ГоловнаІнтерв’юІнтерв’юНа ґрунті проблем ЖКГ політичний популізм неприпустимий

На ґрунті проблем ЖКГ політичний популізм неприпустимий

Потрібно чітко розуміти, які конкретні проблеми існують у галузі. По-друге, необхідно запропонувати механізми їх вирішення, і, по-третє, потрібно також проаналізувати, що в результаті проведених реформ отримає кінцевий споживач

Житлово-комунальну галузь часто «звинувачують» у надмірній політичній заангажованості. Комунальні питання завжди стають політичними, коли мова йде про тарифи на послуги, проведення капітальних ремонтів в застарілому житлофонді, виплату субсидій та інших форм бюджетної компенсації. По суті, можна сказати, що політика завжди в особі держави «втручається» у сферу ЖКГ, намагаючись відстояти соціальний аспект. Але в нашій країні виникають ситуації, коли ідеї розвитку та реформування всієї галузі стають інструментом політичної боротьби. Про те, як ЖКГ перестає бути галуззю економіки і перетворюється на набір політичних гасел, ІА «Україна Комунальна» розповів президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ Сергій Бульбас.

 - Сергію Валерійовичу, напередодні виборів ЖКГ стає зручною темою для політичної агітації. Наскільки обіцянки, пов'язані з подальшим розвитком галузі, є адекватними?

- Про адекватність передвиборних програм, побудованих на тому, що представник тієї чи іншої політичної сили обіцяє реформувати українське ЖКГ, говорити складно. Останнім часом на вулицях столиці почали з'являтися білборди, на яких кандидати обіцяють вирішити всі проблеми громадян у цій сфері. Наприклад, я бачив зовнішню рекламу такого змісту: «У вас проблеми з водою, теплом? Дзвоніть нам!»... А далі – назва партії і номер телефону. Це означає одну просту річ: почалися вибори, і зараз, використовуючи тему ЖКГ, будувати свій політичний піар почнуть всі бажаючі зайняти якусь посаду у владі, незалежно від того, чи є вони фахівцями в цій галузі, чи ні. Зараз напередодні виборів знову буде піднято прапор «проблем ЖКГ», і на цій темі почнуться спекуляції: лунатимуть несусвітні обіцянки про те, як швидкими темпами реформувати галузь. Причому, дивує те, що люди, які роздають подібні обіцянки і публікують свої телефони, навряд чи зможуть надати експертну, кваліфіковану консультацію у сфері, наприклад, комунальної теплоенергетики та водопостачання.

- Але, якщо говорити про фахівців, насправді немає нічого поганого в тому, що люди, які мають волю, ресурси і знання галузі зсередини, йдуть у владу з обіцянками вирішити проблеми ЖКГ. Якими, на Вашу думку, повинні бути політичні кроки людини, що збирається в парламенті вирішувати проблеми комунального сектора?

- Для того, щоб насправді здійснювати будь-які реформи, в тому числі в житлово-комунальній сфері, для цього потрібно володіти відповідними фінансовими ресурсами. Проблема в тому, що люди, які беруть участь у передвиборній боротьбі, замість того, щоб розповісти реальні механізми інвестування в галузь, всього лише декларують гасла. Ми вже це проходили неодноразово, як під час президентських і парламентських виборів, так і виборів до органів місцевого самоврядування. І кожен раз у нас в країні знаходилися політичні сили, які представляють себе фахівцями в сфері ЖКГ. На моїй пам'яті, такими вже себе заявляли і українські комуністи, і соціалісти, і «регіонали», і «бютівці». В результаті – віз і досі там – реформа ЖКГ з місця не зрушила. Реальних фінансових механізмів реформування жодна з політичних сил ще не запропонувала. Що стосується юридичних механізмів реформи галузі, то тут ситуація значно краща, оскільки останнім часом приймається безліч законодавчих ініціатив, але на практиці існуюча законодавча база забезпечити розвиток галузі не може.

- Тобто, Ви взагалі не схвалюєте використання ідей щодо реформи і розвитку галузі ЖКГ в якості інструменту передвиборної боротьби? Ви не вважаєте, що ЖКГ може бути політичною проблемою?

- Я не схвалюю, по-перше, популізму на ґрунті проблем ЖКГ. По-друге, я не схвалюю необґрунтованість використання будь-яких гучних гасел і роздачу непродуманих обіцянок у цій сфері. І головне, я не схвалюю того, коли роздавати рецепти реформування галузі починають люди, які не є фахівцями в ній.

- Якщо б Ви брали участь в майбутніх виборах, на чому би базувалася ваша кампанія?

- Перш за все, потрібно чітко розуміти, які конкретні проблеми існують у галузі. По-друге, необхідно запропонувати механізми їх вирішення, і, по-третє, потрібно також проаналізувати, що в результаті проведених реформ отримає кінцевий споживач. Тобто, треба чітко розуміти, чого ми хочемо досягти: чи то це буде поліпшення якості послуг ЖКГ, чи зменшення їх вартості.

- Практично будь-яка проблема у ЖКГ впирається у відсутність фінансування та недосконалість законодавчої бази. Де шукати фінансові ресурси людям, які заявляють «про необхідність порятунку галузі»?

- Механізми та джерела фінансування галузі вже давно відомі. Це, перш за все, державні кошти, які закладаються в бюджет для подальшої реконструкції і модернізації галузі. Але, в нашій країні ресурсів, які дозволять вирішити проблеми ЖКГ, в держбюджеті немає. Тому вирішувати проблеми галузі можна за допомогою залучення інвестицій різних міжнародних фінансових інститутів. Проте, дана ситуація ускладнюється тим, що часто міжнародні банки та фінансові організації вимагають державних гарантій повернення цих коштів, а це так само вимагатиме від уряду окремої статті витрат у бюджеті. І третій варіант – залучення приватного капіталу. Інвестиції у сферу природних монополій можливі тільки на умовах узаконених форм державно-приватного партнерства: концесії чи оренди комунальних підприємств.

- Але ж економічні ризики приватного інвестора при роботі в галузі ЖКГ зараз надзвичайно великі...

- Безумовно. Але я пропоную подивитися на цю проблему з іншого боку: наскільки споживачі послуг ЖКГ готові приймати прихід на цей ринок приватних компаній. У суспільстві сформувалося негативне сприйняття, засноване на тому, що нібито вкладення приватного капіталу в розвиток ЖКГ неминуче спричиняє підвищення тарифів. Це не зовсім так. Але знову ж таки, на тлі популістських політичних заяв, думка у споживачів побутує саме така. Хоча, жоден інвестор, вкладаючи кошти в об'єкти природної монополії, не може самостійно завищувати або занижувати вартість наданих послуг. Це компетенція органів державного регулювання. А якщо мова йде про приватні інвестиції в комунальне господарство, регульоване органами місцевого самоврядування, то ми знову стикаємося з політичною заангажованістю і популістською тарифною політикою.

 

Розмовляла Марія Цатурян
 

Читайте також: Комунальний джокер у політичному рукаві

Сергій Бульбас
 
Коментарі (1)
Виталий 3
15 Березня 2012 p. 10:32
Очень своевременная статья.