А починався 2014-й доволі оптимістично. Завдяки підписанню 17 грудня 2013 року додаткової угоди між ВАТ «Газпром» та «НАК «Нафтогаз України», згідно з якою була зменшена ціна на природний газ до 268,5 дол. за тис. куб. м., Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, прийнято рішення, за яким з 1 січня 2014 року знижено граничний рівень ціни на природний газ  для установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів до рівня 2448 грн/тис. куб. м. Прогнозувалося, що від запровадження такої знижки українські підприємства зможуть зекономити у 2014 році близько 10 млрд грн, а бюджетні установи – 2,3 млрд грн. Окрім цього, в січні 2014 року  Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Згідно з документом, громадянам планувалося надати  можливість реструктуризувати свою заборгованість за комунальні послуги та послуги на утримання будинків на строк до 60 місяців. Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник анонсував проведення в 2014 році широкомасштабної модернізації галузі із залученням кредитних інвестицій у обсязі 21,8 млрд грн від Світового банку та  ЄБРР.  

 

Але цим планам не судилося реалізуватися – Майдан не мав бажання розходитися, Президент України Віктор Янукович «пішов по-англійськи», залишивши країну саму на себе, «младореформаторський» склад Кабінету Міністрів розлетівся по Європі, газова знижка від «братнього народу» виявилася мильною бульбашкою, грудневий кредитний транш в сумі 3 млрд долл., наданий тим же «братнім народом» осів у кишенях оточення пана Януковича, національна економіка опинилася за крок до прірви. 

 

27 лютого 2014 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету Міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком. Віце-прем’єром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства було призначено Вінницького міського голову Володимира Гройсмана.

На початку березня нова урядова команда представила проект плану  дій - «100 днів, 100 кроків уряду». Посадовці мали намір  врятувати українську економіку від дефолту та реформувати основні галузі народного господарства. Згідно цього плану, реалізація стратегії децентралізації влади та впровадження в життя реформи місцевого самоврядування було покладено на Мінрегіон та особисто на Віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. За 100 днів урядовцями планувалося прийняти Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади; внести на розгляд Верховної Ради проекти законів «Про право територіальних громад та їх об'єднань»; «Про муніципальне співробітництво; «Про органи самоорганізації населення»; розробити та запропонувати парламенту зміни до Бюджетного та Податкового Кодексів щодо запровадження нового принципу розподілу доходів бюджету між центром та регіонами. Однак, загострення ситуації на Сході України, виникнення сепаратистських «ЛНР» та «ДНР», недієздатна Верховна Рада та відсутність комунікації між Віце-прем’єром  Володимиром Гройсманом та профільними комітетами Верховної Ради завадили реалізації ідей децентралізації, які поки що залишаються просто гаслами. 

 

21 березня  глави держав і урядів 28 країн Європейського союзу й керівники ЄС підписали в Брюсселі за участі українського Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка політичну частину Угоди про асоціацію Євросоюзу з Україною. Асоційоване членство України в ЄС коштувало українцям не лише життя героїв Небесної сотні, а й врати власної території. Символічно, одночано верхня палата російського парламенту – Рада Федерації - ратифікувала договір, підписаний президентом Росії Володимиром Путіним і самопроголошеною владою Криму, який «приєднав» Автономну Республіку Крим до Російської Федерації.

З метою зміцнення Збройних Сил України  Верховна Рада 17 березня схвалила зміни до Державного бюджету на 2014 рік. Так,  було здійснено перерозподіл коштів в сумі 6,88 млрд грн на користь резервного фонду для фінансування військових видатків. Не уник секвестру і Мінрегіон. Із запланованих первинним держбюджетом видатків на галузь в сумі 1,6 млрд грн, уряд залишив лише 451,5 млн грн. Припинено фінансування таких програм як «капітальний ремонт, модернізація та заміну ліфтів у житлових будинках» (200 млн грн), «будівництво, реконструкція, проведення проектних і ремонтних робіт на пріоритетних об'єктах державного та регіонального значення» (590 млн грн), «будівництво та реконструкція зовнішнього освітлення із застосування енергозберігаючих технологій» (100 млн грн). Фінансування програми «здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов» було зменшено з 340 млн грн до 110 млн грн.

 

Але такий простий перерозподіл бюджетних видатків не врятував уряд-«камікадзе» Арсенія Яценюка від необхідності здійснення зовнішніх запозичень та співпраці з Міжнародним валютним фондом, який схвалив надання Україні кредиту stand-by на 17 млрд долл. для зміцнення курсу гривні та стабілізації економіки країни. Щоб отримати цей кредит новому уряду довелося виконати низку доволі жорстких умов. Так, на вимогу МВФ уряд істотно скоротив видатки державного бюджету на 2014 рік, в тому числі і соціального спрямування, натомість на 44 млрд грн була збільшена дохідна частина бюджету за рахунок підвищення ставок податків та зборів і збільшення податкової бази. Також на вимогу МВФ з 1 травня істотно збільшено ціни на природний газ для населення (від 50% до 63% в залежності від обсягу спожитого природного газу), з подальшим планованим зростанням та приведенням їх до економічно обґрунтованого рівня в 2017 році. У зв’язку з цим, також на вимогу МВФ, Нацкомпослуг доведеться підвищувати тарифи на теплову енергію для населення до економічно обґрунтованого рівня (за різними підрахунками від 30% до 45%). Однак, оскільки компетенція Нацкомпослуг по встановленню тарифів поширюється лише до межі здійснення ліцензійної діяльності суб’єктів господарювання – ліцензіатів з централізованого теплопостачання (до вводу в будинок), то МВФ з метою недопущення саботажу органами місцевого самоврядування, які встановлюють тарифи на тепло у будинках, рекомендувало уряду змінити законодавство, щоб до підняття тарифів на тепло до 100% відшкодування собівартості, тарифи встановлювалися виключно  Нацкомпослуг.

Так народився прийнятий поспіхом за одне голосування Закон України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», який докорінно змінив систему правовідносин між державою, споживачами та виконавцями послуг. Цим Законом запроваджено  рахунки  із спеціальним режимом використання для теплопостачальних та теплогенеруючих організацій для проведення розрахунків за використаний природний газ – давня мрія газопостачальних підприємств про контроль над фінансовими потоками теплокомуненерго нарешті здійснилася. Окрім цього, згідно цього Закону виконавцями послуг автоматично було визнано підприємства теплокомуненерго та водопровідно-каналізаційного господарства. Відповідно, функцію встановлення тарифів для виконавця передано від міських рад Нацкомпослуг. 

 

З метою посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги з 1 липня 2014 року, набула чинності урядова постанова Кабінету Міністрів від 5 квітня 2014 року № 83, якою передбачено поряд із збереження системи субсидій запровадження нового виду допомоги на оплату комунальних послуг – компенсації додаткових витрат на оплату послуг газопостачання, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зв’язку з підвищенням цін і тарифів на ці послуги. Однак, через недосконалість механізму реалізації її положень ця постанова так і не запрацювала на повну силу.

 

Тим часом на населення чекав новий економічний удар від комунальників  – з 1 липня Нацкомпослуг почала приводити тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня. Для жителів Києва тарифи зросли більш ніж в 2 рази,  до 7,46 грн/куб. м, у Луцьку на 71-86% до 8,52 грн/куб. м,  на 55,3%, до 8,37 грн/куб. м для населення Дніпропетровська тощо. 

 

В умовах зниження доходів населення таке підвищення не могло не сказатися на фінансовому стані житлово-комунальних підприємств - за інформацією Державної служби статистики, протягом 10 місяців поточного року українці сплатили 28,7 млрд грн за ЖКП. Це 99,8% нарахованих за цей період сум. Примітно, упродовж січня-вересня 2014 року аналогічні розрахунки були на рівні 103,1% від нарахованих сум та становили 26,3 млрд грн.

 

Відповідно збільшилася заборгованість за житлово-комунальні послуги – до 11,8 млрд грн. У жовтні порівняно з вереснем приріст несплати становив 6,7%, тоді як аналогічні показники вересня проти серпня трималися на рівні 0,3%.

 

Не додала оптимізму підприємствам теплокомуненерго і постанова КМУ №217 від 18 червня 2014 року, якою затверджено порядок розподілу коштів із рахунків із спеціальним режимом використання. Відтепер, у власному розпорядженні теплокомуненерго залишається менша половина зібраних зі споживачів коштів на надані послуги, а у таких специфічних підприємств як ДП «Криворізька теплоцентраль» - всього 10-11% зібраних коштів, яких не вистачить ні на зарплату, ні на матеріали. 

 

Окрім законодавчих та економічних змін, галузь ЖКГ також відчула на собі скорочення та оптимізацію державних органів управління. Так, 27 серпня Президент України Петро Порошенко своїм указом ліквідував Національну комісію, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики (НКРЕ) та Національну комісію, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомпослуг), об’єднавши їх в одну Національну  комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) і затвердив її персональний склад. До нього увійшли виключно представники енергетичної галузі та жодного представника від галузі ЖКГ. 

 

Після парламентських виборів 26 жовтня в Україні різко загострилася ситуація в енергетичному секторі. Попри підписання 30 жовтня між Україною, ЄС та Російською Федерацією тристороннього зобов’язуючого протоколу, яким відновлюється постачання природного газу з РФ до березня 2015 року, запаси газу та вугілля наразі в два рази менші, ніж зазвичай має Україна в опалювальний сезон. За словами новопризначеного Міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина запасів вугілля на складах повинно бути більше 3 мільйонів тонн, а наразі є 1,4 млн тонн. Запасів газу — 14 млрд куб. м замість 24 млрд. Ситуацію із запасами вугілля повинен був виправити контракт на поставку з ПАР, однак замість 1,5 млн тонн Південно-Африканського вугілля Україна отримала черговий корупційний скандал та купу кримінальних проваджень у відношенні високопосадовців. 

 

Незважаючи на це, з 21 жовтня в Україні почався опалювальний сезон, який проходить поки що без особливих перебоїв та надзвичайних ситуацій. Новопризначений Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко запевняє, що процес, пов'язаний з підвищенням ролі місцевого самоврядування, активності громад, не зупиняється. Тож, сподіваємося на краще та будемо жити!