Тиждень, що минає, розпочався зі сумної звістки: тристоронні переговори Україна-Росія-ЄС не принесли визначеності у питання ціни на російський газ та усіх витікаючих з цього. Київ звинувачує у такому розв’язку Москву. За словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, Україна запропонувала РФ ціни в 300 і 385 дол. за куб. м в залежності від сезону і саме ці ціни погоджені з ЄС та пропонуватимуться до розгляду Стокгольмського суду.
«Було запропоновано, щоб ціна на газ формувалася пакетно і складалася з двох частин. Перша частина – це так званий низький сезон, це півріччя, яке передбачає, що ціна на газ – 300 доларів за кубометр, високий сезон – це опалювальний сезон – ціна на газ 385 доларів. Тобто збалансована ціна, а не 500 доларів. Це повністю ринковий підхід. Ми встановлюємо тимчасовий механізм 300 і 385 доларів ідемо в Стокгольм, і Стокгольм вирішує, хто правий. Якщо «Газпром» неправий – вони нам доплатять, і якщо ми неправі – ми доплатимо «Газпрому»», - сказав глава Кабміну.
Російська сторона у свою чергу наполягає на ціні в 385 дол за куб. м газу з урахуванням знижки в 100 дол. і відмови від принципу «бери або плати». Однак «Газпром» не згоден на пакетне формування ціни і наполягає на збережені за ним права змінювати вартість «блакитного» палива в односторонньому порядку. Арсеній Яценюк назвав цю пропозицію Росії «пасткою».
«Поведінка представників російського «Газпрому» на переговорах є частиною розробленого плану, який почався з анексії Криму, терористів в Донбасі, постачання зброї Росією і відправки російських бандитів на територію України. Це не газ. Це – загальний план Росії по знищенню України. Це – ще один етап російської агресії проти української держави і української незалежності», - зазначив він.
То ж, опісля завершення перемовин, Росія пішла у ва-банк. О 9:00 за київським часом 16 червня ВАТ «Газпром» перевів НАК «Нафтогаз України» на передоплату поставок газу. А ще через годину - звернувся в Стокгольмський арбітражний суд з позовом про стягнення з НАК «Нафтогаз України» заборгованості за спожите «блакитне» паливо у розмірі в 4,5 млрд дол.
Реакція Києва не забарилася. НАК «Нафтогаз» також подала позов на «Газпром» до Стокгольмського арбітражу з вимогою встановлення справедливої і ринкової ціни на російський газ. Окрім того, у позові міститься вимога стягнути з ВАТ «Газпром» переплату за газ, який російський монополіст постачав НАК «Нафтогаз України» з 2010 року. За оцінками компанії така переплата становить 6 млрд дол.
Читайте також: Україна може перемогти у суді з «Газпромом»
Усі ці події не могли не схвилювати пересічних громадян. Однак у НАКу заспокоїли, що наразі українцям нічого не загрожує, газу у підземних сховищах вистачить для потреб держави мінімум до грудня 2014 року. Глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв наголосив, що потреби внутрішніх споживачів України можуть бути забезпечені за рахунок власного видобування та вже існуючих резервів газу в ПСГ. Зараз це 14 млрд куб. м.
При цьому, за словами керманича НАКу, Україна вже звернулася до Європейської комісії з пропозицією щодо відкриття «великого реверсу» на словацькому напрямку.
Поряд з цим, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості, а також Міністерству юстиції підготувати законопроект щодо введення надзвичайного стану в енергетчному секторі.
«Я прошу підготувати проект закону про надзвичайний стан в енергетичному секторі. Ми повинні готуватися до найскладніших часів, і ми повинні до них бути готові», - заявив глава уряду.
Примітно, що цей законопроект був розроблений досить оперативно і 18 червня схвалений Кабміном та переданий до парламенту.
Також вагомо, що уряд створив кризовий енергетичний штаб, який має знайти усі можливі шляхи забезпечення належного функціонування паливно-енергетичного комплексу країни, особливо в осінньо-зимовий період. Зокрема, мова про формування запасів газу у сховищах, зменшення його споживання, збільшення власного газового потенціалу, заміни газу альтернативними видами палива, налагодження реверсного постачання газу з Європи тощо. Його очолив Віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман а на посаду заступника призначено Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана.
Другим енергетичним ударом для України став вибух на стратегічному газопроводі «Уренгой-Помари-Ужгород», котрий виник 17 червня близько 14:20. Висота полум'я сягала 50-100 м, радіус займання - 200-300 м, дія високих температур - до 1 км.
Однією з версій вибуху в МВС називали теракт. Однак «Газпром» поспішив зі своїми висновками. Заступник голови правління ВАТ «Газпром», член Ради директорів ВАТ «Газпром» Віталій Маркелов припустив, що займання сталося внаслідок зношеності української ГТС і спрогнозував, що подібні аварії будуть і надалі.
«Газотранспортна система створювалася як єдина система. Ми вкладали значні кошти у ремонт та реконструкцію, чого не можна сказати про українську сторону. Труба старіє, і відповідно, відбуваються розриви. Це не єдина аварія, були і інші. Думаю, що вони ще будуть», - зазначив він.
Читайте також: Українську ГТС назвали найнадійнішою в світі
Та, за висновками Державної служби з надзвичайних ситуацій, на пошкодженій ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» було виявлено ознаки впливу вибухових речовин.
«У ході вивчення обставин події встановлено, що причиною вибуху є зовнішнє втручання. За результатами оглядів елементів газопроводу виявлено, що сліди зносу і корозії відсутні, а залишки мають ознаки бризантної дії вибухових речовин», - заявили в ДСНС.
У свою чергу на російські домисли також відповів заступник Міністра енергетики і вугільної промисловості Вадим Уліда. За його словами, українська газотранспортна система проектувалася і будувалася за часів Радянського Союзу з урахуванням ймовірної війни, зокрема ядерної, тому зруйнувати систему практично неможливо.
«Інформація про те, що пошкоджена вибухом ділянка газопроводу була аварійною, не відповідає дійсності. Україна виконує свої зобов'язання із забезпечення транзиту. Наші газопроводи у нормальному стані, здійснюються заходи з реконструкції газопроводів – поточні і довгострокові, зокрема на кошти європейських партнерів. Стан газопроводів - нормальний. Немає підстав вважати, що українські газопроводи гірші, ніж у Європі чи Росії», - підкреслив пан Уліда.
Захистив українську ГТС і очільник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Він зауважив, що кількість великих аварій на 1 тис. км газотранспортної системи в Російській Федерації в 7,77 раза перевищує аналогічний показник в Україні.
Хоча вибух на ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» не призвів до проблем з транзитом газу в Європу і не породив їх у подальшому. Ця подія стала причиною для нового нападу зі сторони РФ. Російське Міністерство закордонних справ наполягло на вирішенні майбутнього газотранспортної системи України за участю Росії.
«Ми давно пропонували українській стороні поговорити про проблеми ГТС, причому і в потрійному форматі Росія-Україна-ЄС, але Єврокомісія вважає, що це питання стосуватиметься лише взаємин України і ЄС. Вважаю, що без російської участі такі питання просто за визначенням не можуть вирішуватися», - зазначив офіційний представник МЗС Росії Олександр Лукашевич.
На його думку, частка російського газу при поставках транзитом через Україну «дуже солідна і без російського чинника українська ГТС, особливо в тому вигляді, яка вона є зараз, навряд чи комусь буде потрібна.
На підтвердження цього чи з інших причин, але невдовзі російський «Газпром експорт» розірвав договір з «Укртрансгазом» з приводу підтримки подальшого транзиту природного газу в Європу. У компанії заявили, що взимку будуть використовувати потужності європейських підземних сховищ для компенсації окремих піків попиту, і не розраховують в цьому питанні на можливості ГТС України. Однак, увесь основний обсяг транспортування газу через територію України «здійснюється і буде здійснюватися на підставі контракту між «Газпромом» і НАК «Нафтогаз України».
При цьому слід зауважити, що Росія втратила довіру європейських країн у питанні транзиту газу. Про це заявив єврокомісар ЄС з енергетичних питань Гюнтер Еттінгер. За його словами, Росія повинна усвідомлювати, що довіра до неї як до надійного постачальника газу падає, за таких умов країни ЄС будуть вживати заходів, щоб забезпечити надійність енергопостачання.
«Ми повинні наповнити газосховища і з'ясувати, чи можна збільшити поставки газу з інших джерел»,- наголосив єврокомісар.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
