Боротьбу з хаотичною забудовою українських міст влада розпочала декілька років тому. Зокрема, на початку 2011 року Верховна Рада прийняла, наразі базовий для будівельної галузі, закон «Про регулювання містобудівної діяльності», яким було передбачено обов’язкове формування містобудівної документації, а згодом – створення відповідного кадастру. Виконання цих положень повинно було припинити неефективний розвиток міст, заборонити незаплановану забудову та привести до оптимального розташування житлових та нежитлових кварталів в населених пунктах. Це вимагало б від українських муніципалітетів вести зонування територій, які знаходяться в їх компетенції, прискіпливіше видавати дозволи на будівництво та оптимізувати порядок землевідведення.
Для того, аби місцева влада дотримувалася норм чинного законодавства, законом передбачений мораторій на відчуження землі під забудову за відсутності генпланів населених пунктів. Спочатку він мав бути введений з початку минулого року. Але вже в листопаді парламент надав муніципалітетам ще рік для створення та оформлення генпланів міст. То ж, за всією логікою, с 1 січня 2013 року ця заборона повинна діяти.
«Перехідні положення мораторію поки не продовжені. Я думаю, що сьогодні Мінрегіон займається тим, щоб перезатвердити старі плани без змін, і працювати за старими планами. У кого не розроблені нові плани, продовжать працювати по старим», - міркує голова Донецька Олександр Лук’янченко.
Як свідчить офіційна статистика, не зважаючи на дію мораторію, в країні й досі існує проблема з містобудівною документацією. За даними Асоціації міст України, всього близько 39% населених пунктів мають генеральні плани. Найкращі показники у міст обласного значення - 85%, дещо гірше - у міст районного значення та селищ міського типу – по 60%. У селах ситуація дещо гірша. Зокрема, всього у 38% українських сіл є генеральні плани забудови.
Читайте також: Генплан: необхідність чи забаганка влади
Проте, фахівці впевнені, що наразі практично всі міста не мають генпланів, а ті, що є, не відповідають дійсності. Саме неправильне планування і зонування є першопричиною, наприклад, заторів в Києві. Жахливою інфраструктурою спальних районів ми зобов'язані тим забудовникам, які отримали землю під будівництво, наприклад, 12-ти поверхового будинку, а в ході робіт змінили документи, і побудували 25 поверхів. Але прибудинкова територія залишається як для 12-поверхівки.
Окрім інфраструктурних проблем, відсутність генпланів не сприяє й залученню фінансування для подальшого розвитку міст, зазначають експерти. «Якщо ми говоримо про населені пункти, де немає генплану взагалі, то вони в принципі не цікаві інвесторам. Це десь там у центрі Чернігівської області, Сумської області, де в принципі, не стоїть питання про те, щоб щось розширювати, нарізати землю, нерухомість нецікава для інвестування. А в тих населених пунктах, сільського типу, біля великих міст, то там як правило є генплан», - поділився незалежний експерт Ярослав Цуканов.
Втім, розробка нового генплану дуже складне завдання. По-перше, це тривалий, а, по-друге, фінансово ємний процес. Ефективна та правильно прорахована містобудівна документація - творчість досвідченого архітектора або, навіть, групи фахівців. Для того, щоб його скласти, потрібно докорінно знати потреби населеного пункту. Тільки підготовча робота формування генплану має забрати рік, а то й більше. Прикладом слугує генплан Барселони, його втілюють у життя і до сьогодні, хоча розроблений він більше 100 років тому.
В Україні відсутність експертів у державних інститутах можна вирішити, замовивши зонування міст у приватних архітектурних бюро, де працюють висококласні фахівці. Можливо, варто було б звернутися до іноземних фахівців з метою підготовки українських кваліфікованих кадрів. Такі великі міста, як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ та інші, можуть це профінансувати.
Але й в українських мегаполісів виникає багато перепон при формуванні генпланів. Найголовніші з них, все ж таки пов’язані з коштовністю робіт та тривалим терміном їх виконання. «Генеральний план міста Донецька коштував лише за розробку більше 5 мільйонів гривень, - підкреслив мер міста Донецька Олександр Лук’янченко. - Окрім цього, потрібно було зробити план розвитку територій, транспортний план. Ці розділи коштували теж досить таки серйозних грошей. Також різні складові генплану, наприклад зонінг. Все це у нас тривало 2-2,5 роки. На щастя, проблема мораторію нас не стосується. Генплан був затверджений ще у 2010 році та діє до 2031 року».
Читайте також:Житлове питання у новому Генплані
Такої ж думки і голови міст центральної частині України. «У нас генплан вже є років 6. Ми постійно ведемо роботу по його підтримці, тому що це дуже живий процес: все змінюється, змінюються вимоги, умови. Тому не можна розробити генплан і сидіти чекати, поки він закінчить свою дію. На сьогодні, задача генплану для Вінниці - перейти від радянського міста до європейського. Щодо вартості та тривалості розробки генплану, то ми витратили на це близько 1,5 року та близько 1-1,5 мільйонів гривень», - повідомив мер міста Вінниці Володимир Гройсман.
Немає проблем з генпланом і в Івано-Франківську. «У нас є генеральний план, він затверджений сесією міськради у 2000 році, потім у 2008-2009 роках вносились правки, і він на сьогоднішній день є чинним», – зауважив замголови Івано-Франківської ОДА Руслан Гусак.
Як виявилось, що, навіть за умови відміни мораторію, будувати на не розпланованій території не вийде. Для того, щоб почати будівництво потрібно взяти обґрунтування архітектора, містобудівельні умови та обмеження. Якщо нема генплану, то, відповідно, архітектор не буде видавати необхідні документи, і забудовник не зможе розпочати збір дозволів, щоб в подальшому почати житлове будівництво.
Втім, у профільному Міністерстві дуже занепокоєні такими низькими показниками містобудівного зонування. На минулому тижні Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ Геннадій Темник дав завдання регіонам до 1 травня оновити всі генеральні плани районів, селищ, міст, тобто ці генплани потрібно перезатвердити. Як підкреслюють експерти, головне, щоб у сільських та міських голів було бажання це зробити. Очевидно, що складностей з цим не повинно виникнути, адже для цього потрібно відкоригувати лише технічні моменти. Також це не є фінансово ємним процесом.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
