При цьому, більш ніж 70% житлового фонду знаходиться в аварійному стані, а прийняття даних норм може збільшити вартість будівництва житла.
Сьогодні Верховна Рада в ході повторного першого читання розгляне проект закону № 9683 «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель». Документом передбачається встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель та її паспортизація. У разі прийняття законопроекту, у паспорті будівлі зазначатиметься клас її енергетичної ефективності. Строк дії паспорта становитиме 10 років, а його вартість буде затверджуватиме Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.
Документом також пропонуються зміни до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», якими передбачається, що у разі будівництва нової будівлі, або термомодернізації будинків державної та комунальної власності паспорт складається обов’язково і включається як окремий документ до складу проектної документації.
Що стосується існуючих будівель, то паспортизація здійснюється на замовлення власника будівлі і надається разом техніко-економічним обґрунтуванням рекомендованих енергоефективних заходів.
Читайте також: Комунальна еволюція: виживуть найсильніші
При цьому отримати гроші державного або місцевих бюджетів для проведення капітального ремонту, реконструкції та модернізації будівель вдасться лише при наявності паспорта енергоефективності.
Енергоаудиторам - нові обсяги роботи
Паспортизація будівель, згідно законопроекту, повинна здійснюватися фахівцями з енергетичної ефективності будівель, які мають вищу технічну освіту, досвід роботи не менш 3-х років та мають диплом підвищення кваліфікації з питань енергетичної ефективності будівель. Такі фахівці формують Державний реєстр фахівців з енергетичної ефективності будівель, який складатиме, власне, Мінрегіон.
Документ також вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Так ст. 96 доповнюється нормою, що проектування, проведення будівельних робіт або термомодернізації, реконструкції, капітального ремонту окремо розташованих будівель державної і комунальної власності. Недотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - від 100 до 150 (1 700-8 500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Містобудівний кодекс замість нового закону
Проте введення енергетичних паспортів вже неодноразово виносилося на розгляд Верховної Ради у вигляді законопроектів № 4457 від 12 травня 2009 р. та № 6426 від 25 травня 2010 р. При цьому перший законопроект було відкликано, а другий – не знайшов підтримки у народних депутатів України.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради ставить під сумнів доцільність прийняття закону та пропонує використання позитивних напрацювань цього документу шляхом внесення змін до чинних законів, або ж під час роботи над Містобудівним кодексом. Тим більше положеннями проекту Кодексу енергозбереження визначено одним з розділів проектної документації для будівництва об’єктів архітектури.
Читайте також: Енергоефективність: у зоні ризику
Між тим, експерти обережно ставляться до введення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, які, згідно законопроекту, мають враховуватись під час проектування з використанням «новітніх» технологій у сфері енергозбереження. Це, за висновком Головного науково-експертного управління, при встановленні мінімальних вимог не враховує критерій економічної доцільності та може викликати суттєве зростання вартості будівлі.
Крім того, у разі прийняття документу невідомі навіть приблизні параметри вартості паспорта енергетичної ефективності. Також незрозуміло, чи є обов’язковим виконання відповідним замовником паспорта рекомендацій і які можуть бути для нього правові наслідки у разі їх невиконання. Штрафні санкції також зайві, тому що Кодексом про адміністративні правопорушення вже передбачена адміністративна відповідальність за видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який збудовано з порушенням будівельних норм.
Депутати: необхідність закону очевидна
Незважаючи на чисельні зауваження до законопроекту, депутати вважають необхідним його прийняття через ризики зловживання бюджетними коштами під час санації житлового фонду підприємствами, які обслуговують житловий фонд.
Член комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ та регіональної політики Юрій Одарченко (фракція «БЮТ-Батьківщина») вважає, що такий закон потрібен. Його норми дають можливість перевірити використання бюджетних коштів ЖЕКами, яки самі визначають вартість енергоефективних заходів.
«Закон потрібен, тому що ми не знаємо скільки потрібно коштів для опалення будинків. Тільки ті заходи, які є в законі, дозволяють побачити, куди йдуть кошти на роботи, які визначаються монополістами», - вважає депутат.
З ним погоджується його колега – заступник голови профільного комітету Юрій Сербін («БЮТ-Батьківщина»): «Закон потребує доопрацювання. Згідно документу, навіть під’єднання до газової мережі вимагатиме розробку паспорту. А це збільшить вартість будівництва. Тому законопроект варто направити на повторне перше читання»
Паспорт – не панацея
Розробка паспорту дублює виконання будівельних норм. Крім того, санація старого житла вже не є такою актуальною. Україна втратила час для термомодернізації будинків, яка відбулася в східноєвропейських країнах за кошти Європейского союзу. Більшість вітчизняного житлового фонду потребує не термомодернізації, а зносу через аварійний стан.
Крім того, навіть без енергоаудиту та паспорту зрозуміло, що перше, що необхідно зробити – це встановити лічильники тепла та замінити склопакети. Але вразі використання бюджетних коштів це вимагатиме додаткових коштів на розробку паспорту. Таким чином, загальна вартість робіт може збільшитися в декілька разів. Навіть невеликий ремонт, наприклад утеплення швів чи ремонт покрівлі, потребуватиме розробки енергетичного паспорту.
Зрозуміло, що з часом буде створена база типових заходів, які додаються до паспорту, але для цього потрібен час і кошти, які варто використовувати на прості та зрозумілі речі.
Сергій Купін
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
