерівні умови з учасниками процесу, які підозрюються у вчиненні інших, але не менш серйозних злочинів, тобто, при прийнятті цих змін, до осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні корупційного злочину, неможливо буде обрати іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, навіть якщо для цього будуть об’єктивні підстави, а оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом та застосовуються лише у випадках, коли іншими запобіжними заходами неможливо уникнути подальших негативних наслідків.

 

Тож, доки у Верховній Раді України корупціонери з недоторканістю будуть прикривати корупціонерів, які такої недоторканості не мають, до того часу з СІЗО з-під варти будуть виходити і керівники комунальних підприємств, і начальники кладовищ, і «діамантові прокурори»…

 

Костянтин Меркулов