Надання субсидій: післясмак реформ

В тому, що кожна четверта або навіть третя сім'я в 2015 році може звернутися за субсидією, сумнівів немає. Прецеденти такого масового звернення за допомогою держави в оплаті комуналки вже були. Чверть століття тому субсидії в Україні призначалися понад 5 млн домогосподарств. Передумови для подолання або, як мінімум, повторення цього своєрідного рекорду очевидне, оскільки майбутній опалювальний сезон для більшості сімей стане серйозним випробуванням.

 

Проблема в іншому. Зовсім не факт, що всім бажаючим субсидії будуть призначені легко і просто. Крім того, немає ніяких гарантій, що діючу систему надання субсидій не заклинить на піку звернень громадян. І вже зовсім малоймовірно, що субсидії будуть надані по максимуму — більше ніж на 24 млрд грн. 

Щоправда, Арсеній Яценюк нещодавно заявив, що вже більше 2 млн сімей повірили, що «держава реально допомагає оплатити рахунки за житлово-комунальні послуги», в той час як у минулому році субсидію отримували всього 450 тис. сімей. За найсвіжішими даними, оприлюдненими днями заступником Міністра соцполітики Віталієм Мущиніним, субсидії призначені вже 2,3 млн сімей, що, за його словами, приблизно в 5 разів більше, ніж на серпень 2014 року. 

 

Справді, станом на початок серпня 2014 року субсидії в Україні отримували 450 тис. сімей. Але це лише частина правди, оскільки влітку одержувачів завжди менше, ніж взимку. В цілому, за 2014 рік субсидії призначені 1,5 млн сімей. При цьому показник призначених субсидій завжди набагато більший кількості реальних одержувачів, оскільки деякі сім'ї протягом року за субсидіями звертаються неодноразово. До того ж, із закінченням опалювального сезону, комунальні платежі «худнуть», і багато сімей втрачають право на отримання виплат. 

 

Наприклад, в грудні 2014 року реальних учасників держпрограми субсидування налічувалося всього 1,1 млн, тобто майже наполовину менше кількості сімей, яким призначені субсидії за рік. У цьому плані майже нічого не змінилося. На початок серпня 2015 року, за даними Держстату, субсидії в Україні отримували 1,36 млн сімей, у той час як із початку року виплати призначені 2,13 млн домогосподарств. Тому всі тріумфальні звіти про 2 млн щасливих володарів субсидій, м'яко кажучи, сильно завищені.

 

З цієї ж причини, для досягнення прогнозного показника 4,5 млн соціально захищених сімей, 2 млн звернень громадян може не вистачити. А вже для того, щоб субсидію отримувала кожна третя сім'я — тим більше. За даними Держстату, зараз в програмі надання субсидій задіяні лише 9% домогосподарств (за станом на 1 серпня). Рік тому цей показник становив 2,6%, так що прогрес безсумнівний і значний, — дворазовий приріст не жарт. Однак для досягнення обіцяного показника 4,5 млн (30% домогосподарств) охоплення населення субсидіями в найближчі місяці потрібно наростити більш ніж в 3 рази. До того ж, у загальній кількості домогосподарств (15 млн) Держстат зараз не враховує Крим і непідконтрольні території Донбасу. З урахуванням мільйона тимчасових переселенців показник потенційних отримувачів субсидій можна сміливо підвищити до 16 млн, тобто наростити кількість одержувачів допомоги потрібно майже в 4 рази. Чи вдасться це зробити — велике питання. 

Ще гірше йдуть справи з розміром допомоги, яка надається державою. Як заявив Арсеній Яценюк в кінці липня під час відвідин Харкова, люди, яким місцева влада не оформила субсидій, «позбавлені можливості отримати 500-1000 гривень», у них «з кишені витягли сотні» гривень. 

 

Ось тільки в порівнянні з обіцяною сумою 24,5 млн, реально одержувачам субсидій виділені копійки: на 1 серпня 2015 року — 520,9 млн грн. Правда, у червні 2015 року заявникам призначено 141 млн грн, в липні — 144,9 млн грн. І це, дійсно, безпрецедентне зростання. Так, в червні 2014 року субсидії призначені всього на 8,3 млн грн, тобто на суму в 17 разів меншу, ніж у червні 2015 року. Але шанси надання домогосподарствам всіх 24,5 млрд грн мізерні: занадто великий розрив між 520,9 млн і 24,5 млрд. 

 

 

До речі, для того, щоб «витягнути сотні гривень» з кишень українців, обділених субсидіями, теж потрібно володіти екстраординарними здібностями, оскільки розмір виплати зараз не завжди дотягують і до однієї сотні гривень. 

 

За даними Держстату, в липні середній розмір субсидії в Україні склав 212,8 грн. Але це — «середня температура по лікарні». Більш наочна структура призначення виплат на рівні регіонів - в Миколаївській області середній розмір субсидії зараз — 80 грн, у Донецькій області — 70 грн, в 11 областях України — менше 150 грн, і тільки в трьох регіонах — більше 400 грн. Причому, в Києві, наприклад, в червні середній розмір субсидії, в порівнянні з червнем-2014, навіть зменшився на 3,5% і склав 146,8 грн.

 

Ще більш показова ситуація з виплатами у сільській місцевості — в 11 областях України середній розмір субсидії, призначеної селянам в липні — менше 70 грн. Наприклад, у Київській області — 34 грн, в Харківській — 30,6 грн.

Окремої згадки заслуговує і «переведення стрілок» на місцевих чиновників. Заява Арсенія Яценюка про «диверсії і боротьбу проти громадян країни» окремих мерів і місцевих чиновників, які навмисне саботують оформлення субсидій - звучить, звичайно, грізно й голосно, але з реальністю «не дружить». І зовсім не тому, що це чистий піар, а чиновники на місцях — ангели у плоті. Просто у багатьох випадках процес призначення субсидій буксує і затягується не з вини працівників місцевих управлінь соцзахисту. Тому і нещодавній заклик Павла Розенка до місцевої влади про обробку всіх поданих заяв за 14 днів, оскільки це «абсолютно реальний термін» і «технічних проблем сьогодні немає» — по суті, звернення не за адресою. 

 

Насправді, проблеми сьогодні є — і технічні, і організаційні, і нормативні. І статистика це підтверджує: на 1 серпня звернулися за субсидіями 2,54 млн сімей, з них не отримали субсидії до цієї дати — понад 400 тис. 

 

Типовий приклад — призначення субсидій в Артемівську. За словами начальника міського управління праці та соцзахисту населення Інни Сподін, наразі в Артемівську субсидії призначаються лише пенсіонерам «через постійні проблеми з роботою електронної системи зв'язку з фіскальними органами». У місті прогнозують, що в звичайному режимі система призначення субсидій запрацює лише до вересня» — після завершення налаштування апаратно-програмного комплексу. Як наслідок, за даними Головного управління статистики у Донецькій області, у червні в Артемівську субсидії призначені лише 64% бажаючих — звернулося понад 4,1 тис. осіб, отримали держдопомогу — 2,6 тис. У тому ж Харкові, де Прем'єр-міністр виявив «диверсантів», ситуація схожа: за даними регіонального управління статистики, у червні субсидій не дочекалися більше 10 тис. сімей — 40% заявників. І це ще не найгірший випадок. Наприклад, у Куп'янську у червні субсидії призначені лише 23% заявникам — 311 щасливцям. Причин цього «саботажу» кілька.

Як відомо, ключове нововведення чинного порядку призначення субсидій — мінімалізм вимог до заявників. Громадянину потрібно вказати тільки вигляд отриманого доходу, все інше — турбота чиновників. Норма, безумовно, приємна і прогресивна. Але є у неї і зворотна сторона. 

 

Справа в тому, що згідно з порядком, 10 денний термін призначення діє лише за умови, якщо чиновники управлінь соцзахисту отримали від колег всю потрібну інформацію. Але порядок такої взаємодії чітко прописаний тільки для двох інстанцій: вже багато років — для Пенсійного фонду, і з квітня 2015 року — для податківців. Зокрема, досі не врегульована процедура надання комунальними компаніями інформації про тарифи. Регламентований лише термін — до 5 днів. 

 

 

Як наслідок, «осічка» в призначенні субсидії може статися навіть у разі, коли чиновник соцзахисту зробив все від нього залежне. І не лише через помилки в роботі програмного забезпечення та у взаємодії з фіскалами. Погіршує ситуацію «людський фактор». Пропускна здатність управлінь соцзахисту не безмежна. В середньому на одне управління припадає 100 тис. населення. У призначенні субсидій зазвичай задіяні лише кілька людей. Вони виконують масу ручної роботи, перевіряють правильність наданої інформації і т. д. Тому при великому напливі заявників «провисання» на місцях неминучі. Виправити становище могла б автоматизація процесу призначення, але поки про це доводиться лише мріяти. 

 

До того ж, за новими правилами, чиновники у багатьох випадках повинні самостійно призначати субсидії без звернення громадян, тобто навантаження на них зросло. Для оперативного призначення субсидій на місцях навіть зараз доводиться докладати героїчні зусилля. Чи вистачить у чиновників запасу героїзму ще й на опалювальний сезон — невідомо. І «політика батога», демонстрована Кабміном, у цій ситуації може і не спрацювати. 

 

Для самих же одержувачів субсидій пом'якшення вимог до надання документів обернулося двома неприємними наслідками. Раніше, маючи на руках довідки про доходи, можна було більш-менш точно підрахувати розмір призначеної субсидії. Зараз заявникам доводиться у всьому покладатися на чиновників. Крім того, на період отримання чиновниками потрібної інформації процес «зависає» — заявнику не відмовляють, але й субсидію не призначають. Між тим, за діючими правилами, субсидія призначається з моменту, що передує подачі заяви не більше ніж на 2 місяці. Таким чином, у випадку, коли «зависання» триває більше 2 місяців, за прострочений період заявникам доведеться розплачуватися з комунальниками самостійно. 

 

І таких нюансів в чинному порядку багато. Так, у ньому досі присутня неоднозначна норма, що зобов'язує споживача сповіщати управління соцзахисту у місячний строк про зміни умов надання ЖКП. А орендарі житла, як і раніше, наділені правом на субсидію в основному на папері, так як на переоформлення особових рахунків майже ніхто з власників житла не погоджується. 

 

Це означає, що «серіал» про удосконалення надання субсидій, в Україні, напевно, триватиме ще не один сезон. 

 

Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»