Про це в коментарі сказав директор Іпотечного центру Києва та області при Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний.
«У рамках програми пільгового 3% кредитування можливе індивідуальне будівництво. Для цього необхідно мати право власності на земельну ділянку, проект будівництва та договір з будівельною організацією, яка згідно з цим проектом, побудує будинок. Сам проект має відповідати усім нормативним площам, вказаним у Програмі – 96 кв. м», - сказав Сергій Комнатний.
Щодо квартирного питання, то до кінця року згідно з планом, 4,5 тис. квартир у Києві мають бути реалізовані під цю програму. Наразі близько 2 тис. громадян звернулись за консультацією з приводу іпотечного кредитування, з них більше 200 осіб підписали договори. Для заохочення більшої кількості киян купувати квартири по пільговій іпотеці, міська влада візьме на себе від 10 до 25% першого внеску для соціальних робітників.
Читайте також: Іпотека поза законом
«У 2010 році ми працювали з КМДА, коли починала реалізовуватись програма придбання житла 70/30, вона також тяжко спочатку проходила. І ми заключили договір про співпрацю, який передбачав, що за рахунок державних коштів Іпотечний центр дає 30% субсидії і міський бюджет дає ще 20%. І в кінці кінців для людини ця програма виходила як 50/50. Зараз також планується з міського бюджету виділяти певний відсоток коштів на перший внесок. Наскільки я розумію, місто має спеціальний фонд міського бюджету, який наповнюється за рахунок комунальних забудовників - тобто відрахувань тих забудовників, які будують житло на ринок і тим самим поповнюють фонд соціального розвитку Києва», - зазначив Сергій Комнатний.
Сьогодні зарано говорити про невдалу стратегію пільгової іпотеки, адже програма функціонує ще дуже мало часу. Натомість, якщо попит зростатиме, тривалість програми також можуть збільшити.
«Програму розраховують на певний час, аби потім через 5, наприклад, років підбивають підсумки і визначають, чи можна її залишити такою, чи потрібно придумувати щось нове, тому що це не ефективно. У цьому році, наприклад, завершується Програма пільгового кредитування молодіжного будівництва і наразі по всій країні проводяться круглі столи з залученням громадськості і приймається рішення, чи є результат від цієї програми, чи потрібно подовжувати її термін. Точно так же і з іпотекою, є вірогідність того, що вона триватиме довше, аніж до 2017 року», - додав Сергій Комнатний.
Читайте також: Державна іпотека тріщить по швах
Нагадаємо, на думку заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігоря Лисова, для того щоб президентська іпотека ефективно працювала, сума, яка виділяється з бюджету на компенсацію іпотечних кредитів, щороку має збільшуватися на 1 млрд грн.
«Щорічно суму, яку держава виділяє на компенсацію іпотеки, необхідно збільшувати на мільярд. Тобто ті кошти, які ВР виділила на наступний рік, будуть покриватися більше 10 років, поки не закінчиться виплата за кредитами. Але щороку необхідно буде на мільярд цю суму збільшувати. Адже необхідно, щоб ці ініціативи були соціально-значимими на ринку будівництва. Сьогодні валова додана вартість галузі становить 70 млрд грн», – сказав Ігор Лисов.
Середньостатистична родина, яка придбала житло із допомогою 3% пільгового кредитування, має щомісячний дохід у розмірі 7 тис. грн та складається із трьох осіб.
За матеріалами УНН
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
