ГоловнаПублікаціїАналітика Україна у боротьбі з весняним водопіллям

Україна у боротьбі з весняним водопіллям

Пік весняного водопілля в Україні, прогнози експертів щодо наслідків приватизації ГТС та нові повороти у газових стосунках з Росією, - «Україна Комунальна» пропонує огляд найактуальніших подій тижня, що минає.

На гребені хвилі

Повінь в Україні цьогоріч стала найбільшою за останні 25 років. За повідомленням гідрометеорологів, деякі річки піднялися найвище за весь час спостережень. В окремих областях на тижні спостерігався пік весняного водопілля. Найбільше постраждали північні та центральні регіони країни.

Зокрема, на Чернігівщині критичною була ситуація у містечку Радуль: пересування вулицями здійснювалось за допомогою човнів та рятувальної техніки. Також частково підтоплене було місто Новгород-Сіверський та ще як мінімум вісім сіл області. 

Не оминула повінь і столицю, де добряче підтопило паркові зони та прибережні райони міста. Зокрема, у Столичному гідропарку у воді стоять дерева, плавають сміттєві баки та кабінки для перевдягання. Схожа ситуація у Столичному Парку дружби народів – розташовану на його території базу відпочинку довелось перенести у єдине сухе місце. Наразі парк практично не працює. Повеневі води також затопили дорогу, яка веде до Труханового острову, сам пляж став на кілька метрів коротшим. Частково від водопілля постраждав Оболонський район Києва, зокрема, Оболонська набережна. Рівень води у Дніпрі піднявся до 6,5 м, за словами екологів – це практично критична межа. 

«У цьому році не вистачає 70 сантиметрів до початку підтоплення русанівських садів, тобто там від 7 метрів вже починається підтоплення , якщо вода підіймається вище, вже починається до центральної частини гідропарку, зони метро і так далі», - зазначає еколог Олександр Соколенко. 

Натомість у Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА переконують, що підтоплення повеневими водами Києву не загрожує. Досягши цьогоріч свого максимуму рівень води у Дніпрі поступово йде на спад. 

Читайте також: Північ України зустріла Великдень у воді

«Тенденція – десь вдень до 20 сантиметрів мінус, тому немає питань, головне, що житлові масиви, де проживають люди, вони не постраждали. Так як ми і планували, всі заходи наші були виконані, і тому ми можемо сказати, що все-таки паводок для нас пройшов», - розповів голова КМДА Олександр Попов. 

Однак, за прогнозами синоптиків загалом для області про закінчення весняного водопілля говорити ще рано. Зокрема, у середині травня спостерігатиметься максимальний підйом води на річці Десна. 

«Максимальні рівні води на Десні, яка вже впадатиме в Канівське водосховище, будуть спостерігатися з 15 по 20 травня. Внаслідок цього будуть певні проблеми , пов’язані із затопленням заплавних територій і деяких сільськогосподарських угідь, деяких присадибних ділянок в ряді сіл Київської області», - зазначає директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Повінь дісталась і до сусідньої Черкаської області. Там сталося підтоплення, внаслідок скиду води Канівською ГЕС, на лівому березі Кременчуцького водосховища. У воді також опинилися село Сушки Канівського району та село Хрещатик Черкаського району, де від води постраждали 14 баз відпочинку.

Однак, за словами директора департаменту реагування на надзвичайні ситуації Державної служби з надзвичайних ситуацій Григорія Марченка, найбільша небезпека у постраждалих від водопілля областях вже позаду. Посадовець прогнозував, що протягом тижня повеневі води дійдуть до української частини Дніпра з Росії та Білорусі, в Одеську область. Окрім того, пан Марченко повідомив, що повінь в Україні пройшла без суттєвих втрат. 

Читайте також: Україну продовжує затоплювати

З ним не погоджується виконавчий директор Національного екологічного центру України Віктор Мельничук. На його думку найбільша потенційна небезпека від повені ще попереду. Фахівець побоюється, що водопілля може занести із забруднених територій у водні артерії різноманітні отрутохімікати.

Насамкінець слід зазначити, що незважаючи на заяви посадовців про закінчення сезону весняного водопілля, підтоплень слід остерігатись жителям Рівненщини та Волині. Синоптики прогнозують, що незабаром рівень води у річках двох областей підніметься до небезпечного рівня. 

Приватизація як порятунок?

Не менш актуальними виявились події і у газовій сфері, де головною темою вже кілька тижнів поспіль залишається приватизація української ГТС. Перший віце-прем’єр міністр Сергій Арбузов сподівається, що парламент вже найближчим часом ухвалить відповідний урядовий законопроект (№2937). «Цей крок треба було зробити для того, щоб продовжити реформування цієї галузі. Він продиктований побажаннями Євросоюзу з тим, щоб навести порядок», - зазначив посадовець. 

З ним частково погоджується колишній посол Німеччини в Україні, нині експерт Дітмар Штюдеманн. На його думку таке рішення уряду ніякому разі не є негативним. Експерт нагадав, що МФВ давно вимагає від України розділити функції «Нафтогазу», задля того щоб компанія стала більш прозорою. А його приватизація – це, як один із варіантів вирішення даної проблеми. 

Читайте також: Українська ГТС не дочекається приватизації

Разом з тим Сергій Арбузов заперечує будь-які заяви з приводу того що уряд шляхом приватизації «Нафтогазу» та його інфраструктури хоче добитися зниження ціни на російський газ. 

Іншої думки дотримується член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, який вже прогнозує, що приватизація ГТС дозволить знизити ціну на газ з Росії до 250-260 дол за тис. куб м. Втім, голова правління альянсу «Нова енергія» Валерій Боровик зазначає, що для зниження ціни на російський газ приватизація ГТС не обов'язкова. Більше того, пан Боровик переконаний, що навіть при досягненні газових знижок, ціна на газ для населення знижуватися не буде.

Непрості стосунки

Так чи інакше а уряд має намір досягти зниження цін на природний газ і нафту для України вже у поточному році. Відповідний пункт міститься в постанові Кабінету Міністрів №281-р від 29 квітня 2013 року «Про затвердження плану заходів з подолання негативного сальдо у зовнішній торгівлі». Відповідальними за перегляд діючих і підписання нових договорів в нафтогазовій сфері є Міненерговугілля, МЕРТ, Мінінфраструктури, МЗС та Мін'юст.

Читайте також: «Нафтогаз» провокує новий конфлікт з «Газпромом»

Не дивлячись на такі амбітні плани уряду, поточна ситуація у стосунках «Нафтогазу» та «Газпрому» залишає бажати кращого. На тижні «Укртрансгаз» завершує підготовку до початку закачування газу у підземні сховища (ПСГ). Однак за словами голови правління «Нафтогазу» Євгена Бакуліна, компанія не планує закачувати значні обсяги палива для наступного опалювального сезону до літа. У «Нафтогазу» вичікують періоду найнижчих цін на європейських спотових ринках газу та досягнення домовленостей з РФ про зниження ціни на блакитне паливо. Екперти ж прогнозують, що це може спровокувати новий конфлікт компанії з «Газпромом». А саме мова йде про відповідальність за закачування технічного газу, необхідного для транспортування російського палива до Європи. 

«На сьогоднішній день це все ще завдання транзитера. Але це не прописано ні у яких формальних домовленостях. Тобто, закачування технічного газу у підземні сховища – це поступка України «Газпрому», яка може бути і відкликана. На сьогодні складається така ситуація, що напруження зростає і ця тема відіграватиме свою роль», - пояснює заступник директора аналітичного центру «Експертна рада» Гліб Простаков.

При цьому експерт наголошує, що чим менше в українських ПСГ газу, тим менше у «Газпрому» можливості маніпулювати постачанням. Оскільки якщо «Газпром» припинить його, це означатиме, що постачання відразу припиниться і в Європу. 

 
Коментарі (0)