Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Минулий тиждень для галузі ЖКГ, як і для України загалом розпочався з небувалої події. Попри роспуск кримського парламенту, який було прийнято постановою Верховної Ради 15 березня, на півострові провели референдум. За його результатами більшість кримчан виявили бажання вийти зі складу України та увійти до складу РФ. І хоча Україна, і весь цивілізований світ не визнали анексію Криму, вже з 17 березня нелегітимний кримський парламент прийнято постанову «Про незалежність Криму», у якій йдеться про те, що всі установи, підприємства та інші організації, що засновані Україною або за її участі на території Криму, стають установами, підприємствами та іншими організаціями, заснованими Республікою Крим, а державна власність України, яка перебуває на день прийняття цієї Постанови на території Республіки Крим, є державною власністю Республіки Крим.

При цьому власність профспілкових та інших громадських організацій України, що знаходиться на день прийняття цієї постанови на території Республіки Крим, є власністю підрозділів відповідних організацій, що знаходяться в Республіці Крим, а якщо таких немає - державною власністю Республіки Крим. Так, було проведено націоналізацію всього рухомого і нерухомого майна державної компанії «Чорноморнафтогаз», дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс», «Укртрансгаз» і «Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами». Вже наступного дня російський газовий монополіст ВАТ «Газпром» звернувся до самопроголошеної влади Криму з пропозицією розробки родовищ нафти та газу. Іншими словами росіяни мають намір інвестувати у «Чорноморнафтогаз» у випадку націоналізації та приватизації підприємства нелегітимним кримським парламентом.

Реакція української сторони не забарилася. Попри акцент на незаконності та самоуправстві в Криму, керівництво НАК «Нафтогазу» додатково звернулося до Господарського суду Криму з низкою позовів. Вони вимагають стягнути з «Чорноморнафтогазу» кредитний борг в 6,2 млрд грн. У свою чергу українські експерти заспокоюють, що інвестиції у «Чорноморнафтогаз» Росії невигідні, простіше і дешевше повернути майно «Нафтогазу».

Зокрема юристи вважають, що Україна зможе домогтися відшкодування через міжнародні суди за незаконне використання націоналізованого майна. Також «Газпрому» загрожують санкції ЄС і США, які обмежать доступ монополії до міжнародного фінансування, необхідного, зокрема, для будівництва газопроводу «Південний потік» в обхід України.

Окрім того, за словами глави Мін'юсту Павла Петренка, Україна залишає за собою право приймати адекватні заходи для компенсації всіх збитків за рахунок майна, що належить Росії і яке перебуває як на території України, так і в інших країнах».

Читайте також: Росія не зважиться на третю газову війну

Він не виключає, що компенсація моральної шкоди може відбутися також за рахунок активів «Газпрому» в країнах Євросоюзу. Такий варіант розвитку подій найбільш ймовірний, якщо російська монополія спробує взяти під контроль нафтогазові родовища на Чорноморському шельфі, які за результатами конкурсів, організованих урядом Миколи Азарова, вже передані в розробку великим міжнародним компаніям.

Продовжуючи тему газопостачання, варто зауважити, що на тижні було ще принаймні дві цікаві заяви з боку української сторони. Так, Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан зазначив, що Україна повністю погасить заборгованість перед Росією за спожитий природний газ, однак опісля реалізації плану реформ, який зараз узгоджується з Міжнародним валютним фондом. Іншими словами в України немає коштів на погашення заборгованості перед «Газпромом», хоча і, незважаючи на це, розрахунки проводяться.

Другою новиною від очільника Міненерговугілля став той факт, що Україна хоче стати енергетичним хабом Європи і готова зберігати у своїх сховищах на заході країни до 15 мільярдів кубометрів газу для європейських енергетичних компаній.

«Наше бачення, наша стратегія - це створення енергетичного хаба в Україні. Все залежатиме від позиції європейських енергетичних операторів. Потрібно запроваджувати схеми віртуального реверсу, щоб закачувати газ і виконувати його заміщення, і щоб оператори потім узгоджували поставки газу до різних частин Європи», - зазначив пан Продан.

Водночас зауважимо, голова Російського газового товариства, депутат Держдуми Павло Завальний прогнозує, що після несвоєчасного розрахунку та зростання боргового навантаження України за спожитий російський газ, яке викликало скасування знижок, ціна на блакитне паливо з квітня 2014 року зросте до 360-370 дол. за 1 тис. куб. м. Пан Завальний також не виключає радикального сценарію – переділу російської власності на території країни, - ціна може підскочити до 450-500 дол. за 1 тис. куб. м газу.

Серед інших екстраординарних подій, вагомо зауважити, що на тижні Верховна Рада України прийняла в цілому урядовий проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який був розроблений з метою збільшення видатків резервного фонду.

Згідно з пояснювальною запискою, цим документом передбачено виділення додаткового фінансування на 2014 рік за бюджетною програмою КПКВК 3511030 «Резервний фонд» у сумі 6,88 млрд грн за рахунок оптимізації бюджетних програм державного бюджету, які є не пріоритетними та першочерговими.

За висновками Головного науково-експертного управління, мова йде про зменшення видатків 4 міністерствам, серед яких і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Зокрема, Мінрегіон втратить понад 1 млрд грн, який передбачався частково на реалізацію житлових програм та ремонт житлового фонду.  

Читайте також: ЖКГ рятує армію ціною власного життя

При цьому зауважимо, пояснювальна записка до законопроекту не містить жодних обґрунтувань щодо доцільності збільшення резервного фонду бюджету та зменшення видатків за запропонованими законопроектом бюджетними програмами. Єдине, в ній зазначається, що документ збалансований та «дасть змогу позитивно та оперативно вирішувати проблемні питання, які не могли бути передбачені при формуванні державного бюджету на 2014 рік». Однак раніше Міністр фінансів Олександр Шлапак заявляв ЗМІ, що на зміцнення військової техніки, ремонт та паливо для української армії виділять з держбюджету 6,8 млрд грн. За його словами, Кабінет Міністрів пропонує знайти на це гроші шляхом перерозподілу витрат.

Окрім того наприкінці тижня Україна і Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію. Зокрема, були підписані преамбула, стаття перша і розділи: перший, другий і сьомий. Так, у преамбулі ЄС визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, в тому числі її зобов'язання розвивати стійку демократію і ринкову економіку. Також в цій частині зазначено, що демократія, повага прав людини, основоположних свобод і верховенство права є ключовими елементами цієї Угоди.

Тут же йдеться і про повагу незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, що в нинішніх умовах є важливим для Києва. Прописано засади щодо політичної асоціації та економічної інтеграції, боротьби з організованою злочинністю, лібералізації візового режиму і т.д.

«Ця Угода не визначає наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин Україна-ЄС», - сказано в преамбулі.

У статті першій мова йде про цілі цього документа, згідно з якими створюється «асоціація між Україною та ЄС» для поступового зближення в різних сферах на основі спільних цінностей.

«Сприяти, зберігати і зміцнювати мир і стабільність в регіональному та міжнародному вимірі у відповідності з принципами Статуту ООН і Гельсінського заключного акта та цілей Паризької хартії» - перераховується в статті першій.

Тут же мова йде про посилення співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги прав людини і основоположних свобод.

Зазначимо, розділ перший присвячений загальним принципам, другий - політичному діалогу і реформам, політичній асоціації, співробітництву і конвергенції у сфері зовнішньої політики і політики безпеки, сьомий - інституційні, загальні та заключні положення.

Таким чином, політична частина угоди визначає лише теоретичні аспекти співпраці нашої країни з ЄС.