Водоканали перетворюють стічні води у гроші

Новини по темі

10 Квітня 2024 p. 10:25
На відновлення об’єктів тепло- та водопостачання Уряд виділив 176,5 млн грн  

09 Квітня 2024 p. 17:35
У Бучі встановили станцію очищення води  

05 Квітня 2024 p. 18:25
Водоканали вже можуть відключати від електроенергії через борги  

За останні роки в Європі змінився підхід до умов відведення дощових вод у водні об’єкти і наразі він обмежений технологічними нормативами. Так, наприклад, додаткову оплату за дощову і талу воду, яка стікає до комунальної каналізації, протягом 2012-2013 років було введено в Польщі, Латвії та інших країнах ЄС.

Зокрема, з минулого року у литовській Клайпеді власники приватних будинків змушені платити майже 1 євро за кубометр дощової води, у разі, якщо опади з їхньої території, потраплять в загальний стік. Бюджет польського міста Познань протягом 2013 року «заробив на дощах» понад 1 млн дол., майже утричі більше отримав бюджет міста Вроцлав. Отримані таким чином кошти місцеві водоканали спрямували на модернізацію систем водовідведення. Мережі знаходяться не в найкращому стані, оскільки за часів перебування цих краін в так званому «соціалістичному таборі» кошти на реконструкцію та модернізацію системи водовідведення майже не виділялись.

В Україні також вирішили не відмовлятися від європейської практики стягнення плати за відведення дощових вод у міську каналізацію. Така плата, щоправда у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, була встановлена первинною редакцією Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом тодішнього Міністерства з питань ЖКГ №190 у червні 2008 року.

Вже у березні 2012 року наказом Міністерства №131 були затверджені зміни до цих Правил, відповідно до яких встановлено інший порядок визначення об'єму стічних вод, який утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій. Документ стосується лише того обсягу вод, які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживачів або через зливну каналізацію та колодязі на мережах водовідведення, котрі розташовані на території споживачів. Цими змінами передбачалося встановлення додаткової плати за скид дощових вод, а також стічних вод, які утворилися внаслідок сніготанення, у міську каналізацію в розмірі 100% від обсягу таких стічних вод.

Читайте також: Що вбиває українські водоканали?

З моменту набрання чинності цих змін до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, водопостачальні підприємства України поспіхом почали запроваджувати додаткову плату для юридичних та фізичних осіб - підприємців за додатковий об'єм стічних вод, який утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів та сніготанення в розмірі 100%. На такі кроки водопостачальні підприємства націлювала також Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яка протягом 2013 року вимагала від ліцензіатів підвищення відсотку реалізації послуг за водовідведення шляхом запровадження плати за додатковий обсяг стоків, який утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів та сніготанення.

Запропонувавши водопостачальним підприємствам таким чином здійснювати плату за приймання додаткового обсягу стічних вод у мережу міської каналізації, окрім затвердженого тарифу, ліцензіати з централізованого водопостачання та водовідведення викликали масове невдоволення споживачів – юридичних осіб, які вже встигли охрестити таку плату «податком на дощ». Як наслідок, - територіальні відділення Антимонопольного комітету протягом минулого року були просто завалені шквалом скарг стосовно зловживання монопольним становищем водопостачальних підприємств.

Щоправда територіальні відділення АМКУ не виявили одностайності у погляді на питання стягнення плати водоканалами за додатковий обсяг стічних вод. Так, очільник територіального відділення АМКУ в Луганській області Сергій Захаров зазначив, що не вбачає у запропонованих ТОВ «Луганськвода» проектах додаткових угод про запровадження сплати за додатковий об'єм стічних вод порушення закону «Про захист економічної конкуренції». Тому що такі дії підтверджені на нормативно-правовому рівні змінами до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Зовсім протилежної думки дотримується очільник територіального відділення АМКУ в Полтавській області Володимир Онищенко. Враховуючи те, що КП «Кременчукводоканал» застосувало непрозорий метод нарахування такої плати за додатковий об'єм стічних дощових вод, у липні 2013 року Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення АМКУ оштрафувала водоканал на 10 тис. грн за зловживання монопольним становищем.

Така неоднозначна позиція органів АМКУ на місцях змусила суб’єктів господарювання відстоювати свої права в судових інстанціях. Протягом 2013-2014 років рішення у справах щодо правомірності зміни порядку нарахувань за додатковий об'єм стічних вод, який утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення в зв’язку із внесенням змін від 27 березня 2012 року до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України приймалися Апеляційними Господарськими судами Луганської, Донецької, Рівненської областей, міста Севастополя, а також Вищим Господарським Судом України за позовами суб’єктів господарювання до ТОВ «Луганськвода», РКП «Вода Криму», КП «Рівнеоблводоканал» (справи №№901/1687/13, 913/285/13-г, 26пд/5014/3344/2012 тощо).

Читайте також: Куди зникають стічні води?

Слід зазначити, що всіма судовими рішеннями визнано неправомірність дій водопостачальних підприємств по внесенню змін до існуючих договорів з Абонентами в зв’язку із внесенням змін 27 березня 2012 року до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, та по стягненню плати за додатковий обсяг стічних вод, які утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення.

Така позиція судів ґрунтується на двох висновках.

Висновок № 1.

Із аналізу розділу IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України витікає, що пункти 4.10.-4.13. (які знаходяться у цьому розділі) визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Разом з цим, питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків, регулюються розділом V Правил №190, який має назву «Система обліку водопостачання та водовідведення». Відповідно до п.5.1, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

В разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190 ).

Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Читайте також: Водоспоживанню обмежать шкідливість

Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2010 року у справі №9/2пд).

Таким чином, запропонований порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10.- 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у спірних відносинах, так як пункти 4.10.- 4.13. Правил застосовуються, як зазначено вище, при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Висновок № 2.

Наказом Мінрегіону №131, яким внесено зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, затверджених наказом МінЖКХ №190, не передбачено внесення змін у раніше укладені договори.

Така позиція апеляційних господарських судів та Вищого Господарського Суду дає підстави стверджувати принаймні дві речі:

Мінрегіон при розробці проекту змін до Правил, припустився помилки в юридичній техніці, оскільки зміни щодо нарахування плати за додатковий об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів та сніготанення потрапили до розділу ІV Правил, який визначає порядок приєднання споживачів до мереж, замість розділу V «Система обліку водопостачання та водовідведення», зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, внесені наказом Мінрегіону №131, можуть бути використані лише при видачі технічних умов та формування технічних завдань для проектанта у відношенні споживачів, які бажають приєднатися до існуючих систем водопостачання та водовідведення.

Звичайно, що рішення судів в Україні не є джерелами права і носять індивідуально-правовий характер і в цілому Україна за своєю юридичною доктриною залишається країною романо-германської системи права. Однак, ст. 111-15 Господарського процесуального кодексу все ж таки орієнтує суддів на те, щоб при винесенні рішень вони зважали на існуючі рішення судів за аналогічними справами.

Відтак, шанси довести правомірність нарахувань за скид дощових вод, а також стічних вод, які утворилися внаслідок сніготанення  у міську каналізацію, дуже примарні.