ГоловнаПублікаціїЕлектроенергетикаУкраїнська енергетика в гонитві за часом

Українська енергетика в гонитві за часом

Два рази на рік Україна переводить стрілки годинника, ніби то з метою заощадити кілька мільярдів кіловат електроенергії. На ділі, українці змушені звикати до нового розкладу транспорту і біоритмів.

Україна перейде на зимовий час 28 жовтня: в ніч перед голосуванням на виборах до Верховної Ради стрілки годинника будуть переведені на годину назад. Перехід на зимовий і літній час відбувається згідно з постановою Кабінету міністрів № 509 «Про порядок обчислення часу на території України», прийнятої ще в 1996 році. Згідно з документом, в Україні діє час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3:00 на одну годину вперед і в останню неділю жовтня о 04:00 на одну годину назад.

У зв'язку з переходом на зимовий час були завчасно внесені та погоджені розклади руху поїздів міжнародного сполучення з адміністраціями Росії, Білорусі, Молдови, повідомляє «Укрзалізниця». Час відправлення та прибуття, вказані на проїзних документах (квитках) пасажирів, відповідають відкоригованому графіку руху пасажирських та приміських поїздів зі збереженням усіх зупинок і без відхилень від графіка руху.

Основною причиною для переведення України на літній час є економія електроенергії. Прихильники переходу стверджують, що переведення стрілок дозволяє української енергетики щорічно економити до 1 млрд кВт за рахунок подовження світлового дня.

Однак у цієї теорії існують і супротивники, які стверджують, що аргумент з економією був актуальний кілька десятиліть тому, коли приватне життя людей була менше пов'язана з електрикою, ніж їх трудова діяльність. Сьогодні енергетики не бачать особливої ​​різниці в споживанні енергії в літній і зимовий час.

Наприклад, дослідження, проведені в 70-ті роки продемонстрували, що через те, що навесні стрілки годинника, що йдуть за поясним часом, переводять на годину вперед, а восени ставлять назад, в цілому країна заощаджує 1% електроенергії - кілька мільярдів кіловат-годин. Однак дані, зібрані за кілька останніх років, показують, що переведення годинників ніяк не відбивається на зміні обсягів енергоспоживання.

Парламент в пошуках часу

Як відомо, уряд вже пропонував Верховній Раді скасувати перехід країни на літній час з 2013 року. Законопроектом № 10125 пропонується перевести годинникову стрілку навесні на літній час, а восени - з 1 листопада 2012 року - скасувати дію літнього часу і вже не переводити годинникову стрілку, тобто ввести на території України час другого часового поясу (київський час) без щорічного переведення годинникової стрілки. Однак досі цей законопроект не був винесений до сесійної зали і знаходиться на розгляді профільного парламентського комітету.

При цьому урядові ініціативи мають всі шанси опинитися провальними. Проти його прийняття вже висловилося Головне науково-експертне управління Ради. У висновку управління зазначається, що законопроект регулює не лише питання обчислення часу на території України, але й інші питання, які врегульовані чинними законодавчими актами. «Законопроект доцільно було б обмежити установкою тільки порядку обчислення часу і поширення інформації про точний час на території України», - йдеться в документі. При цьому експерти рекомендують парламентаріям за результатами розгляду в першому читанні відправити законопроект на доопрацювання.

Як виник літній час?

Багато хто приписує винахід літнього часу відомому англійському будівельнику Вільяму Віллетт. Він самостійно задумався над можливістю введення літнього часу в 1905 році під час поїздки перед сніданком, побачивши сплячий Лондон в променях сонця, помітивши, скільки жителів міста просипають значну частину літнього дня. У 1907 році в одній з газет Великобританії з'явилася стаття «Про розтринькування денного світла» Вільяма Уіллетта з пропозицією переводити час на 20 хвилин вперед щонеділі квітня (у сумі - 80 хвилин), і робити зворотний переклад стрілок у вересні. Пан Віллетт безуспішно лобіював свою пропозицію у Великобританії до своєї смерті в 1915 році.

Першою нацією в Європі, яка використовувала його ідею з метою збереження вугілля під час війни (з 30 квітня 1916 року), стала Німеччина та її союзники в Першій світовій війні. Великобританія, більшість союзників, і безліч європейських нейтральних країн незабаром послідували даному прикладу; Росія та кілька інших країн - в наступному році, а США - в 1918 році.

В даний час 76 країн використовують, в тому чи іншому варіанті, літній час (з них у 10 країнах він застосовується не у всіх регіонах), і 128 країн не використовують. У північній півкулі літній час використовується в США, Канаді, країнах Європи, на всій території Росії. У південній півкулі літній час використовується в Австралії, Новій Зеландії, Парагваї, Бразилії, Аргентині, Чилі.

Відмовилися від введення літнього часу Японія, Китай, Індія, Сінгапур, а також республіки колишнього СРСР: Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Грузія, Казахстан, Киргизія (Туркменістан, Грузія, Киргизія зберегли «декретний час»).

 
Коментарі (3)
streltsov
25 Жовтня 2012 p. 11:04
Лучше бы оставались на летнем времени. так хоть день длиннее кажется. А теперь даже летом целый час у нас своруют!
Андрій Осадчий
25 Жовтня 2012 p. 11:22
А мне как-то все равно какое время: летнее или зимнее...дома стоят энергосберегающие лампочки, я что летом, что зимой беру 110-120 килоВатт не более
Мария Цатурян
25 Жовтня 2012 p. 12:35
А я - за то, чтобы перейти на зимнее время и никуда больше не переходить. Как то для нас оно органичней что-ли. Кстати, Андрей, твой коммент доказывает, что перевод стрелок часов никак не отражается на экономии энергии