Подвійна атака на ЖКГ

Через недолугі та непрофесійні дії економічного блоку уряду комунальники в черговий раз потрапили, що називається «у просак». Чи є вихід з цього?

Втоплення у боргах

Проблеми з фінансуванням видатків державного та місцевих бюджетів в Україні актуальні не перший місяць. Ще у червні міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про те, що Державне Казначейство заблокувало платежі львівської мерії перед підрядниками на 32 млн гривень. Згодом про таку ж проблему заговорили в Івано-Франківську, Вінниці, Харкові – у всіх регіонах країни.

До бюджету на 2013 рік Міністерство фінансів заклало план по зростанню доходів від податку на доходи фізичних осіб (основного джерела наповнення місцевих бюджетів), на рівні 11%. Враховуючи це, для виконання бюджету по доходах в листопаді-грудні уряд повинен зібрати 80,7 млрд грн, що виглядає абсолютно нереальним завданням. Не зумівши зібрати до держбюджету плановані суми, Державна казначейська служба почала використовувати гроші місцевих бюджетів. Але досі гостроту цих проблем відчували головним чином чиновники і підрядники - ті, кого муніципалітети залучали до капітальних проектів: будівництва доріг, мостів, соціальних об'єктів. У листопаді ж масштаби проблем відчули більшість бюджетників і комунальників України. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку Державної казначейської служби на 1 грудня склав 1,2 млрд грн. Це в три рази більше, ніж місяцем раніше, але менше, ніж на цю ж дату в будь-який рік з 2003-го, свідчать дані відомства.

Читайте також: Бюджет-2014: ЖКГ затягнуть пояс

У Кабміні проблему, із запізненням, але усвідомили. У жовтні уряд перерозподілив в рамках бюджету використання 2,07 млрд грн, відправивши їх на виплату заробітних плат на місцях. 21 листопада виділили ще 771 млн гривень, урізавши для цього інші статті (рішення доки не затверджене Комітетом ВР з питань бюджету і не набрало чинності). Але, якщо раніше скорочували видатки лише на незахищені статті (перш за все, витрати на капітальні потреби – будівництво або інфраструктуру), тепер під «бюджетний ніж» потрапляють і ті видатки, фінансувати які Кабінет міністрів просто зобов'язаний. 460 млн грн, наприклад, пропонують забрати з субсидій на оплату енергоносіїв і ЖКГ, 40 млн грн – з допомоги сім'ям з дітьми, 2,6 млн грн – з субвенцій на пільги на проїзд в суспільному транспорті тощо.

Окрім цього, дорученням від 13.09.2013 року за № 51934/1/1-10 Прем’єр-міністр Микола Азаров зобов’язав Державну фінансову інспекцію та її органи на місцях промоніторити ситуацію з витрачанням коштів державних субвенцій, субсидій, а, фактично, змусити отримувачів коштів або відмовитися від подальших закупівель за державні кошти, або зменшити розрахунки із субвенцій місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах.

Через те, що державним та місцевими бюджетами не були своєчасно та в повновму обсязі профінансовані субвенції та субсидії у вигляді  компенсації різниці між цінами закупівлі імпортованого газу та його реалізації ТКЕ та споживачам, теплопостачальні підприємства не змогли вчасно та в повному обсязі сплатити за спожитий природний газ. Як результат – на листопад 2013 року загальний борг підприємств теплоенергетики становить 17 млрд грн, з яких 15,9 млрд грн - борг за газ, використаний для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, ще 1,1 млрд грн - для виробництва електроенергії, інформує «Інтерфакс-Україна». Така заборгованість підприємств ТКЕ зумовила прострочення по сплаті за поставлений «Газпромом» з Російської Федерації природний газ. 29 жовтня голова «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що Україна не сплатила за постачання газу за серпень, заборгувавши 882 млн дол.

У відповідь на таку заяву російських партнерів Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький повідомив, що одним із джерел погашення боргу НАК «Нафтогаз України» перед російським «Газпромом» за поставлений природний газ буде стягнення заборгованості з підприємств комунальної теплоенергетики.

На спеціальному урядовому засіданні Микола Азаров дав головам обласних державних адміністрацій доручення вжити всіх необхідних заходів щодо погашення заборгованість за спожитий газ та пригрозив їм звільненням у разі невиконання цього доручення.

Місцеві чиновники аж занадто бадьоро взялися за виконання доручень голови уряду, і вересневого розпорядження щодо скорочення видатків і субвенцій з державного бюджету, і жовтневого щодо погашення боргів за спожитий природний газ. За листопад місяць підприємства теплокомуненерго зазнали стільки позапланових заходів перевірок з боку прокуратури, міліції, податківців, державної фінансової інспекції, скільки не зазнавали протягом останніх двох років. При чому методи, якими здійснюються ці перевірки, інакше як «державним рекетом» не назвеш.

Які наслідки?

Вже сьомий місяць поспіль ревізори Державної фінансової інспекції в Житомирській області безпідставно вимагають від посадових осіб одного з районних теплокомуненерго зменшити заявлену у розрахунку з різниці в тарифах суму субвенції на погашення різниці в тарифах за 2012 рік на 1,2 млн. грн., яку вони повинні отримати в цьому році, або повернути цю суму  до бюджету живими грошима, хоча існують рішення апеляційних інстанцій про неправомірність такої вимоги. Попри це, ДФІ в Житомирській області звертається до прокуратури та СБУ, постійно відкриваються нові і нові кримінальні провадження, чиниться тиск на керівника підприємства.

Читайте також: Як подолати безгрошів'я галузі ЖКГ?

Таку ж безпідставну вимогу про повернення зайве отриманих субвенцій на суму 600 тис. грн. живими грошима до бюджету поставили перед одним із районних теплокомуненерго Львівської області працівники ВДСБЕЗ, хоча актом ревізії державної фінансової інспекції, яка здійснювала перевірку за два місяці до того жодних порушень знайдено не було.

У листопаді до всіх без виключення районних теплокомуненерго Дніпропетровської області завітали з допитами працівники обласного управління СБУ, які допитували у якості свідків керівників та головних бухгалтерів підприємства на предмет законності відкриття ними рахунків після відкриття виконавчого провадження по стягненню боргів за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» та не дотримання ними славнозвісної постанови КМУ № 1052 щодо розподільчих рахунків.

У Полтавській області державні виконавці одного з районних відділів державної виконавчої служби раптом «згадали» про виконавче провадження про стягнення заборгованості на користь НАК «Нафтогаз України» через 7 років після його відкриття і намагалися накласти арешт та описати майно теплокомуненерго, яке зовсім не відповідає за борги підприємства, що діяло сім років тому.

Також ревізори Державної фінансової інспекції в Полтавській області вважають, що вправі вимагати від комунальних підприємств розірвання укладених вже договорів про виконання робіт з реконструкції об’єктів водопостачання, водовідведення, теплопостачання лише на тій підставі, що ними виявлені процедурні порушення здійснення конкурсних торгів, для них не існує норми ст. 205 - 215 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що договір як двосторонній правочин може бути визнаний недійсним та розірваний лише в судовому порядку.

Отож, через недолугі та непрофесійні дії економічного блоку уряду комунальники в черговий раз потрапили, що називається «у просак». Чи є вихід з цього? Є, але він не дуже подобається владі перед виборами – 2015: привести тарифи до економічного обґрунтованого рівня, щоб зменшити навантаження на бюджет, адже необхідність в субвенціях та субсидіях тоді відпаде,  та здійснити децентралізацію ринку вироблення теплової енергії.

 
Коментарі (1)
Sergiy
04 Грудня 2013 p. 09:31
Тарифи на енергоносії та воду давно мали б бути економічно обгрунтовані. В такому разі запрацювали б всі стимулюючї механізми та активізувалася інвестдіяльність в сфері теплопостачання та водопостачання що призведе до зменшення собівартості.Знялася б напруга з розрахунками за газ. Різницю в тарифах мають отримувати виконавці комунальних послуг та субсидії, пільги - споживачі послуг, для яких використовуються теплова енергія та вода.Не факт що навантаження на бюджет зменшится оскільки на першому етапі це буде перекладання різниці в іншу кишеню. Хоча така можливість є- це облік в будинках та квартирах,механізм законодавчий ЕСКО,ріст доходів населення та інше.