Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Зокрема, у документі зазначається, що розглянувши стан реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки, РНБО вирішила доручити Кабінету Міністрів серед іншого невідкладно опрацювати питання щодо поліпшення стану розрахунків за енергоносії усіма категоріями споживачів, у тому числі шляхом введення з 1 грудня 2014 року системи попередньої оплати за споживання енергоносіїв.

Очевидно, що видання Президентом Порошенком цього указу викликане необхідністю дотримання Україною взятих на себе зобов’язань за тристороннім договором щодо постачання природного газу, який було підписано представниками НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Газпром» та  Єврокомісії 30 жовтня. Згідно з цією угодою Україна до кінця 2014 року зобов'язується виплатити Росії 3,1 млрд доларів за вже поставлений українській стороні газ і також до кінця поточного року передбачає придбати 4 млрд кубометрів газу на суму обсягом 1,5 млрд доларів.

Окрім того,  Україна за цим договором отримала від «Газпрому» ціну на газ у 385 доларів, а також домоглася відстрочки застосування принципу «бери або плати». Замість цього Україна одержуватиме газ за передоплатою — за скільки заплатить, стільки газу й одержить за узгодженою ціною. Таким чином, питання дотримання платіжної дисципліни споживачів природного газу перед НАК «Нафтогаз України» дійсно стає основним цієї зими.

Після того, як голова Національного Банку України Валерія Гонтарєва повідомила, що НБУ вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом, що оплата боргу за газ на користь ВАТ «Газпром»  буде йти із золотовалютних резервів, яких всього залишилося 12 млрд грн., стало зрозуміло, що у держави немає коштів для вчасної сплати за природний газ за передоплатою.

Судячі із офіційних даних Держстату України, в населення цих коштів ще менше, ніж у держави. Судіть самі.

Лише за якихось два тижні офіційний курс гривні по відношенню до американського долара впав з 12,95 грн/1 USD, до 15,41 грн/1 USD.

Читайте також: Президент затвердив «план порятунку» опалювального сезону

Падіння курсу гривні та падіння показників промислового виробництва призвели до того, що абсолютно природньо індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–вересні 2014 році становив 116,2% (у відповідному періоді попереднього року – 99,4%). Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 15,5%. Найбільше (на 62,7%) зросли ціни на фрукти. На 44,6–26,6% стали дорожчими рис, цукор, риба та продукти з риби, продукти переробки зернових; на 20,6–14,6% – м’ясо та м’ясопродукти, хліб, безалкогольні напої, макаронні вироби, соняшникова олія.

Окрім цього, з 1 травня в Україні істотно (майже на чверть) зросли ціни (тарифи) на утримання житла, водопостачання та водовідведення,  електроенергію, газ та інші види палива, зокрема  підвищення плати за каналізацію сталося на 68,8%, природний газ – на 62,8%, водопостачання – на 47,0%, скраплений газ – на 22,8%, електроенергію – на 11,3%. Водночас, упродовж січня–серпня 2014р. населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги 24,3 млрд грн (103,4% нарахованих за цей період сум), тобто поки що кризи комунальних неплатежів не відбувається, незважаючи навіть на те, що заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг збільшилась у серпні 2014р. порівняно з липнем на 1,3% і на кінець серпня становила 11,18 млрд грн, але якщо падіння курсу гривні не зупиниться, то вряд чи споживачі сплачуватимуть у першу чергу плату за комірне зі своїх знецінених доходів, ніж куплять у магазині продукти першої необхідності.

Про тривожні тенденції зниження доходів населення каже статистика. Індекс реальної заробітної плати у січні–серпні 2014 року порівняно з відповідним періодом 2013р. становив 96,9%, тобто реальні доходи населення зменшилися. Так, якщо у липні 2014 року середня заробітна плата становила 3537 грн., то у серпні вона вже зменшилася до 3370 грн, а у серпні до 3481 грн.

Цілком природньо, що в результаті падіння промислового виробництва роботодавці не можуть вчасно виплачувати заробітну плату, тому упродовж січня–вересня 2014 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилась майже удвічі і на 1 жовтня  становила 1,93 млрд рн.

Читайте також: Україна може назавжди відмовитися від російського газу

Кілька днів тому член правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Колупайло заявив, що в наступному році ціни на послуги знову будуть підвищуватись і ми від цього нікуди не дінемося, тому з 1 травня 2015 року планується збільшити ціни на газ для потреб населення орієнтовно на 40%. Крім цього, НАК «Нафтогаз України» планується зрівняти ціну на природний газ для вироблення теплової енергії для потреб населення (яка зараз становить 1309,2 грн за 1000 куб. м.) і з ціною на природний газ для комунально-побутових, промислових і бюджетних установ (яка становить 6706,08 за 1000 куб.м.).

Однак, колишній міністр економічного розвитку України Павло Шеремета вважає, що збільшення ціни в два рази нівелюється великим рівнем девальвації, тому що Україна сплачує за газ не в національній валюті, а в доларах. «Щоб врятувати НАК «Нафтогаз України» ціну на опалення треба підіймати в п’ять разів», - вважає Павло Шеремета.

Таким чином, сьогодні маємо досить сумний прогноз на наступний рік. В умовах, коли обсяги золотовалютних резервів поповнюються за рахунок кредитів, наданих МВФ і які необхідно повертати, а уряд змушений постійно дотувати НАК «Нафтогаз України» шляхом поповнення його статуного капіталу та додаткової емісії акцій за рахунок Держбюджету, оскільки останній має розплачуватися наперед із ВАТ «Газпром» за поставлений природний газ  валютою, створює величезний дисбаланс економіки, який неминуче приведе до подальшого знецінення гривні та падіння реальних доходів населення. Постійно дотувати НАК «Нафтогаз України» не дозволить Міжнародний валютний фонд, практично на сьогодні єдина фінансова установа, яка може надавати Україні займи. Збільшення грошової маси у населення призведе лише до гіперінфляції. Врешті – решт, без реальних реформ економіка не вийде із кризового стану і населення взагалі стане неплатоспроможним, а це може призвети до повернення українського житлово-комунального господарства в далекі 90-ті роки – чи цього прагнуть урядовці?