Тиждень загального бідування, числених аварій та дрібних поломок – таким запам’ятається відрізок з 17-го по 23-є грудня цього року для кожного з нас без винятків.
Із самого понеділкового ранку в Україні не заладилося. Так, внаслідок несприятливих погодних умов в окремих районах Львівської, Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської, Вінницької та Житомирської областей, на окремих ділянках автомобільних доріг, були зафіксовані ускладнення руху транспорту та утворення автомобільних заторів.
Усі сили Укравтодору і МНС кинули на порятунок людей та автівок, а на ділянках проблемних доріг ввели тимчасове обмеження руху транспорту. Зокрема на шляхах сполучень: «Київ - Чоп», «Львів - Тернопіль», «Мукачево - Львів», «Івано-Франківськ - Тернопіль», «Остріг-Кременець-Почаїв-Радивилів», «Житомир - Чернівці» тощо. Та цього виявилося недостатньо. Вже пообіді до боротьби зі снігозаметами долучилося Міністерство оборони України. Близько тисячі військовослужбовців та сотні одиниць важкої військової техніки протягом доби прибрали від снігу більше 465 кілометрів автомобільних шляхів і щодень цей обсяг збільшувався, рівно як і межі вирування стихії. Так, одні дороги позбувалися снігових пут, інші ж навпаки - їх набували. До середини тижня у сніговому полоні опинилося ще три області: Волинська, Хмельницька та Рівненська. Відтак обмежили рух транспорту на трасах: Луцьк – Радомишль – Демидівка, Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам'янка, у всіх напрямках у межах Здолбунівського, Березнівського, Гощанського, Дубровицького, Дубенського, Демидівського, Зарічненського, Костопільського, Корецького, Млинівського, Острозького, Рокитнівського та Рівненського районів, тощо. А на його прикінці негода сягнула і південних районів країни. Зокрема, було обмежено рух транспорту у Донецькій області.
Звичайно, такий перебіг подій не міг не викликати всезагального народного обурення. Люди все частіше почали скаржитися на стан доріг, тротуарів, розчищення прибудинкових територій. Кому ж сподобається годинами мерзнути в автівці на непрочищеній трасі, чи стояти в заторі, поспішаючи на роботу, чи, елементарно, боятися кожного разу виходу із власного під’їзду?! На усе це не забарилася відповідь посадовців. Зокрема, Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив: не гудити державу і комунальників потрібно, а кожному взятися за лопату.
Читайте також: Зима «ставить на коліна» комунальників і спецслужби - опитування
Також Прем’єр зазначив, що місцева влада не змогла забезпечити належне розчищення снігу на всіх вулицях та дворах, оскільки пріоритетами було забезпечення функціонування транспортних магістралей, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, відновлення пошкоджених ліній електропостачання.
Щодо останього нагадаємо, з понеділка було знеструмлено 371 населений пункт у 11 областях України. Зокрема, у Київській області без світла залишилось 129 населених пунктів, Тернопільській - 48, Рівненській - 24, Житомирській - 46, Чернівецькій - 23, Волинській - 7, Івано-Франківській – 15, Львівській - 45, Вінницькій – 7, Хмельницькій - 23, Кіровоградській – 4. Якщо у більшості областей ситуацію до середини тижня вдалося покращити завдяки залученню до відновлення електропостачання військовослужбовців, то боротьба за світло у Київському, Житомирському та Вінницькому регіонах затягнулася на щодень. Наприкінці тижня до числа знеструмлених долучився також і Крим. Зокрема, станом на вчора енергетики намагалися відновити електропостачаня 83 кримських населених пунктів.
Та це ще не всі передсвяткові «радощі» тижня, що минає. На долю українців випали і інші випробування. Зокрема, днями було зафіксовано щонайменше три поломки швидкісних поїздів Hyundai (за маршрутами Донецьк-Київ, Київ-Донецьк, Дніпропетровськ-Київ). Пасажирам обіцяли європейський комфорт і швидкість перевезення, натомість люди отримали години чекання серед засніжених полів у холодних вагонах без світла і найменшого натяку на зручність. Втім, залізничники запевняють: роблять усе можливе, аби забезпечити безперебійний та безпечний рух залізничного транспорту. У той же час ряд посадовців, зокрема старший радник Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов, заявляє: «Запуск швидкісних поїздів Hyundai - це інвестиційний провал 2012 року. «Укрзалізниця» не врахувала особливостей цієї техніки і особливостей власної інфраструктури, за що і поплатилася».
Читайте також: «Хюндай» розчарував Україну
Також цього тижня десятки людей залишилися на вулиці внаслідок вибуху у житловому будинку. Це сталося у Харкові по пр. Московському, 248г. У результаті цієї надзвичайної ситуації загинуло чотири людини, були зруйновані міжквартирні перегородки, пошкоджено перекриття між 9, 10 і 11 поверхами, мала місце втрата несучих здібностей конструкцій зовнішньої стіни. Вогнем було знищено та пошкоджено майно чотирьох квартир. За данними МНС, до аварійно-рятувальних робіт залучалося 168 осіб та 49 одиниць техніки, у тому числі від МНС 108 осіб і 27 одиниць техніки. Жителів оперативно евакуювали, надали тимчасовий притулок та обіцяли допомогти, проте протягом усього тижня спецслужби з’ясовували причини аварії. «Ймовірно, витік газу!», - таку гіпотезу висунув заступник головного інженера ПАТ «Харківміськгазу» Володимир Кузнєцов.
Попри це у багатьох містах зникала вода і тепло. Зокрема, у Житомирі через порив мережі водопостачання жителі на кілька днів залишилася не лише життєвонеобхідного блага, але і функціонування трамвайних ліній. Без водопостачання довелося виживати і Залізничному району Львова (на вулиці П’ясецького трапилася аварійна ситуація на магістральному водогоні діаметром 800 мм). Слід зазначити, що за ці дні львів’ян тероризували поломки водогонів майже щодня. Зокрема станом на ранок понеділка, 17 грудня, у місті було зафіксовано лише один витік води. Впродовж дня надійшло ще 4 повідомлення про аварії на міських водопроводах. У вівторок, 18 грудня, трапилося 13 пошкоджень водогонів, а 19 грудня було зафіксовано 4 витоки води, тощо. Зневодненим був також Харків, Київ і деякі села Київської області, Кіровоград, Нікополь та ін.
Варто зазначити, що з 20 по 21 грудня у Києві також не було і опалення. 483 споживача, 267 з них - житлові будинки було відключено від опалення у найбільший розпал морозів (вночі -15…-20°С, а вдень -6…-12°С.) задля проведення робіт з виявлення можливих пошкоджень теплових мереж у Шевченківському районі столиці. Відключення мало тривати до 08:00 22 грудня, проте подачу теплоносія було відновлено достроково (о 03:05 21 грудня). Таким чином, ліквідація пошкодження тепломережі тривала до 4-х годин, а пов‘язана з цим тимчасова відсутність теплопостачання у мешканців – до 18-ти годин.
Проте, мабуть, найбільшим потрясінням цього тижня все ж було підписання Президентом України Віктором Януковичем Закону №5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
Читайте також: Держбюджет зробив ЖКГ обрізання
Як повідомляла «Україна Комунальна» раніше, цим документом доходи Держбюджету на 2013 рік пропонувалося встановити на рівні 361,51 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду 315,22 млрд грн; витрати держбюджету запланувати на рівні 410,66 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду - 363,65 млрд грн; граничний обсяг дефіциту загального фонду держбюджету встановити на рівні 44,53 млрд грн.
Що стосується Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, то у проекті державного бюджету на 2013 рік видатки відомства передбачено в сумі майже 1,4 млрд грн, у тому числі по загальному фонду – 754,6 млн грн, по спеціальному – 621,2 млн грн.
А відтак, недофінансування ЖКГ та будівельної галузі займатиме катастрофічні масштаби. Різниця між бюджетним запитом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, ЖКГ на наступний рік (15 млрд грн) і передбаченими проектом держбюджету на фінансування галузі (трохи більше 5 млрд грн) - 10 млрд грн. Різниця між бюджетним фінансуванням ЖКГ в 2012 році і запропонованим проектом держбюджету-2013 становить -4,5 млрд грн.
Це означає, що без достатнього фінансування може залишитися ряд Загальнодержавних програм «Питна вода України», «Програма реформування галузі ЖКГ», виділенню коштів на встановлення приладів обліку ресурсів в багатоквартирних будинках, на капітальний ремонт гуртожитків та кредитування ОСББ. Більше того, значно скоротяться витрати на фінансування Державних Програм «Доступне житло» та здешевлення іпотечних кредитів.
Таким чином, якщо не називати прямих і опосередкованих винуватців цьоготижневої подієвості, можна зробити висновок, що кінець рокочислення на календарі стародавніх майя таки мав якісь наслідки для України.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
