Реформа ЖКГ очима президентського блоку

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Вчора, 29 жовтня, на сайті Партії «Блок Петра Порошенка» було опубліковано проект коаліційної угоди, яку запропоновано для обговорення іншим політичним партіям-переможцям парламентських виборів-2014: «Народному фронту» та «Об’єднанню «Самопоміч». У тексті проекту з грифом «тільки для цілей обговорення», який нараховує 48 сторінок, викладено механізми реалізації реформ основних галузей державного життя, серед яких знайшлося місце й реформі енергетичного сектору та житлово-комунального господарства.

Зокрема, у галузі енергетики пропонується починаючи з 2015 року знизити плату за користування надрами при видобутку природного газу для компаній-утримувачів спецдозволів буде до прийнятного рівня (не більше 30% для приватних компаній), що  забезпечить конкурентний дохід на інвестований капітал та поверне галузі ресурс для розвитку і дозволить конкурувати за інвестиції в регіоні. Також, запропоновано на законодавчому рівні гарантувати стабільність та незмінність фіскального режиму для галузі видобування вуглеводнів задля залучення значних довгострокових іноземних інвестицій.

Таким чином, лідер «Народного фронту» та поки що чинний Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який ще в липні цього року заявляв, що основним інструментом покриття дефіциту бюджету він бачить підняттям ставок плати за користування надрами для «олігархів» до 55% для свердловин глибиною до 5 тис. м та до 28% - для свердловин глибиною понад 5 тис. м, у випадку погодження проекту коаліційної угоди, щоб зберегти за собою прем’єрське крісло, буде змушений відмовитись від своєї мрії ввести підвищені ставки ренти на природний газ для «олігархів» на все життя і шукати інші джерела наповнення дохідної частини бюджету – 2015 року.

Далі «Блоком Петра Порошенка» пропонується ліквідувати багаторівневу тарифну систему – скасувавши з 1 травня 2015 року диференціацію оптових цін на газ для населення, підприємств теплокомуненерго та комерційних споживачів. Кінцеві/роздрібні ціни на природний газ для населення та тарифи на тепло будуть поетапно приведені до економічно-обґрунтованого рівня у відповідності до зобов’язань перед МВФ, при цьому буде здійснений перехід до адресних дотацій соціально-вразливим верствам населення, розмір та механізм адміністрування яких повинен визначатися на місцевому рівні. Таким чином, пільгова ціна 1,3 тис. грн за 1 тис. куб. м. природного газу на вироблення теплової енергії для потреб населення за задумом БПП повинна відійти у минуле. Тож на українців чекає маже п’ятикратне підвищення тарифів на послуги централізованого опалення, адже з 1 жовтня 2014 року НКРЕКП установлено граничний рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб’єктам господарювання за регульованим тарифом на рівні 4,9 тис. грн за 1 тис. м куб. Одночасно з цим планується  запровадження 100% комерційного обліку виробництва та споживання газу, води та тепла до 2017 року.

Читайте також: Новий парламент залишить ЖКГ без реформ

Реалізація реформи ЖКГ на думку «Блоку Петра Порошенка» має забезпечити  створення ефективного власника житла в багатоквартирних житлових будинках, здатного управляти належним йому майном, контролювати якість надання комунальних послуг. Це планується забезпечити за рахунок впровадження таких заходів, як вдосконалення діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, створення законодавчої бази для прийняття рішень загальними зборами в багатократних будинках, де власники не об’єдналися в ОСББ, надання можливості отримання власниками квартир в будинку інформації з реєстру про належність квартир в таких будинках іншим власникам.

На ринку обслуговування житла проектом коаліційної угоди пропонується здійснити ліквідацію монополії шляхом усунення регуляторних бар’єрів для входу нових компаній на ринок управління житловими будинкам та встановлення на рівні закону правил роботи, обов’язків та відповідальності.

Авторами проекту коаліційної угоди жодним чином не згадується про необхідність внесення змін або скасування Закону України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким фактично нівельовано право ОСББ та ЖБК обирати собі керуючу компанію, крім того останніх взагалі позбавили права приватної спільної власності, оскільки Законом №1198-VII передбачено надання комунальних послуг з використанням внутрішньобудинкових мереж.

Крім того, автори проекту коаліційної угоди від БПП істотно звузили поняття реформи ЖКГ. Чомусь запровадження ринкових механізмів в сфері ЖКГ обмежено лише прийняттям законопроектів, які удосконалюють діяльність ОСББ. Але ОСББ – це не вся галузь. Є ще галузі теплопостачання, водопостачання, газопостачання й електропостачання, й вони не менше, або, навіть більше, потребують децентралізації та реформування, ніж ОСББ. Без децентралізації монополістів реформа ЖКГ не відбудеться ніколи. Всі вище перелічені галузі ЖКГ носять в Україні звання «природних» монополій, але ж це протирічить законам ринкової економіки. Для країн ЄС існування таких «природних монополій» є нонсенсом. Для прикладу, в Лондоні газ та електроенергію постачають 40 компаній, воду – 4. Причому споживач має право змінити постачальника, або купувати вдень в одної компанії, вночі – в іншої, тому що так дешевше. Якщо є право вибору, є конкуренція. Якщо є конкуренція, зростає якість послуг. Для парламентської коаліції, яка має за мету імплементацію норм Угоди про асоціацію з ЄС у національне законодавство, такі прості економічні речі мають бути зрозумілими без додаткових підказок з боку громадськості.

Читайте також: Вибори 2014: що «світить» ЖКГ

Далі БПП попонує продовжити курс на вдосконалення механізмів тарифного та ліцензійного регулювання суб’єктів природних монополій, в тому числі через механізми RAB – регулювання, з метою, з одного боку, забезпечення таких суб’єктів необхідними фінансовими ресурсами для модернізації комунальної інфраструктури, а з іншого боку, встановлення цим суб’єктам вимог щодо підвищення якості комунальних послуг та здійснення контролю за виконанням відповідних вимог.

Також в проект коаліційної угоди не залишено поза увагою проблемне питання індивідуального опалення. БПП планується запровадження в схемах теплопостачання населених пунктів механізму, відповідно до якого визначатиметься регламентована територія теплопостачання, в межах якої може діяти тільки конкретна система теплопостачання (централізована чи автономна/індивідуальна), а також  встановлення чіткої відповідальності споживачів за самовільне користування тепловою енергією та від’єднання/відключення від теплових мереж/внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.

Стосовно конкретного переліку законопроектів, які необхідно першочергово прийняти новому складу Верховної Ради України з метою реалізації коаліційної угоди висловився поки що чинний Віце-прем’єр міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман, який зазначив, що після офіційного проголошення результатів виборів необхідно з перших днів прийняти законопроекти, які вже підготовлені: «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України (бюджетна децентралізція), «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні-послуги».

На жаль, доводиться констатувати, що БПП як політична сила, яка запропонувала коаліційну угоду, не має наміру розробляти єдину загальнодержавну Програму реформування житлово-комунального господарства, натомість пропонує обмежитися лише точковими змінами та прийняти законопроекти, які не є системоутворюючими. Чи буде це результативним – покаже час.

Андрій Серьогін, спеціально для ІА "Україна Комунальна"