Президент Віктор Янукович 10 квітня вніс до парламенту свої пропозиції щодо законопроекту № 8474, яким врегульовуються основні засади діяльності ОСББ. При цьому на офіційному сайті Голови держави й досі немає оприлюдненого указу, яким цей законопроект був заветований. В тексті пропозицій не вказано жодної конкретної причини, яка б могла стати підставою для ветування. Про об’єктивність рішення Голови держави, наслідки та долю цього законопроекту «У.К.» розповів член комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук.
- Президент застосував право вето щодо законопроекту № 8474, яким врегульовуються питання щодо створення та подальшої діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Чи вважаєте Ви, що цей документ дійсно потребує доопрацювання?
- Звичайно, що цей законопроект потребує доопрацювання. Нічого ідеального не буває. Але, коли я прочитав пропозиції Президента щодо відхилення даного законопроекту, я не побачив там ніякої конкретики щодо того, що не влаштовує Голову держави в цьому законопроекті, і що, власне, потрібно було б змінити.
- А що, на Вашу думку, треба було б змінити чи додати до цього проекту?
- Найважливіша річ, яка в цьому законопроекті не була вирішена, це можливість отримання ініціативною групою мешканців будинку, яка хоче створити ОСББ, інформації про всіх власників квартир. Але для цього потрібно вносити зміни до інших законів. Така інформація вважається приватною, і жодні бюро технічної інвентаризації надати її не мають права.
Читайте також: Як кредитувати ОСББ
Я вважаю, що в будь-якій цивілізованій країні інформація про власність повинна бути відкритою, щоб громадяни знали, хто чим володіє. Це питання проблематичне, але воно потребує обов’язкового вирішення. Законом передбачена можливість створення ОСББ, навіть у випадку, якщо не всі мешканці прийшли на збори. Але у випадку, якщо не всі мешканці були поставлені до відома, то тоді найперше і найголовніше рішення зборів про створення ОСББ може бути визнано не чинним. Тобто, це заздалегідь ставить ініціативні групи зі створення ОСББ у невигідні умови, коли вони повинні або йти на підкуп, щоб отримати інформацію, або провести збори, не маючи повної інформації. Це головний недолік, наявний в цьому законі.
- Згідно запропонованих в законопроекті норм, правління ОСББ повинно було б робити запит щодо отримання інформації про власників квартир перед кожними зборами. В чому полягає необхідність такої складної процедури? Чи, можливо, було б достатньо надавати ОСББ інформацію про власників квартир в будинку одноразово?
- Це потрібно робити перед кожними наступними зборами, тому що, відповідно до цього законопроекту, ніхто не ставить ОСББ до відома про те, що він продав свою квартиру та хтось інший став її власником. Але для всіх інших зборів це не так критично, тому що там вже не може стояти питання про легітимність створення ОСББ та обрання керівних органів. Для проведення перших зборів – це принципово, тому що буде вирішуватись в чиїх руках печатка і підпис під протоколом. На всіх інших зборах рішення приймаються простою більшістю.
- Чи вважаєте ви необхідним ввести в Україні обов’язкове членство в об’єднанні всіх мешканців будинку? Чи не порушує ця норма конституційні права громадян?
- Коли ми обговорювали в парламенті цей законопроект, я сам виступав проти цієї норми. ОСББ – це неприбуткова громадська організація, і згідно з Конституцією, ніхто нікого не має права зобов’язати брати участь в роботі такої організації. Але в цьому законопроекті введене нове поняття – рішення приймається співвласниками, незалежно від того, чи є вони членами ОСББ. Тобто це і право, і обов’язок. Поясню: якщо ти придбав квартиру, ти одночасно придбав право жити в цій квартирі, але ти і отримав певні обов’язки по утриманню тієї площі, яка знаходиться за межами твоєї квартири, але є спільною власністю, і твоєю в тому числі.
- Але чи дійсно прийняття подібної норми надасть гарантії, що сто відсотків мешканців прийматимуть участь у вирішенні питань життєзабезпечення будинку?
- Всі сто відсотків мешканців, незалежно від того, чи є вони членами ОСББ, чи ні, отримують у відповідності з цим, вже заветованим, законопроектом, право брати участь в обговорені, а головне – приймати рішення. Якщо раніше в голосуванні брали участь тільки члени ОСББ, то в цьому випадку всі співвласники по значній частині питань, наприклад, визначення розміру щомісячного внеску, рішення по продажу чи здачі в оренду спільних площ, мають саме таке право голосу, як члени ОСББ та можуть приймати рішення. Вони можуть ним скористатися або ні - це право мешканця, а з іншого боку – його обов’язок підкорятися рішенню більшості співвласників, незалежно від членства в ОСББ. Саме така ідея була закладена в цей законопроект.
- Чому, на Вашу думку, Голова держави не визначив конкретні засади, які є підставою для вето?
- На мою думку, законопроект дійсно було заветовано через неконкретні, завуальовані причини. Втім, справжні причини так і не були названі. Вони ж полягають у наступному. В законопроекті прописано два принципових моменти: по-перше, це створення ОСББ з моменту здачі будинку в експлуатацію. Наразі значна частина забудовників, особливо у великих містах, створюють свої «кишенькові» ОСББ і в цьому випадку всі інші, хто хоче долучитися, приходять на готовий продукт, де вже обрано правління, встановлені внески. Ці мешканці вже фактично позбавлені можливості приймати рішення.
Читайте також: Земельний епілог для ОСББ
По-друге, в законі врегульовується питання використання земельних ділянок, які знаходяться безпосередньо під самим будинком та прибудинковою територією.
- Тобто земельні ділянки не повинні передаватись у власність мешканців?
- Я наполягав на тому, що земля повинна бути у власності ОСББ, але достатньо було б і компромісу, що земля під будинком – у власності, а прилегла територія – в користуванні. Тому що прибудинковою територією можуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування. Втім, дуже часто виникають конфліктні ситуації, коли мешканці прокидаються вранці та бачать зрізані дерева у дворі, замість газону – будуються гаражі і тому подібне.
У випадку, якщо було б закріплене право постійного користування – без згоди мешканців жодна дія на прилеглій території здійснюватись не може, в тому числі не можуть змінюватись межі прибудинкової території.
Хвилює ще й той факт, що, згідно першого варіанту законопроекту, депутати пропонували передавати ділянки в користування керуючої компанії, яка здійснює обслуговування будинком, а інший варіант – співвласникам. В результаті в законопроекті з’явилася некоректність, коли лишилося ці два формулювання. Що, звичайно, створює колізію та привід для судової тяганини.
- Як може вирішуватись доля законопроекту після застосування вето?
- Після вето Президента пройшло достатньо часу. Його мають внести на розгляд до сесійної зали. Далі існують два варіанта розвитку подій: або депутати подолають вето, тобто набирається триста чи більше голосів, що в наших умовах фактично неможливо; або вето голови держави приймається. В цьому випадку, якби воно було з формулюванням «президента не влаштовує стаття №.., надані конкретні пропозиції», то далі закон з урахуванням пропозицій Президента можна було б прийняти та відправити на підпис. В даному ж випадку пропозицій Президента немає. Тобто, якщо парламент не подолає вето, законопроект буде відхилено. І далі вся процедура законотворчості повторюється.
- Дякуємо Вам за цікаву та інформативну розмову.
- Дякую і Вам.
Розмовляла Марія Цатурян
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
