ГоловнаПублікаціїВодопостачанняУ водоканалів примусово відбирають гроші

У водоканалів примусово відбирають гроші

Мінрегіоном був розроблений, а КМУ схвалений проект «Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій».

Українське ЖКГ вже котрий рік нарощує борги за електричну енергію. Поточна заборгованість усіх галузевих підприємств за енергопостачання складає більш ніж 5 млрд грн. Це майже третина від загального боргу всіх споживачів електроенергії, що перейшла далеко за 15 млрд грн. Більше заборгувала за електропостачання лише вугільна промисловість.

Із зазначених 5 млрд грн боргу, левову частину, а саме 75% складають борги підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Сума заборгованості чималенька – більше ніж 3,7 млрд грн, і вона продовжує зростати. Стан розрахунків за спожиту електроенергію невпинно падає, усереднений відсоток оплати знизився майже до 85%. Цифри говорять самі за себе.
 
Відібрати та поділити

Відповідно, такі критичні показники розрахунків галузі за енергопостачання,  змусили КМУ та регулятори вживати заходи реагування направленні на поліпшення розрахунків. Мінрегіоном був розроблений, а КМУ схвалений проект «Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій». Проект передбачає удосконалення розрахунків підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиту електричну енергію, а також визначає механізм для забезпечення погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій.

На жаль, концепція НПА нічого принципово нового у собі не містить, та зводиться до простої формули – «Відібрати та поділити». Інструментом удосконалення розрахунків є все ті ж рахунки зі спеціальним режимом використання, які давно вже набили оскому підприємствам теплокомуненерго.

Читайте також: Водоканали «візьмуть» на спецрахунок

Ключовими змінами передбаченими проектом Закону, є зміни що вносяться до ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», а саме доповнення Закону новою новелою у вигляді ст. 191 такого змісту: «Стаття 191 Порядок розрахунків за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється споживачами таких послуг шляхом перерахунків коштів на рахунки зі спеціальним режимом використання для:

- проведення розрахунків з енергопостачальниками;

- погашення позик отриманих від міжнародних фінансових організацій;

- інших розрахунків.

Оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Так, зацитовано лише головну за смисловим наповненням частину тексту «нової новели», що містить у собі і інші доповнення до Закону, але вони лише допоміжні. Основне у тому, що з моменту вступу Закону у дію, будь-які кошти від споживачів сплачені за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мають надходити виключно на означені спецрахунки, накопичуватися там і розподілятися за певною, дискримінаційною для надавача таких послуг схемою. 

Чому дискримінаційною? А тому, що спочатку гроші при розподілі з рахунку отримує підприємство постачальник електричної енергії, як правило, монополіст, а вже потім залишок перерозподіляється на інші потреби. На фінансових задвірках опиняється заробітна плата, податки, розрахунки з іншими контрагентами, внутрішні фінансові потреби підприємства. 

Читайте також: Гроші українців «розчиняться» у воді

Фактично, обтяжене таким спецрахунком підприємство втрачає фінансову самостійність пропорційно частці коштів, які мають надходити виключно на такий спецрахунок. Примусове накопичення та розподіл більшої частини фінансових ресурсів комерційного підприємства на окремому підконтрольному сторонній організації рахунку, як правило, має негативні наслідки. Особливо це стосується енергозалежних підприємств, котрі отримують енергоносії від енергопостачальників – монополістів, а на додаток мають ще й регульовані «зверху» тарифи на свої товари та послуги.

На жаль, сумна історія використання подібних, тільки «газових» спецрахунків у ТКЕ (теплокомуненерго) нічому не навчила ні регуляторів, ні Кабмін. 

Старі - нові  граблі

Ще у 2008 році, коли побачила світ сумнозвісна постанова КМУ №1082, аналітики та практики ринку передбачали виникнення у підприємств ТКЕ значних фінансових проблем.  Так і сталося.  

Протягом усього часу застосування спецрахунків, з року в рік, підприємства ТКЕ занурювалися у боргову яму, втрачали обігові кошти та технологічність. Враховуючи, що у собівартості продукції ТКЕ газова складова досягає 70%, а підприємства ТКЕ фактично були планово-збитковими за рахунок примусового, штучного утримання тарифів на рівні значно нижчому собівартості, на спецрахунках акумулювалися практично 100% фінансових ресурсів, і майже всі вони, мали бути беззаперечно, у першочерговому порядку перераховуватися постачальникам газу. 

І якщо до прийняття постанови КМУ №217 від 18 червня 2014 року, відповідно порядку розподілу затвердженому постановою №1082, враховувалися першочерговість виплат заробітної плати та податків, то вже за новим порядком перерозподілу, встановленому постановою №217, така першочерговість була практично скасована. 

І не все б не так погано, якби державні субвенції направлені на компенсацію різниці в тарифах надходили вчасно, та у повному обсязі. Але нерегулярність та частковість надходження субвенцій, разом з вимиванням обігових коштів через спецрахунки привело до того, що фактично, підприємства ТКЕ лишилися без копійки. Наслідками стало те, що підприємства ТКЕ були вимушені усіма доступними законними і не зовсім способами уникати 100% втрати обігових коштів, нарощуючи заборгованість перед газопостачальниками, але виплачуючи хоча б заробітну плату. Але, на податки та виробничу діяльність вже майже нічого не залишалося. Наслідки – величезні санкції зі сторони фіскальної служби та фондів, судові позови від кредиторів, накладення обтяжень та арешту на майно і банківські рахунки, неможливість повноцінно здійснювати виробничу діяльність. Фактично, ТКЕ завдяки санкціонованому урядом викачуванню фінансових ресурсів на користь газопостачальників  опинилося у стані зомбі – напівтрупу, функціонуючому вже більш за інерцією, спалюючі останні залишки виробничого та кадрового потенціалу. За результатом, спецрахунки значно покращили платіжну дисципліну за газ, але фактично стали одними із вбивць ТКЕ.

Читайте також: Водоканали перетворюють стічні води у гроші

Так, беззаперечно, у собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення енергетична складова значна менша та більш диференційована, і відповідно наслідки введення спецрахунків будуть не такі тяжкі, але вони будуть обов'язково. Всі вищеперераховані негаразди пов’язані з використанням спеціальних рахунків  виникнуть у підприємств з централізованого водопостачання та водовідведення тим більше, чим більшою буде частка електроенергії у собівартості послуг. Наразі порядку розподілу коштів зі спецрахунків ще не розроблено, але спираючись на досвід та історію їхнього використання  ТКЕ, можна передбачати, що формула та умови такого розподілу будуть розроблені на базі нормативів постанов КМУ №1082 та №217 – тобто на дискримінаційному чиннику.

Здійснюючи заходи, направлені на удосконалення платежів за енергоносії, а фактично на безакцептне вилучення коштів з обороту підприємств централізованого водопостачання та водовідведення на користь енергопостачальників, може у короткостроковій перспективі поліпшить розрахунки за електроенергію, але у подальшому вкрай негативно позначиться на фінансовому та технологічному стані цих підприємств. 

Щодо погашення позик отриманих від міжнародних фінансових організацій, то якраз для таких цілей спецрахунки є дієвим та дисциплінуючим інструментом, бо такі позики, як правило, отримуються під державні або муніципальні гарантії. Враховуючи, що уряд заявляє про можливість отримання дуже значних, кредитних фінансових ресурсів з іноземних джерел саме для модернізації ЖКГ, застосування спецрахунків для удосконалення розрахунків при погашенні таких позик, може бути  дуже доречним.

Резюмуючи викладене, слід зауважити, що прості рішення, дуже часто, мають дуже непрості наслідки. А у такій чутливій та вкрай інерційній галузі як ЖКГ  наслідки регуляторних помилок доведеться залагоджувати роками. На жаль. 

 
Коментарі (1)
Андрій Осадчий2
02 Вересня 2014 p. 11:46
Думается мне, панове-братове коммунальщики, что энергетическое лобби наконец-то нашло способ как получить контроль над финансовыми потоками водоканалов и теплокоммунэнерго без публичной приватизации. Мі боялись что нас заберуть с потрохами в облэнерго, порежут оборудование...а оно вот как получается - 300 лет им нужны дырявые сети и гнилые коллекторы. Им нужнен контроль над финансовыми потоками и они его получили