10 вересня на засіданні Кабінету Міністів Президент Петро Порошенко анонсував внесення до парламенту проекту закону «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Та повідомив, що на територіях, підконтрольних бойовикам так званих «ДНР» і «ЛНР», відбудуться позачергові вибори міських і районних рад. «Хіба не краще, щоб політика вершилася виборчими бюлетенями, а не автоматними чергами і залпами «Градів»?» - запитав пан Порошенко, виступаючи на засіданні уряду.
Звичайно, важко не погодитися з Главою держави, який прийняв непросте рішення – надати можливість мешканцям Донецької та Луганської областей обрати легітимних місцевих лідерів, з якими можна буде вести цілком легальні переговори щодо майбутнього статусу Донбасу в складі єдиної суверенної унітарної України. Однак при цьому, Петру Порошенку як Президенту і гаранту додержання праві і свобод в Україні також потрібно зважити на те, що не лише Луганська та Донецька область потребують перезавантаження місцевої влади за новими особливими правилами. Система місцевого самоврядування з «обмеженим доступом», сформована на принципи партійних квот, яка влаштовувала всі попередні уряди і дозволяла у ручному режимі керувати коштами, нівелюючи намагання місцевих громад повернути на місця сплачені податки, на сьогодні повністю вичерпала себе. Введення на місцевих виборах в 2006 році пропорційної системи за закритими списками призвело до того, що до міських, селищних, сільських рад потрапили абсолютно випадкові люди, які інколи не лише не знають, у який спосіб можна вирішувати проблеми, а й навіть не дуже знайомі з обсягами прав і повноважень, якими держава і закон наділяють органи місцевого самоврядування різних рівнів. Як правило, новообраний міський, селищний чи сільський голова часто звільняє з роботи у виконавчому органі кваліфікованих працівників, які, радше вимушено, брали участь у виборчій кампанії його попередника, і приймає на роботу нових, менш кваліфікованих працівників, що не може не відображатися негативно на якості надання адміністративних послуг та рішень, які приймаються такими чиновниками – дилетантами.
Дуже часто від такого кричущого непрофесіоналізму депутатів місцевих рад та чиновників виконавчих комітетів страждають комунальні підприємства, особливо коли доводиться приймати – передавати основні засоби та інше майно. Сільські, селищні, міські ради продовжують усталену практику, яка залишилась ще з радянських часів, по безоплатній передачі на баланс комунальних підприємств майна (основних та оборотних засобів), що унеможливлює нарахування на такі основні засоби амортизаційних нарахувань. Для комунальних підприємств – ліцензіатів з централізованого опалення, гарячого водопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення це є справжньою проблемою, адже в більшості інвестиційних програм, затверджених ліцензіатам Нацкомпослуг, єдиним джерелом фінансування інвестиційної програми до моменту отримання прибутку ліцензіатом від здійснення ліцензованої діяльності визначені саме амортизаційні відрахування.
Читайте також: Чим загрожує ліквідація Нацкомісій?
При цьому розуміння, що прийняття таких рішень про безоплатну передачу основних засобів комунальнми підприємствам лишає їх можливості нараховувати амортизацію та виконувати інвестиційну програму, відсутнє в органах місцевого самоврядування всіх рівнів незалежно від територіального знаходження.
Наприклад, попри вимоги Податкового та Господарського кодексів України щодо оцінки вартості поліпшення основних засобів нещодавно рішенням Бучанської міської ради Київської області було вирішено провести безкоштовну передачу основних засобів (автобусні зупинки та металеві конструкції зупинок, дитячі майданчики) з її балансу на баланс місцевого КП «УЖКГ». Аналогічне рішення про передачу КП «Тернопільводоканал» безоплатно на баланс виконаних робіт з капітального ремонту водопровідної мережі по бульвару Данила Галицького було прийнято виконавчим комітетом Тернопольскої міської ради 09.10.2013 року.
Як виявляється, основні засоби можуть передавати не тільки на баланс, а й просто на бухгалтерський облік, як це зробив виконавчий комітет Барвінківської міської ради Харківської області, безоплатно передавши просто в бухгалтерській облік КП «Благоустрій» автомобіль ВАЗ-21074.
Попри багаторічні намагання КП «Полтававодоканал» пояснити чиновникам виконавчого комітету Полтавської міської ради те, що єдиними засновником «Полтававодоканалу» є Полтавська обласна рада, яка згідно ст. 78 ГКУ єдина уповноважена передавати в господарське відання основні засоби, Полтавська міська рада продовжує приймати численні рішення (від 08.12.2011 року, від 25.12.2012 року, від 05.02.2013 року тощо) про зобов’язання КП «Полтававодоканал» прийняти від Полтавської міської ради, яка не є засновником та власником «Полтававодоканал», на обслуговування зовнішні мережі водопостачання та водовідведення новозбудованих на території м. Полтава багатоповерхових будинків.
Читайте також: Комунальним послугам змінюють статус
Через бездіяльність чиновників Кременчуцької міської ради Полтавської області майже 12 років взагалі без встановленого розміру статутного капіталу здійснювало свою діяльність КП «Кременчукводоканал», яке було створене ще 27.01.2001 року шляхом перереєстрації Кременчуцького державного виробничого управління водопровідно-комунального господарства. Тільки 26 червня 2013 року рішенням Кременчуцької міської ради було затверджено статуний капітал КП «Кременчукводоканал», який складається з основних засобів (будівлі, споруди, передавальні пристрої, мережі). Однак, не довго музика грала на вулиці комунального підприємства. За повідомленням джерела «У.К.» в «Кременчукводоканалі» на сьогодні в Кременчуцькій міській раді чиновниками розроблено проект рішення про зменшення статуного капіталу «Кременчукводоканал» зі 110 млн грн до 1 тис. грн. В міській раді Кременчука таке несподіване рішення «Кременукводоканалу» пояснюють тим, що в Господарському суді знаходиться на розгляді позов ПАТ «Полтаваобленерго» про стягнення 45 млн грн заборгованості за спожиту електроенергію, що загрожує арештом і описом майна «Кременчукводоканалу», тому приймаючі рішення про зменшення стутного капіталу чиновники рятують комунальне майно від опису й арешту виконавчою службою. Якби чиновники Кременчуцької міської ради уважно ознайомилися з нормами Закону України «Про виконавче провадження», то вони би знали, що державні виконавці накладають арешт на майно боржника, а не на статутний капітал, тому зменшення його розміру не врятує комунальне майно від накладання арешту. Крім цього, очевидно чиновники не зовсім розуміють, що за П(С)БО № 7 «Основні засоби» та П(С)БО № 5 «Звіт про власний капітал» зменшення статуного капіталу супроводжується вилученням основних засобів з господарського обороту з наступним зарахуванням вилучених основних засобів на баланс іншому суб’єкту господарювання. Тобто рятуючи комунальне майно від арешту через непрофесіоналізм чиновники Кременчуцької міської ради готові навіть знищити власний водоканал…
Тож, Президенту Петрові Порошенку потрібно зрозуміти, що перезавантаження України без реформування системи місцевого самоврядування не відбудеться. Причому ця реформа повинна відбутися не тільки в Донецькій та Луганській областях, а у всіх адміністративно-територіальних одиницях, з яких складається єдина унітарна Україна. Політика централізації та пропорційна система виборів призвела до того, що під гаслами федералізації східні регіони виплеснули передусім відчай від низького рівня життя та непрофесійності місцевих чиновників. Система місцевого управління потребує докорінного реформування, належного відповідного законодавчого оформлення і головне – приходу на посади в органи місцевого самоврядування спеціалістів – професіоналів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
