Підвищення тарифів на ЖКП: чи рятує субсидія

Фактично весь минулий рік Україна прожила під егідою боротьби з економічно необґрунтованими тарифами на комунальні послуги та цінами на енергоносії. Справедливості прагнули як при владі, так і з громадських рядів, однак, здається, мірило цієї справедливості у кожного було своїм.

Так, посеред зими 2015 року урядом було анонсовано підвищення цін на природний газ для потреб населення. Відповідне рішення мотивувалося вимогою Міжнародного валютного фонду у зв’язку з проханням України змінити чинну на той час програму stand-bу чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), за рахунок якої український уряд планував зміцнити економіку країни та вивільнити ресурс для втілення реформ.

 

Його практичне застосування не забарилося. На початку березня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла постанову №583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення». Згідно з цим документом, з 1 квітня 2015 року роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, у разі його використання:

1) для приготування їжі та/або підігріву води становлять 7,188 грн за 1 куб. м;

2) для індивідуального опалення або комплексного споживання:

     у період з 1 травня по 30 вересня (включно) – 7,188 грн за 1 куб. м;

     у період з 1 жовтня по 30 квітня (включно):

                   за обсяг, спожитий до 200 куб м природного газу на місяць (включно), – 3,6 грн за 1 куб. м;

               за обсяг, спожитий понад 200 куб. м природного газу на місяць, – 7,188 грн за 1 куб. м.

 

Таким чином мінімальна вартість «блакитного» палива зросла в 3,3 рази.

 

Майже водночас із цим, Національна комісія також переглянула і тарифи на електричну енергію. З 1 квітня вони зросли в середньому до 51,2 коп. за кВт-год, або на 45,2% порівняно з раніше діючими тарифами, а з 1 вересня підвищилися ще – в середньому до 62,8 коп. за кВт-год, - що на 23% більше порівняно із «квітневим» тарифом. Так, наразі для населення, яке споживає: до 100 кВт-год електроенергії на місяць, тариф становить 45,6 коп за кВт-год; від 100 до 600 кВт-год електроенергії на місяць - 78,9 коп. за кВт-год; понад 600 кВт-год електроенергії на місяць - 147,9 коп. за кВт-год. Відповідне рішення закріплене постановою НКРЕКП №220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню».

 

У Нацкомісії відразу пояснили, що таке підвищення тарифів на електроенергію – вимога часу. За інформацією регулятора, вартість електричної енергії для населення впродовж останньої десятилітки майже не змінювалася, тоді, коли мінімальна заробітна плата, індекси споживчих цін та тарифів йшли вгору. Таким чином домогосподарства до 1 квітня 2015 року сплачували лише 21% від собівартості електроенергії, решта компенсувалася за рахунок непобутових споживачів. З підписанням Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання, урядом було прийняте рішення ліквідувати систему перехресного субсидування населення. Тож, поетапове підвищення тарифів на електроенергію для населення – лише виконання цього плану.

 

Читайте також: ЖКП: перезавантаження в третьому наближенні

 

Підвищення «газової» і «електричної» планки для населення спровокувало у подальшому подорожчання й інших комунальних послуг, у тарифах яких не останню роль відіграє енергетична складова (централізоване опалення, постачання гарячої води, холодне водопостачання та водовідведення). Законодавство ж під зростання «комуналки» підігнали лише в середині літа. Зокрема, у липні Верховною Радою було схвалено, а Президентом Петром Порошенком підписано Закон №626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», згідно з яким категорично забороняється встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їхнє виробництво.

Втім, чи були саме економічно обґрунтованими, а не завищеними, «весняні» ціни на енергоносії та тарифи на комунальні послуги? – відповісти важко і зараз. Експерти впродовж року неодноразово піддавали сумніву, як мотивацію уряду стосовно підвищення цін на природний газ для населення, так і відповідність часу «тарифних» ноу-хау загалом.

 

Зокрема, колишній Міністр доходів і зборів Олександр Клименко у березні заявив, що Міжнародний валютний фонд не висував Україні прямої вимоги підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги як умови отримання кредиту. За його словами, міжнародні кредитори чекають від Києва стабілізації ситуації на енергоринку країни та скорочення дефіциту НАК «Нафтогазу України», а цього можна було досягнути і без підвищення цін на газ для населення. 

 

Над питанням економічної обґрунтованості цін на енергоносії та тарифів на комунальні послуги  - працювали відразу дві робочі групи: парламентська і міжнародних аудиторів.

 

За висновками першої – «встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування». Про це йдеться на 57 сторінках звіту відповідної робочої групи. Однак, під час розгляду цього питання парламентом, її голова, заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак, заявила, що робоча група ВР з перевірки законності та обгрунтованості цін на енергоносії та компослуги не змогла чітко встановити, чи потрібно переглядати нинішні тарифи у зв'язку з різницею даних, поданих Кабінетом Міністрів, «Нафтогазом» та НКРЕКП. 

 

Напрацювання ж міжнародних аудиторів свідчать, що тарифи на енергоносії коректні. Втім, довіра до результату перевірки аудиторами також не велика, оскільки, за словами експертів галузі, вони перевірили не обґрунтованість тарифів, а лише підтвердили формулу їхнього розрахунку.

 

Окрім цього, Кабінету Міністрів напередодні місцевих виборів, а також декілька днів по тому, довелося працювати у компанії «Тарифного майдану». Під проводом однієї з політичних партій біля будівлі уряду було розбите наметове містечко, утриманці якого спочатку вимагали від Кабміну зниження тарифів на житлово-комунальні послуги, а згодом – не отримавши проханого, вирішили роз’їхатися боротися за справедливу «комуналку» по своїх домівках.

 

Також були зафіксовані окремі спроби оскаржити рішення Національної комісії щодо підвищення цін на енергоносії та комунальних тарифів в Окружному адміністративному суді м. Києва. Однак, жодна з них поки що не дійшла до свого логічного завершення.

Примітно, Кабінет Міністрів серйозної стурбованості через критику експертами галузі та вияву невдоволення громадянами не відчуває. З 1 травня 2015 року запрацював новий спрощений механізм надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Завдяки новій системі субсидіювання, уряд переконаний, найменш захищені верстви населення суттєво не відчують подорожчання комунальних послуг, оскільки «більшу частину рахунку сплачуватиме держава». Варто лише звернутися за допомогою усім, хто її потребує.

 

Так, як свідчать останні дані Держстату, в Україні за одинадцять місяців 2015 року за субсидіями на оплату ЖКП звернулося 5,1 млн домогосподарств, що в 3,8 рази більше у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. З них вже призначено відшкодування 4,6 мільйонам (89,4% від загальної кількості домогосподарств, які звернулися за субсидіями).

 

За прогнозами уряду, кількість одержувачів субсидії у 2016 році продовжуватиме зростати. І на ці цілі в державному бюджеті на поточний рік передбачено на 10 млрд грн більшу суму, ніж у минулому. Зокрема, на субсидії планується направити 34 млрд грн.

 

Окрім того, в бюджеті на 2016 рік передбачено підвищення соціальних стандартів. «Ми підвищуємо соціальні стандарти для громадян України двічі протягом року. Загальний обсяг такого підвищення буде 12%. Перший раз соціальні стандарти будуть підняті в травні місяці, другий раз соціальні стандарти будуть підняті в грудні місяці. Підняття цих соціальних стандартів дасть можливість для громадян країни скомпенсувати ріст цін і тарифів, який відбудеться в наступному році» - неодноразово підкреслював Прем’єр-міністр у своїх спічах. 

 

Читайте також: Платимо за газ, або як виживають села

 

Мовою чисел у держбюджеті на 2016 рік, як і в попередньому проекті, встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2016 року - 1330 грн, з 1 травня - 1399 грн, з 1 грудня - 1496 грн. При цьому мінімальна заробітна плата становитиме у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн, з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1550 грн.

 

Втім, кінцевим мірилом того, чи вдасться державі захистити своїх громадян від подорожчання комунальних послуг, є рівень їхньої оплати. На перший погляд, дані Державної служби статистики, не фіксують зростання заборгованості. 

 

За інформацією Держстату, у січні–листопаді 2015 року населенням країни було сплачено за житлово-комунальні послуги 42,2 млрд грн., а це 95,5% нарахованих за цей період сум. Як наслідок, заборгованість населення з оплати ЖКП у листопаді 2015 року зменшилась порівняно з жовтнем того ж року на 7,4% і на кінець листопада становила 10,96 млрд грн.

 

Однак, якщо глянути на рівень оплати житлово-комунальних послуг за останні місяці (коли діяли усі підвищення цін і тарифів) у регіональному розрізі, виявиться, що насправді в жовтні та листопаді рівень оплати населенням послуг ЖКП знизився і становив 75,5% та 80,6% відповідно. При чому найбільш неохоче платили за «комуналку» мешканці Тернопільської (36,6%), Сумської (46%), Одеської (53,4%) та Івано-франківської (55,1%) областей. 

 

Зменшення ж заборгованості відбулося за рахунок погашення заборгованостей попередніх періодів в окремих областях. До прикладу, у Черкаській та Вінницькій областях рівень розрахунків у листопаді був найвищим 113,6% та 110,3% відповідно.

 

На думку експертів, цьогоріч варто очікувати зростання заборгованості  громадян за житлово-комунальні послуги, адже, підвищення соціальних гарантій не в змозі компенсувати затрати на «комуналку» в повному обсязі.  «Швидше за все, заборгованість з оплати послуг ЖКГ буде рости, тут немає нічого дивного. Не знаю, наскільки програма субсидій зможе компенсувати зростання тарифів. В продовження опалювального сезону люди продовжать звертатися за субсидіями. Але нам обіцяють, що в січні платіжки за тепло будуть ще вище. Думаю, що значна частина населення буде відчувати труднощі з оплатою послуг ЖКГ», - зазначає завідувач відділу дослідження рівня життя Інститу демографічних та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

 

Окрім того, на її думку, розрекламоване урядом підвищення соцгарантій не пророкує українцям підвищення рівня життя у цьому році. Максимум на що можна очікувати, заявила вона, це якісно покращенний рівень життя лише на початку 2017 року.