ГоловнаПублікаціїАналітика Субсидії на оплату ЖКГ - місія нездійсненна

Субсидії на оплату ЖКГ - місія нездійсненна

Новий рік із субсидіями і компенсаціями на оплату ЖКП зустріли понад мільйон сімей, що у масштабах країни і з підвищенням тарифів - мізер. Плани з нарощування кількості отримувачів субсидій не виконані, а надання компенсацій зовсім провалене.

Підсумки 2014 року з надання населенню субсидій, Держстат за традицією підвів в кінці січня. Звіт примітний, головним чином, двома позиціями: вперше до нього не включено Крим, а кількість одержувачів субсидій за рік суттєво зменшилася - на 220 тис. сімей.

При цьому, цікаво не саме падіння показників, - без Криму та частково неконтрольованим Донбасом воно було неминучим, - а тенденція. Щорічний регрес у межах 100-200 тис. субсидій Держстат фіксує вже три роки поспіль. З 2011 року отримувачів субсидій в Україні стало на 501,5 тис. менше - на чверть, хоча малозабезпечених сімей у країні як і раніше, багато, а рахунок громадян, які її не проти отримати йде на мільйони. 
 
У вересні 2011 року зарплата до 1,5 тис. грн в Україні нараховувалася майже третині працівників - 32,6%, ще 12,6% працівників отримували зарплату від 1,5 тис. до 2 тис. грн. Всього - майже 5 млн осіб. У вересні 2014 року працівників із зарплатою до 2 тис. грн було 36,1%, ще 12,2% - отримували зарплату до 2,5 тис. грн, - прогрес досить скромний. У половини працюючих досі не зарплата, а «сльози». І велика частина з них - потенційні отримувачі субсидій. Наприклад, сім'я, в якій працюють обоє з зарплатою 2,5 тис. грн, лише при відсутності дітей може не подолати фінансовий бар'єр призначення субсидії. Обов'язковий платіж для такої сім'ї - близько 795 грн. При наявності в сім'ї однієї дитини розмір обов'язкового платежу складе всього 530 грн, двох - 400 грн.
 
Так що простір для збільшення кількості отримувачів субсидій не просто широкий, а майже неозорий. Лище за рахунок працюючого населення показники можна збільшити у декілька разів. Було б бажання у чиновників і можливості - у бюджету. 

Жовтень - важкий місяць

«Суха» арифметика Держстату така: в 2014 році субсидії отримали 1,51 млн сімей. Це не найгірший показник, однак радіти нічому. Як відомо, Мінсоцполітики покладало великі надії на новий порядок надання субсидій, введений в дію з 1 жовтня. За словами екс-Міністра Людмили Денисової, зміна правил призначення субсидій повинна була «відгукнутися» приростом в 600 тис. сімей. Не відгукнулося. 
 
 
Правда, якщо не брати в розрахунок Донецьку і Луганську області падіння зміниться на помірне зростання: за рік в мирній частині України кількість одержувачів субсидій збільшилася на 50 тисяч. Але принципово це нічого не змінює. Навіть у цій вибірці реалії скромніші планів у 12 разів. На випадковість такі недорахунки списати не можна. 
 
Більше того, в жовтні в деяких регіонах видача субсидій майже повністю призупинилась - судячи з усього, місцеві чиновники не встигли перейти на новий лад. Так, в Івано-Франківській області за субсидіями звернулося понад 6 тис. осіб, а призначені вони - менш ніж 500 громадянам, всього 8% заявників (для порівняння, у вересні субсидії призначені 73% заявників). 
 
Це - не антирекорд. У деяких областях показники, буває, падають ще нижче. Наприклад, у березні 2014 року в Херсонській області субсидії призначені лише 22 щасливцям - 7,2% заявників. Однак такі ексцеси зазвичай поодинокі, статистику тягнуть вниз одна-дві області. У жовтні ж падіння сталося масове. В цілому по Україні, субсидії в цьому місяці призначені 45% заявників, у Миколаївській області - 9,8%, у Дніпропетровській - 14,1%, у Тернопільській - 17,3%, тощо. 
 
За підсумками року ситуація вирівнялася. У тій же Івано-Франківської області, субсидії отримали 90,2% претендентів, а в грудні і зовсім - 141,7%, за рахунок «хвостів» минулих місяців. Але навряд чи це можна віднести до досягнень. 

Чекати і вірити!

Періодичні сплески активності в призначенні субсидій - одна із специфічних рис діючого порядку. Справа в тому, що згідно з Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, термін вирішення питання про виділення державної допомоги - 10 днів з моменту отримання заяви, але лише за наявності в управлінь соцзахисту необхідних відомостей від ЖЕКів, ОСББ та підприємств, які надають комунальні послуги. На отримання цих відомостей порядок дає 5 днів. Крім того, чиновники мають право запросити інформацію у податківців, ДАІ, БТІ і т. п. Інформація надається у термін до 15 днів. 
 
 
Тому на практиці оформлення субсидій може зайняти і 2, і 3 тижні. Як наслідок, навіть підсумкові річні дані Держстату не повністю відображають реальну картину. Так, в січні 2014 року в Черкаській області субсидії призначені 128,9% сімей від кількості які звернулися - в основному за рахунок «боргів» 2013 року. 

Сумна арифметика

Ще одна принципова особливість, властива «арифметиці» субсидій: річні показники їх надання завжди набагато вищі кількості сімей, які отримують субсидії у «реалтаймі». Пояснюється це просто. Субсидії в Україні призначаються на півроку. Тому за рік сім'я встигає двічі відзначитися в категорії одержувачів. Лише для сімей з непрацездатних громадян, зокрема, сімей пенсіонерів зроблено виняток. Вони при бажанні можуть отримувати субсидію весь рік. 
 
У грудні 2014 року субсидії в Україні отримували близько 1,1 млн сімей. Цей показник найбільш близький до реальності. Тому Держстат завжди акцентує увагу на кількості сімей-учасників Програми житлових субсидій у звітному місяці. 2015 рік з субсидіями в Україні зустріли близько 6,8% сімей. Роком раніше таких сімей було 7,5%. Порівняно з груднем 2013 року Програма житлових субсидій «схудла» на 172 тис. сімей. Без урахування Донбасу і Криму приріст склав 34,7 тис. сімей. Такими темпами для виходу на необачно заявлений рівень приросту в 600 тис. необхідно більше 17 років. 
 
Ситуація стає ще більш гнітючою, якщо підрахувати частку населення, захищеного субсидіями. Середній склад сім'ї в Україні - 2,6 людини. Виходить, що в грудні держава допомогла оплатити комуналку з допомогою субсидій 2,9 млн громадян - з 42,9 млн чоловік (за оцінкою Держстату на 1 грудня). 
 
Але в дійсності показник ще нижчий, так як 66,9% сімей, що отримали в грудні субсидію, складаються з однієї людини. Це, в основному, самотні пенсіонери. 
 
Одним словом, для оптимістичних прогнозів умови зараз не найкращі. Можливих причин такого стану речей всього три: або щось не так з чинним порядком призначення субсидій, або - з чиновниками, або - з населенням, яке не виявляє належної активності і не звертається за допомогою. Істина, як завжди, десь посередині. 

Що спільного у Харкова з Херсоном?

Зі зрозумілих причин, сьогодні головний депресивний регіон України - Донбас. Кількість субсидій, призначених у Донецькій області, за рік зменшилася в 3 рази - з 243 тис. до 80 тис., в Луганській, ще більше - з 97 тис. до 30,5 тис. 
 
Причому це ще не межа, так як в 2014 році Держстат врахував субсидії, призначені в зоні проведення АТО. 
 
Так, за даними Головного управління статистики у Донецькій області, в Донецьку за 9 місяців 2014 року субсидії призначені приблизно 14 тис. сімей, у Горлівці - 5,7 тис., в Харцизьку і Макіївці - 6,2 тис. сімей. В цілому, приблизно третина від загальної кількості субсидій, була призначена сім'ям, що проживають «по ту сторону» області. 
 
З вересня регіональне управління статистики не публікує даних про видані субсидії. У Луганській області ситуація така ж. Але і без офіційного підрахунку ясно, що в 2015 році одержувачів субсидій на Донбасі стане ще менше - за рахунок мешканців зони проведення АТО і вимушених переселенців, яким з ряду причин отримати субсидії буде набагато складніше, ніж раніше або навіть неможливо - в основному через нормативну неврегульованість та діючі обмеження.
 
 
Проте, все це очікувано. Примітно інше. У 2014 році Держстат зафіксував регрес в чотирьох мирних областях України: у Черкаській та Чернівецькій областях субсидії отримали на кілька сотень сімей менше, ніж у 2013 році, тобто ситуація практично не змінилася. 
 
А от у двох областях - Херсонській та Харківській, сталося істотне зниження. Так, харків'яни не дорахувалися 22,3 тис. субсидій (падіння - 14%). І це при тому, що більше всього вимушених переселенців саме в Харківській області, а видача субсидій прив'язана не до власників нерухомості, а до домогосподарств, тобто місця проживання.
 
Так що справа не лише у війні. За останній рік істотного приросту у видачі субсидій - в межах 10 тис. і більше, - досягли лише чотири регіони: Київ, Сумська, Чернігівська і Полтавська області.

Настають зміни?

Тим не менш, у Мінсоцполітики налаштовані оптимістично. Заступник Міністра соціальної політики Віталій Мущинін в кінці січня заявив, що відомство вже розробило поправки в чинне Положення про порядок призначення субсидій - з метою залучення до Програми житлових субсидій більшої кількості людей. 
 
Очікується, що буде пом'якшено одне з діючих обмежень - ліміт на купівлю дорогих товарів та послуг зростуть в 5 разів: з 10 до 50 розмірів мінімальних зарплат, а призначати субсидії будуть не на півроку, а на рік. 
 
Разом з тим, і довідки про доходи заявники повинні будуть надавати не за 6, а за 12 місяців, що для багатьох обернеться додатковими клопотами по збору документів, а для деяких може закінчитися відмовою в допомозі. 
 
Тому про наслідки внесення поправок можна буде судити лише де-факто. Скільки часу знадобиться для прийняття проекту - невідомо. Поки він не розміщений навіть на сайті Міністерства. 
 
А ось компенсаціям за підвищення тарифів на тепло, газ і гарячу воду, введеним влітку минулого року, судячи з усього, вердикт можна винести вже сьогодні. За словами Віталія Мущиніна, станом на 16 січня органи соцзахисту призначили компенсації 12 тис. сімей, хоча, за попередніми розрахунками, право на них отримали, як мінімум, 3 мільйони. 
 
Якщо врахувати, що це разова акція - компенсації надаються лише до завершення опалювального періоду 2014-2015 років, кампанію з порятунку бідних від «непідйомних» цін на тепло і газ можна вважати завершеною. Обіцяли, як краще, вийшло - як завжди. 
 
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (1)
Коля Пухов
08 Лютого 2015 p. 21:25
Людина звільнена з роботи з державної установи за п.1 ст.40 КЗпП за розпорядженням державних органів про "ліквідацію" цієї установи і не працевлаштована, тобто не має ніякого доходу саме з ініціативи держави. "Ліквідована " держустанова лише змінила код ЄДРПОУ, робоче місце звільненого працівника не скорочувалось. Більш того, на це робоче місце був прийнятий пенсіонер. Рік перебування на обліку у центрі зайнятості не дав позитивного результату. Тепер, у 2015 році, у наданні житлової субсидії цій людині відмовляють, тому що вона не працює. На усі доводи і докази, що вона не працює за розпорядженням державних органів ( тобто, фактично держава вирішила, щоб ця людина не працювала), можна почути роз"яснення посадовців, що це не має ніякого значення. Отже, не працює -- значить субсидії немає. Тоді ця людина звертається по так звану компенсацію, але ті самі посадовці рахують, що вона має дохід на рівні прожиткового мінімуму, тобто 1218 грн. на місяць, тобто, компенсації також немає. Виходить, що держава фактично забрала у цієї людини засоби існування, але на папері приписує їх наявність. Пропоную усім звільненим з роботи у період 2011-2013 років у зв"язку з так званими "ліквідаціями" державних установ та досі не працевлаштованим присвоїти статус "вимушено непрацюючої особи" та звільнити таких осіб від сплати за комунальні послуги