Будівельна галузь залишається найбільш привабливою сферою для отримання хабарів та збагачення посадовців. Такого висновку дійшли фахівці неурядової організації Європейська дослідницька асоціація (ERA) на підставі експертного опитування представників 100 підприємств-забудовників України, інформує Deutsche Welle.
Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», ухвалений у лютому 2011 року, мав, на думку тодішнього Віце-прем'єра Сергія Тігіпка, сприяти зниженню рівня корупції, покращенню інвестиційного клімату та здешевленню будівництва. Утім, цього не сталося, доводить дослідження.
У порівнянні з 2009 роком, коли проводилося попереднє дослідження, рівень корупції відчутно виріс. Особливо зросло вимагання хабарів (37% проти 34%), використання особистих зв'язків(51% проти 48%) і добровільне хабарництво (31% проти 24%). Хоча тривалість отримання дозволів скорочується, утім зберігається велика кількість формальних процедур та відмов за ними.
«Наші респонденти не хотіли говорити про корупційну складову у будівництві в гривнях, вони нам назвали тільки відсотки. А це від 5 до 30% від бюджету будівлі в залежності від обсягів об'єкту. Респонденти так прямо і казали, якщо в них проекти вартістю в мільйони, то вони не можуть довго чекати. Вони беруть гаманець і пригадують, до кого їм його нести», - розповіла керівник експертної ради ERA Світлана Горна.
Читайте також: Житло примушує себе чекати
Дослідження виявило парадоксальну ситуацію: опитані вказують на зростання рівня корупції, утім три чверті опитаних позитивно оцінили закон.
«Закон вийшов хорошим, але, як показує практика, на 100% його виконати не завжди можливо», - вважає представник Конфедерації будівельників України у Донецькій області, депутат Донецької міської ради Олександр Адамов.
Окремі недоліки він пояснює не корупційними зловживаннями, а суто процесуальними нормами, що діють на місцевому рівні. Наприклад, згідно із законом, розгляд заяви, приміром, на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою має відбуватися протягом місяця. Утім, в органах місцевого самоврядування рішення приймаються на сесіях. І якщо заяву не встигають своєчасно розглянути, то це затягується до наступної сесії. Тому порушення терміну і стає проблемою, переконує депутат-будівельник.
В антикорупційній дієвості закону намагалися переконати журналістів і представники відомств, які безпосередньо відповідають за надання дозволів та консультаційних послуг у сфері будівництва.
Читайте також: Будівельна галузь долає руїни
«У нас, зокрема, все звелося до того, щоб мінімізувати хабарі. Утім, колосально зросли і суми штрафів за будь-які порушення під час будівництва. Сьогодні вони можуть складати до півмільйона гривень. Тому розлючені будівельники звинувачують чиновників у сприянні корупції», - каже заступник керівника юридичного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Дмитро Симунін.
А от керівник громадської організації «Спілка будівельників Донбассу» Наталія Кашкевич взагалі вважає некоректним говорити про антикорупційну дію цього закону. На її погляд, автори закону вчинили цілком непрофесійно, скасувавши низку необхідних та вкрай важливих при будівництві експертиз.
«Це спроби долати корупційну складову шляхом скасувань необхідних експертиз замість того, щоб удосконалити роботу в тих органах, які ці експертизи мали видавати. Можливо, хотіли щось спростити, утім зробили це так невміло, що приборкати корупцію так і не вдалося», - каже громадська активістка.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
