Тиждень, що минає, був особливо важким як для українського ЖКГ, так і країни в цілому. Масові акції протесту, котрі почалися 21 листопада 2013 року, як реакція на рішення Кабінету Міністрів про зупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом переросли у революцію, справжні бойові дії.
Протягом цих трьох місяців у сфері ЖКГ було різне: люди скаржилися на порушення благоустрою, громадського порядку, однак останніми днями все значно ускладнилося.
Першими зміни прийшли на ринок нерухомості. Нестабільна політична та економічна ситуація призвели до того, що українці почали більше скуповувати житла задля збереження депозитів та у перспективі - подальшого збагачення. За словами керівника департаменту стратегічного консалтингу Української торгової гільдії Віктора Оборського, у середньому 20% українців купують нерухомість з такими цілями. Експерт пояснив, що в сьогоднішній економічній ситуації інвестування в житло є ефективною альтернативою депозиту, адже інших інструментів для цього у нас практично немає. Водночас керуючий директор компанії Dragon Capital Partners Володимир Тимочко зазначив, що у подальшому девальвація гривні та нестабільна економічна ситуація в Україні можуть ще більше підвищити інтерес до нерухомості як до інструменту збереження заощаджень. При цьому він нагадав, що в період економічної нестабільності посилюються ризики забудовників, тому при виборі об'єкта інвестування потрібно звертати увагу на фінансово стійкі компанії, які володіють достатнім рівнем власних коштів. Зауважимо, раніше експерти запевняли, що економічні та політичні впливи мають місце на ринку нерухомості, однак не є ключовим фактором у його орієнтації.
Читайте також: Девальвація гривні підвищить інтерес до нерухомості
Другий удар припав на газову сферу. Напередодні у НАК «Нафтогазі України» повідомили, що компанія обмежує до технологічного мінімуму подачу газу до 11 областей (Вінницької, Житомирської, Запорізької, Львівської, Чернігівської, Черкаської, Херсонської, Сумської, Одеської, Волинської та Кіровоградської). Пояснювали таке рішення зростанням заборгованості, однак на думку експертів регіони поплатилися за підтримку Євромайдану. «У чорний список потрапили в основному ті регіони, де в січні учасники протестного руху захопили облдержадміністрації, оголосивши законною владою свої народні ради», - кажуть вони. Примітно, що вжиття цих заходів принесло компанії 2 млрд грн. Саме на таку суму скоротили заборгованість підприємства ТКЕ, опісля обмеження газопостачання. Однак, ці кошти замалі, аби говорити про розрахунки «Нафтогазу» з «Газпромом» за імпортований газ. Хоча і компанія сплатила російському монополісту 1,3 млрд дол. Експерти стверджують, що це стало можливим за рахунок ОВДП і коштів держбюджету. «В майбутньому борги «Нафтогаз», швидше за все, буде виплачувати за рахунок кредиту, який Україна отримає від РФ» - вважають експерти. Але прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що врегулювання політичної ситуації в Україні важливіше, ніж виділення другого траншу кредиту. Таким чином, днями надання фінансової допомоги Україні з боку РФ було відкладено.
Читайте також: Розрахунки за газ: з чого капають кошти «Газпрому»
Втім, звісно, це ніщо порівняно з тим, що довелося пережити Україні загалом цього тижня. 18 лютого поновилися сутички між мітингувальниками і силовиками у серці столиці. Люди підійшли до Верховної Ради, яка перебувала в оточенні працівників МВС, з вимогою повернення до Конституції 2004 року. В результаті утворилася штовханина, яка згодом переросла у активне застосування сили. Травматичною зброєю та світлошумовими гранатами було поранено 10 осіб, одному з учасників протесту відірвало кисть руки. Та це був лише початок. У відповідь на вулиці Шовковичній та Інститутській запалала техніка силовиків і розгорнулися подальші баталії, окрім того, кілька десятків мітингувальників закидали «коктейлями Молотова» офіс Партії регіонів на вул. Липській. Станом на 16:00 18 лютого загинуло троє осіб та десятки поранених, в основному з травмами голови. Міська влада закрила на вхід і вихід усі станції метро, мотивуючи побоюванням терактів. Столиця стала у заторах. Люди не могли дістатися домівок, забрати дітей з садочків, тощо. Опісля було прийнято рішення обмежити, починаючи з 00:00 19 лютого, в’їзди у столицю. Голова КМДА звернувся до керівників підприємств та установ з проханням оголосити 19 лютого вихідним днем. При міській адміністрації було створено оперативний штаб із забезпечення сталої життєдіяльності міста. Цього дня у Києві горів Будинок профспілок, Національна музична академія, КМДА, палали загалом вулиці від консерваторії до вул. Інститутської. У всіх регіонах поновилося захоплення ОДА. На Львівщині мітингувальники блокували міжнародні пункти пропуску на українсько-польських кордонах. Спочатку «Краковець», а згодом і усі інші. Станом на 13:00 у Києві було госпіталізовано 263 учасники масових заходів, число померлих сягнуло 25 осіб. Протягом наступних днів кількість летальних випадків перейшла на сотні, а поранених - близько тисяч. Парламентарії почали мізкувати над виходами із ситуації, а мітингувальники продовжили зводити захисні укріплення. На в’їздах майже в усі населені пункти виросли блок-пости, на яких євромайданівці перевіряли увесь підозрілий транспорт на наявність «тітушок», провокаторів та силовиків. Окрім того, були створені загони Самооборони для патрулювання вулиць та дворів міст та забезпечення громадського спокою у нічний час. Водночас більшість українців торкнувся психоз: люди почали масово скуповувати продукти харчування, ставати в черги за бензином та готівкою. Як наслідок, полиці супермаркетів спорожніли, банкомати припинили видавати гроші, а азеесники бідкувати, що з таким попитом бензин таки закінчиться. Уряд запевнив громадян, що панікувати немає причин. В Україні всього достатньо і зроблено все для того, щоб навіть у критичні періоди всі сфери життєзабезпечення працювали у штатному режимі. 20-21 лютого було майже повністю поновлено роботу столичного метрополітену. Депутати прийняли постанову про виведення силовиків з Майдану. Мітингувальники залишили українсько-польські кордони. Ситуація наближалася до логічного розв’язку. Вчора Верховною Радою було прийнято постанови про запобігання проявам сепаратизму, про негайне повернення до Конституції 2004 року, взяття на себе політичної відповідальності за ситуацію в країні, проголосовано за звільнення екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та відставку Президента Віктора Януковича, висловлено недовіру ряду посадовців, котрі займають найвищі урядові посади. Втім, святкувати мітингувальникам зарано. Президент не погодився на підписання жодної з цих постанов. Станом на сьогодні залишається багато відкритих питань.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
